ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 червня 2013 року № 826/6336/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістоль Менеджмент"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00276614520 від 24.12.2012, визнання протиправним та скасування акту від 04.12.2012 №2072/15-225
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брістоль Менеджмент» звернулось до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2012 №0027661520 та акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.12.2012 №1072/15-225.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході камеральної перевірки відповідачем використано акт перевірки контрагенту позивача, що не відноситься до податкової звітності та даних зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (позивача) та, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. Також, позивач зазначає, що посилання відповідача на нікчемність правочинів в акті камеральної перевірки є неправомірним, оскільки при проведенні камеральної перевірки не досліджувались первинні бухгалтерські документи позивача та не з'ясовувалось питання виконання зобов'язань за спірним договором. На думку позивача наведене свідчить про протиправність як акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.12.2012 №1072/15-225, так і прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 24.12.2012 №0027661520.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
30.05.2013 в судовому засіданні ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні за згодою сторін, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 05.06.2013 закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.12.2012 №1072/15-225.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Брістоль Менеджмент» у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатом якої складено акт від 04.12.2012 №2072115-225 (далі - акт перевірки).
Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про заниження позивачем суми податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації, внаслідок чого позивачу збільшено суму, що за результатом звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету в розмірі 3 485 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2012 №0027661520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3 486 грн. (за основним платежем 3 785 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).
Згідно вимог пункту 76.1 статті 76 Кодексу камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
При цьому відповідно до Листа Державна податкова адміністрація, від 23.03.2011, № 8073/7/16-1617 "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість", під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:
1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість: арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків); даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;
2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;
3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;
4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;
5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;
6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);
7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.
Отже, з системного аналізу викладеного вбачається, що під час проведення камеральної перевірки звірці (електронній обробці) підлягає виключно податкова звітність з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних. Акт перевірки у цьому разі не повинний ґрунтуватися на інших доказах, зокрема, акті перевірки контрагента позивача та протоколі допиту свідків.
Враховуючи, що під час проведення камеральної перевірки даних задекларованих ТОВ «Брістоль Менеджмент» у податковій звітності з податку на додану вартість (щодо виявлених помилок) фактично проведено аналіз акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 29.08.2011 №1197/23-5/37240770 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Віп Трейд» з питань правильності окиснення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.120.2010 по 30.06.2011», протоколів допиту свідків позивача суд дійшов висновку, що відповідачем камеральна перевірка проведена з порушенням пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.
Як вбачається з акту перевірки фактично відповідач вказує, що господарські операції за період з 01.12.2010 по 30.06.2011 щодо придбання ТОВ «Віп Трейд» товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ТОВ «Віп Трейд» товарів (робіт. послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій та робить висновок про те, що сума податку на додану вартість яка врахована ТОВ «Брістоль Менеджмент» у складі податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 3 485,0 грн. не відповідає сумі податкових зобов'язань задекларованих ТОВ «Віп Трейд».
При цьому суд звертає увагу, що за наслідками камеральної перевірки формуються висновки на підставі проведеного поглибленого аналізу звітних даних платника, даних інформаційних ресурсів податкового органу, у разі якщо працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб виявлені податкові ризики платників податку на додану вартість. Обґрунтований висновок із застосуванням системи подвійного контролю формується працівником підрозділу оподаткування юридичних осіб, підписується керівником структурного підрозділу, у відповідних випадках, затверджується резолюцією начальника податкової інспекції. Додатком до висновку у разі наявності є ймовірна схема руху ПДВ з визначенням ймовірного вигодонабувача.
Виходячи з функціональних повноважень підрозділів оподаткування юридичних осіб органів державної податкової служби відповідним чином сформований, підписаний та затверджений (у відповідних випадках) висновок передається до підрозділу податкового контролю юридичних осіб: щодо ймовірних вигодоформуючих (податкових ям) та вигодотранспортуючих (транзитерів) суб'єктів - для організації проведення позапланової документальної перевірки і підрозділу податкової міліції - для оперативного супроводження;
щодо вигодонабувачів - для організації проведення планової документальної перевірки.
Таким чином, працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, та за їх результатами направляють до структурних підрозділів відповідні висновки для проведення документальних перевірок та їх оперативного супроводження, отже виявлені під час проведення камеральної перевірки порушення є підставою для організації проведення документальної перевірки в порядку визначеному Податковим кодексом України.
Отже, предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій. А у разі якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
З огляду на приписи п. 75.1 ПКУ під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, вивчення та оцінка укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладання таких угод не відображаються у податковій звітності, а отже, під час камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реальність або фіктивність укладених платником податків правочинів.
Оскільки з акту перевірки вбачаться, що при проведенні камеральної перевірки позивача відповідачем фактично не було проведено звірки податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та висновки викладені в акті ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, суд вважає безпідставним висновок відповідача про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 5 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 №1379 та завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 3 485 грн.
Суд зазначає, що позивачем надано суду копії документів на підтвердження правомірності формування кредиту з податку на додану вартість по правочину з ТОВ «Віп Трейд» копії: договору про надання рекламних послуг від 01.04.2011 №29, податкової накладної від 27.04.2011 №89, акту від 29.04.2011 №0000167, виписки з банку про сплату коштів, податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.
Враховуючи, що камеральна перевірка ТОВ «Брістоль Менеджмент» проведена з порушенням пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, оскільки судом встановлено, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 5 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 №1379 та завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 3 485 грн. безпідставним та спростовується наявними матеріалами справи, що свідчить про протиправність прийнятого на підставі такого акту перевірки податкового повідомлення-рішення.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль Менеджмент» підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.12.2012 №0027661520 винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової інспекції.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.І. Келеберда