Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
17 квітня 2013 року Справа № 2а-6014/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А. , розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства "Шанс - Н", вул. Будівельників, 14/2,Миколаїв,54034
доІнспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056
проскасування постанови від 01.11.2012р. № 55,скасування припису від 22.10.2012р. № 42, від 22.10.2012р. № 43,
за участю представників:
від позивача: Червак М.П.; Бахарева Т.В., довіреність №02/13, від 02.02.13;
від відповідача: Олейнікова В.М., довіреність №7/14-1449-13, від 29.03.13;
Приватне підприємство "Шанс - Н" звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі-ІДАБК, Інспекція) з вимогою про скасування Постанови №55 від 01.11.2012р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, скасування припису від 22.10.2012р. № 42 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, скасування припису від 22.10.2012р. № 43 про зупинення підготовчих та будівельних робіт мотивуючи свої вимоги тим, що ПП «Шанс-Н», з метою здійснення будівельних робіт було отримано у Миколаївської міської ради дозвіл про надання ПП «Шанс-Н» вихідних даних на проектування та будівництво оптового овочевого ринку по вул.. Авангардній, 6/10 виготовлено та погоджено ескізний проект на вказане будівництво, замовлено та виготовлено робочий проект оптового овочевого ринку, але у зв'язку з тим, що Миколаївська міська рада зволікає з прийняттям рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, міська архітектура не погоджує вказаний відповідний проект Позивач зазначає, що ним добросовісно вжито всіх заходів щодо зміни цільового використання земельної ділянки та виведення її з земель транспорту, але оскільки відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України це віднесено до компетенції Миколаївської міськради, він не може вплинути на прийняття рішення органом місцевого самоврядування, який ухиляється від прийняття такого рішення.
Відповідач проти позову заперечував, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді.
Суд, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, проаналізувавши матеріали справи, діюче законодавство, дійшов наступного.
Згідно з абз. 3 пункту 3 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, затвердженого наказом ДАБІ №22 від 02.06.11 р., одним із завдань Інспекції є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.11 (далі -Порядок), зазначений Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІV і V категорії складності.
На підставі вимоги прокуратури м. Миколаєва від 30.08.12 № 5805-15-12 посадовими особами Інспекції Малій К.А., Бєлінською С.В. проведена позапланова перевірка на об'єкті будівництва - нежитлові будівлі за адресою м. Миколаїв, вул..Авангардна, 6/10.
В ході перевірки встановлено, що за вищезазначеною адресою виконуються будівельні роботи з будівництва нежитлової будівлі невизначеного призначення №1 розмірами 11,6 м х 42,6 м, S=495 кв.м; 6,4мх23,8м, S=152 кв.м; 6,4мх7м, S=45 кв.м; нежитлової будівлі невизначеного призначення №2 розмірами 12,4 м х 32 м, S=495 кв.м; нежитлової будівлі невизначеного призначення №3 розмірами 5 м х 6 м, S=30 кв.м. Будівництво здійснюється за відсутності документа дозвільного характера, що надає право на виконання будівельних робіт (декларації на початок виконання будівельних робіт), що є порушенням ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також без затвердженої проектної документації в порушення ст.ст. 7,9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Крім того, виконані будівельні роботи з будівництва вагової з навісом розмірами 5,3 мх9,5 м, S=50 кв.м; 16,7 м х5,15 м,S=86 кв.м та літньою душової з вбиральнею розміром 2,7x1,45 м, S=4 кв.м без відповідних документів в порушення статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 7,9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН В. 1.2-14-2009 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Загальні принципи забезпечення надійсності та конструктивності безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорії складості, схваленої рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівнитцва України від 16.06.11 №59, вищезазначені об'єкти відносяться до СС-1, тобто до 1 категорії складності.
Відносно законності проведення перевірки Інспекції, то відповідно до пп. 16-21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11 № 553 (далі -Порядок № 553), за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою Інспекції складено акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол та припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Акт перевірки, протокол та припис складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудівної діяльності щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, другий залишається в інспекції. Акт перевірки та припис підписується посадовою особою, яка здійснює перевірку та суб'єктом господарювання.
Матеріали перевірки були складені в присутності директора підприємства Червака М.П. та вручені йому під особистий підпис.
У зв'язку з порушенням Позивачем вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 7,9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадовою особою Інспекції 22.10.12 крім акта перевірки, складено протокол по справі про адміністративне правопорушення та видано приписи № 42, 43 щодо зупинення виконання будівельних робіт та усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме:
- припис № 42 від 22.10.12 щодо негайного зупинення виконання будівельних робіт з будівництва будівель невизначеного призначення;
- припис № 43 від 22.10.12 щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом оформлення збудованих будівель в порядку визначеному діючим законодавством - вагової з навісом та літньої душової з вбиральнею. Термін виконання -19.11.12.
Пунктом 3 ч.4 ст. 41 зазначеного Закону та пп.З пункту 11 Порядку передбачено, що посадові особи Інспекції мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Таким чином, Інспекцією при видачі приписів не порушено вимог діючого законодавства та видані зазначені приписи в межах наданих повноважень.
Частиною 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», встановлено, що відповідальності підлягають суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно. Таким чином, відповідальності підлягають суб'єкти містобудування у разі вчинення ними правопорушень, передбачених Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст.7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», Позивач, є суб'єктом містобудування, що скоїв правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому, є належним суб'єктом відповідальності, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», за виконання будівельних робіт з будівництва об'єктів будівництва І категорії складності за відсутності декларації про початок виконання будівельних робіт застосовуються штрафні санкції у розмірі 18 мінімальних заробітних плат - 20 124 грн.
Постанова вручена Позивачу під особистий розпис.
Відносно, твердження Позивача, щодо відсутності міри відповідальності за скоєне правопорушення раніше до набрання чинності (викладення в новій редакції) Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідальність за скоєння даного порушення була раніше передбачена пунктом 2 статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (далі - Закон) від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР, підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (його обов'язковість раніше була передбачена Законом України «Про планування та забудову територій» - у розмірі п'ятдесяти відсотків від вартості виконаних будівельних робіт).
Тобто, відповідальність за виконання будівельних робіт за відсутності дозвільного документа, що надає право на виконання будівельних робіт існувала з 1994 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, штраф у розмірі 50 % від вартості виконаних будівельних робіт є більшим, ніж розмір, визначений на даний час.
Також, слід зазначити, що виявлене відповідачем порушення триває і на даний час, так як роботи з будівництва продовжуються, що не заперечує позивач.
Таким чином, інспекцією при винесені штрафних санкцій дотримано Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, Закони України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідно до положень ст.ст.69, 71, 76, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач довів суду правомірність прийнятих оскаржуваних рішень (приписів та постанови).
Доводи позивача стосовно зволікань з боку органу місцевого самоврядування не заслуговують на увагу так як є такими що не виключають вини позивача у скоєні правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Суд критично сприймає доводи позивача з огляду на надані відповідачем докази, а також у зв'язку з відсутністю доказів правомірного проведення будівельних робіт позивачем. Інші доводи та міркування позивача не спростовують виявлених під час перевірки порушень та не можуть бути підставою для скасування законних рішень суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати віднесені на рахунок позивача.
Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
В задоволені позову відмовити
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А. П. Єнтіна
Постанова в повному обсязі
складена 24 квітня 2013 року