Справа № 569/7470/13-а
11.06.2013 року м. Рівне
в складі: головуючого судді Сидорука Є.І.
при секретарі Патій Н.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної Автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві про скасування постанови серія АА2 №696767 від 10.04.2013 року, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із адміністративним позовом до Управління Державної Автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві про скасування постанови серія АА2 №696767 від 10.04.2013 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 квітня 2013 року на нього складено протокол та винесену постанову, якою притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що порушує його права. Вказав, що дійсно 10.04.2013 року він рухався у м. Києві по вул. Саксаганського - Старовокзальна, однак при цьому правил дорожнього руху не порушував, так як забороняючого знаку для проїзду прямо не було. Просить скасувати Постанову серії АА2 № 696767 від 10.04.2013 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю за мотивів, викладених у позовній заяві. Додатково вказав, що у протоколі про адміністративне правопорушення у поясненнях вказав, що порушив, бо пізно побачив знак, так як інспектор пояснив, що він там наявний. Однак, проїхавши пізніше повз місця зупинки, побав, що знаку не було. Просив позов задоволити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив визнати протиправною та скасувати постанову серії АА2 № 696767 від 10 квітня 2013 року, а провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановлений законом строк, причину неявки не повідомляв, заперечень до суду не надходило.
Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
10 квітня 2013 року інспектором ДПС 5 взводу батальйону супроводження полку ДПС ДАІ м. Київ старшим прапорщиком міліції Ткачуком Миколою Олександровичем складено протокол про адміністративне правопорушення, у відповідності до якого 10 квітня 2013 року близько 16 год. 48 хв. у м. Київ на перехресті вул. Саксаганського - Старовокзальна, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Опель» д.р.н. «НОМЕР_1» здійснив рух прямо зі смуги, рух по якій дозволено лише ліворуч за наявності дорожнього знаку «Напрямок руху по смугах», чим порушив п. 5.16, п. 18 Правил дорожнього руху.
Постановою серії АА2 № 696767 від 10.04.2013 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Із наданих позивачем документів вбачається, що дійсно 04 квітня 2013 року він рухався по зазначеній дорозі, однак при цьому правил дорожнього руху не порушував, так як перед перехрестям інформаційно-вказівні дорожні знаки відсутні, а дорожня розмітка дозволяла рух прямо.
Окрім постанови в справі про адміністративне правопорушення факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення нічим не підтверджується. Зокрема не відібрано пояснення від свідків та очевидців адміністративного правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається із матеріалів справи, окрім постанови в справі про адміністративне правопорушення факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується. Зокрема не відібрано пояснення від свідків та очевидців адміністративного правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 122, 247, 251, 258, 280, 283, 284, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 9, 11, 17, 18, 69 - 71, 158 - 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВСУ у м. Києві про скасування поставнови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АА2 № 696767 від 10 квітня 2013 року, винесену інспектором УДАІ ГУМВСУ у м. Києві , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є. І.
Повний текст постанови виготовлено 12 черня 2013 року.
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І.