11.06.2013
НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СЕВАСТОПОЛЯ
Справа № 765/1696/13-ц
Категорія 22
11 червня 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді: - Пекарініної І.А.,
при секретарі: - Карманові К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором лізингу № 08033111 від 31 березня 2008 року у розмірі 12.019,98 грн., а також суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду, у розмірі 229,40 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_3, порушуючи норми чинного законодавства, не виконав умов договору про надання в оренду обладнання та інших товарів та послуг на умовах фінансового лізингу в частині своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, заяв та клопотань про відкладення слухання справи чи розгляд справи за його відсутність суду не надавав.
Зі згоди представника позивача, відповідно до ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України, визнаючи наявні матеріали про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити рішення, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, фіксація судового розгляду справи технічними засобами не здійснювалася.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд знаходить вимоги позову обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій», в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Версія-Сістемс» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір № 08033111 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання.
Згідно до п.1.1 договору відповідач приймає участь в системі LeaseIT, зокрема отримує обладнання та інші товари від постачальників - учасників системи LeaseIT, а також отримує послуги, на умовах, визначених обраним клієнтом Пакетом LeaseIT, а позивач зобов'язується на підставі заявки клієнта забезпечити передання клієнту товарів (ІТ-обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів тощо) обраних клієнтом постачальників та надання клієнту послуг, за умови виконання клієнтом вимог, передбачених пакетом LeaseIT.
Відповідно до п.1.2 договору порядок отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтом визначається правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseIT.
На підставі п.2.2 договору, а також п.4.9 правил, позивач надав в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, що підтверджується накладною-вимогою № 20083776 від 01 квітня 2008 року. Загальна вартість переданого обладнання становить 4.183,00 грн. Згідно п.2.1 договору, умови за якими обладнання, інші товари та послуги передаються клієнту, визначаються пакетами LeaseIT. Згідно заявки відповідача, ним обрано пакет LeaseIT Інвайт. Згідно п.6.2 правил, визначено, що строк, протягом якого клієнт повинен сплачувати платежі, починаються з дня передачі обладнання клієнту і закінчується в останній день останнього календарного місяця встановленого пакетом LeaseIT строку.
За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст.762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом
Відповідно до п.1 ч.2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець зобов'язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.
Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Пунктом 5.4.2 договору № 08033111 від 31 березня 2008 року передбачено, що клієнт зобов'язаний своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом LeaseІТ та цим договором.
Строки та порядок сплати лізингових платежів встановлені пп.6.1-6.11 Правил.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ОСОБА_3 не виконав своїх зобов'язань перед позивачем за договором № 08033111 від 31 березня 2008 року, порушив вимоги договору про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, своєчасно та в повному обсязі не здійснив платежі, передбачені обраним пакетом LeaseIT та договором. Загальна сума заборгованості відповідача станом на 11 березня 2013 року складає 12.019,98 грн., що підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості.
Відповідач, відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, не представив доказів повної та своєчасної оплати договору. За таких обставин, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 12.019,98 грн.
Вказані розрахунки перевірені судом, є обґрунтованими, через що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн., сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду, оскільки є його документальне підтвердження.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 610-612, 625, 762, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 10, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» заборгованість за договором № 08033111 від 31 березня 2008 року про надання в оренду обладнання на умовах фінансового лізингу в сумі 12.019 гривень 98 копійок, судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок, а всього стягнути - 12.249 (дванадцять тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 38 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту його оголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя І.А.Пекарініна