Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 червня 2013 р. Справа №805/6988/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
Івановича
до державної податкової інспекції у Кіровському
районі м. Донецька Донецької області Державної
податкової служби
про визнання протиправними дій щодо зміни
визначених податкових зобов'язань та податкового
кредиту з податку на додану вартість за червень,
серпень, вересень 2011 року без прийняття
податкового повідомлення - рішення
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2, за дов. від 13 травня 2013 року,
представника відповідача: Пантіної М.В., за дов. від 11 квітня 2013 року,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо зміни визначених податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень 2011 року без прийняття податкового повідомлення - рішення.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14 березня 2013 року відповідачем був складений акт № 745/17-2/НОМЕР_1 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період - червень, серпень, вересень 2011 року, в висновках якого зазначено про відсутність постачання товарів (послуг) та визнання правочинів, що укладалися між ТОВ «Рослит» та його контрагентами, у тому числі фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 відповідно до п.1 п.2 ст. 215, п.1, п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України нікчемними. На підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби всупереч статті 20 Податкового кодексу, яким не надано повноважень органам державної податкової служби щодо визнання правочинів нікчемними та частині 2 статті 19 Конституції України без винесення податкового повідомлення - рішення фактично відкорегувало шляхом зменшення сум податкового кредиту в розмірі 121313,00 гривень та податкових зобов'язань позивача в розмірі 121313,00 гривень з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень 2011 року, визначений ним у податкових деклараціях за вказані періоди.
Позивач зазначає, що всупереч пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України відповідачем не винесено податкове повідомлення - рішення за матеріалами акту перевірки.
В судовому засіданні 12 червня 2013 року представник позивача надала письмові пояснення, які уточнюють позовні вимоги, зокрема, що в подальшому позивач може втратити клієнтів, які були напрацьовані роками, надавши як докази листи МП «ЕРІДАН» та ТОВ «Техпідтримка», підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, надала письмові заперечення від 01 червня 2013 року. В наданих запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом зазначила, що позивачем порушено пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 121313,00 гривень за червень, серпень, вересень 2011 року та порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України в частині включення до податкових зобов'язань сум по господарських операціях, які не здійснювалися, що призвело до завищення податкових зобов'язань на суму 121313,00 гривень за червень, серпень, вересень 2011 року. Втім, сума завищення зобов'язань та кредиту позивача з ПДВ не призвела до нарахуванню податку на додану вартість. Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 08 січня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 (а.с.12).
Позивач перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби як платник податків з 10 січня 2003 року за № 1842, що підтверджено довідкою форми № 4-ОПП від 21 травня 2004 року № 102/38-114 (а.с.13) та є платником податку на додану вартість, що доведено свідоцтвом НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 з 18 травня 2004 року (а.с.14).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Актом позапланової документальної невиїзної перевірки з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 14 березня 2013 року № 745/17-2/НОМЕР_1 за період - червень, серпень, вересень 2011 року встановлено, що позивач (покупець) уклав договір купівлі-продажу № 0401/3 від 04 січня 2011 року з ТОВ «Рослит» (продавець), в якому не визначено конкретно спосіб транспортування товарів та доставки товарів, а також не визначено адреси пунктів отримання або відвантаження товарів (а.с. 15-35). При цьому, позивач не надав на перевірку документи, які б свідчили про факт транспортування товарів. З зазначених підстав та підстав відсутності у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, про що зазначено в довідці відповідача від 05 лютого 2013 року № 57/17-2/НОМЕР_1 про результати зустрічної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Рослит» за червень 2011 року (а.с. 94-99) податковий орган визнав договір купівлі-продажу № 0401/3 від 04 січня 2011 року нікчемним та таким, що порушує публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Факт перерахування позивачем коштів на оплату товарів сторонами не спростовується, тобто, не є спірною обставиною.
Отже, відповідач дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 перераховував власні кошти без мети настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємця призвели до втрат доходної частини Державного бюджету України (а.с.21).
Податковий орган зазначив у висновках акту позапланової документальної перевірки про відсутність поставок товарів та укладання угод без мети настання реальних наслідків. Податковий кредит, що був задекларований ФОП ОСОБА_1 у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2011 року на загальну суму 121313,00 гривень, на думку відповідача, є завищений, оскільки сформований по господарським операціям, які не здійснювались.
Крім того, висновками акту перевірки встановлено, що господарські операції ФОП ОСОБА_1 за період - червень, липень, серпень 2011 року з продажу позивачем товару на адресу контрагентів-покупців згідно переліку (таблиця 1) не підтверджуються щодо врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для здійснення господарських операцій, відсутності ділової мети та необхідним обсягів цивільної дієздатності. Тобто, господарські операції, де позивач виступав у якості продавця, також є нікчемними, на думку податкового органу. З зазначених підставі, податкові зобов'язання позивача за червень, липень, серпень 2011 року у аналогічній сумі- 121313,00 гривень податковий орган вважає завищеними.
Між тим, слід зазначити, що з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем не було прийнято будь-яких рішень з приводу донарахування позивачу податкових зобов'язань у зв'язку із виявленими податковою інспекцією порушеннями вимог чинного податкового законодавства, не здійснено коригування податкових зобов'язань чи податкового кредиту в картці особового рахунку позивача з ПДВ.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Завдання адміністративного судочинства, полягає, зокрема, у поновленні судом порушених суб'єктивних прав фізичних та юридичних осіб, а тому передумовою надання судового захисту є встановлення його об'єкту - порушеного права особи.
Пунктом першим статті 71 встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження спричинення будь-яких негативних правових наслідків висновками акту перевірки № 745/17-2/НОМЕР_1 від 14 березня 2013 року. Посилання позивача на негативний вплив зазначеного акту на його відносини із контрагентами в майбутньому, не приймаються судом до уваги, через відсутність в матеріалах справи документів, які б підтверджували зазначені посилання.
Крім того, захист прав позивачів на майбутнє не передбачено нормами КАС України.
При цьому, суд також зазначає, що надання оцінки встановленим в ході перевірки обставин та викладення податковим органом висновків є метою проведення перевірки, обов'язком органу державної податкової служби. Акт є документом, складанням якого оформлюється проведення податковою інспекцією перевірки платника податків, як спосіб оформлення реалізації наданих податковій інспекції повноважень на проведення перевірки. Складові частини акту перевірки - описова (в якій зазначено про порушення позивачем правил формування податкових зобов'язань та податкового кредиту у липні, серпні та вересні 2011 року) та висновки (зазначено про порушення приписів Цивільного кодексу України), не можуть породжувати самі по собі будь-яких обов'язків для позивача, не носять обов'язкового характеру, не встановлюють, не припиняють та не змінюють правовідносин, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для його скасування. Акт перевірки, викладені в ньому висновки, можуть бути підставою вчинення податковою інспекцією подальших дій, прийняття рішень, які можуть мати правові наслідки.
Однак, докази вчинення відповідачем таких дій або прийняття будь-яких рішень в матеріалах справи відсутні. Надані позивачем листи його контрагентів МП «ЕРІДАН» та ТОВ «Техпідтримка» не доводять порушення прав позивача на дату звернення до суду.
Стосовно протиправності дій відповідача щодо зміни визначених податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень 2011 року без прийняття податкового повідомлення - рішення, суд зауважує, що згідно з вимогами пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
За приписами пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Оскільки, за результатами документальної перевірки позивача сума завищення податкових зобов'язань з ПДВ дорівнювала сумі податкового кредиту за спірний період, суми, яка підлягає сплаті до бюджету не виникло.
Податковим кодексом України не передбачено винесення податкового повідомлення-рішення на 0 гривень.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій щодо зміни визначених податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень 2011 року без прийняття податкового повідомлення - рішення не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
З урахуванням вище викладеного, на підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо зміни визначених податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень 2011 року без прийняття податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Постанову проголошено в судовому засіданні 12 червня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.