10.06.2013 року Справа № 18/5005/9847/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідача)
суддів: Пруднікова В.В., Прокопенко А.Є..
секретар судового засідання: Єрьоміна К.В.,
представники сторін:
від позивача: Кострець Є.В., довіреність №б/н від 15.02.2013 року;
від відповідача: Беркутов О.П., довіреність №б/н від 17.12.2013року;
представник третьої особи в судове засідання не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 року у справі №18/5005/9847/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів", смт.Велика Димерка, Броварський район, Київська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "Автоеліта", м.Дніпропетровськ
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Луцьк
про стягнення 90 598 грн. 98 коп.
В листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" (далі по тексту - ТОВ "Міжнародна група морепродуктів") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Автоеліта" ( далі по тексту - ТОВ"Автоеліта") на свою користь 90 598 грн. 98 коп. збитків та понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 року у справі №18/5005/9847/2012 (суддя Петрова В.І.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процессуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 року у справі №18/5005/9847/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, витрати по справі віднести на відповідача.
Відповідач проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року до участі у справі № 18/5005/9847/2012 залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3 (далі по тексту - СПД ФО ОСОБА_3).
Третя особа на виклик суду не з'явилась, надала відзив на апеляційну скаргу, яким просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд оскаржене рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, перевіривши відповідність рішення місцевого господарського суду нормам діючого законодавства та на предмет відповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем - ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" та відповідачем - ТОВ "Автоеліта" укладений договір транспортної експедиції №АЭ/24/ЗЕ-012 від 18.01.2012 року (далі по тексту - договір), за умовами якого експедитор (відповідач у справі) прийняв на себе зобов'язання за плату та за рахунок клієнта (позивача у справі) здійснити вказані у договорі послуги, пов'язані з організацією перевезення матеріальних цінностей автомобільним транспортом на підставі вантажних транспортних декларацій - транспортних замовлень, що надаються клієнтом, з оформленням вантажної декларації для кожного перевезення окремо та є невід'ємною частиною договору, а клієнт, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати за послуги, які надає експедитор, а також надати останньому для перевезення вантаж, який відповідає умовам договору.
Згідно п.2 договору експедитор виконує для клієнта наступні послуги, які пов'язані з перевезенням вантажу: отримання вантажу на складі клієнта або в іншому місці, вказаному клієнтом у замовленні на перевезення; перевезення вантажу вантажоодержувачам (особам, уповноваженим на отримання вантажу), які вказані клієнтом, відповідно до діючих маршрутів і на транспорті, який обрав експедитор. Замовлення на виїзд за вантажем приймається від клієнта (відправника).
Між компанією "Интерфрости сюд фертрибс - ГМбХ", Німеччина (покупець) та ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" (продавець) укладений контракт №1-15.09 від 15.09.2011 року (далі по тексту - контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець купує свіжоморожену та охолоджену рибу різних видів, морепродукти та інші продукти харчування.
Згідно п. 6.7 контракту в редакції додаткової угоди № 2 від 09.04.2012 року до нього при завантаженні свіжомороженого товару в рефрижератор транспортного засобу продавець до моменту передачі такого товару покупцю забезпечує температурний режим товару -18°С. У випадку порушення продавцем зобов'язань за даним пунктом контракту, настають договірні правові наслідки та продавець несе відповідальність відповідно до умов даного контракту, в т.ч. за дії експедитора або перевізника.
У випадку, якщо в момент поставки свіжомороженого товару покупцю буде виявлено недотримання температурного режиму зберігання товару під час його перевезення -18°С, покупець має право відмовитись від приймання такого товару, або прийняти такий товар, а продавець в такому разі зобов"язаний на підставі вимоги покупця сплатити йому штраф в розмірі 9.000 Євро за кожний факт невідповідності свіжомороженої товарної партії умовам температурного режиму" (п. 8.4 контракту в редакції додаткової угоди № 2 від 09.04.2012 року до нього).
Згідно замовлення № 7 від 20.04.2012 року, підписаного представниками сторін та скріпленого їх печатками, предметом перевезення вантажу є риба свіжоморожена вагою 20т, об'ємом 86м3, при температурі - "-18 °С", згідно маршруту перевезення вантажу: смт. Велика Димерка (Україна) - м. Бремерхафен (Німеччина) автомобілем марки Рено, номерний знак НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, місце завантаження: смт. Велика Димерка, місце митного оформлення - смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150, водій ОСОБА_4, вартість перевезення вантажу - 14 000 грн.
ТОВ "Автоеліта" з СПД ФО ОСОБА_3 укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № АЭ/41/ПЕ-012 від 05.04.2012 року, відповідно до умов якого оформлено заявку № 2 від 20.04.2012 року на спірне перевезення свіжомороженої риби.
Позивач посилається на ті обставини, що 30.04.2012року під час приймання вантажу у м. Бремерхафен (Німеччина), компанією Interfrosty Sud Vertriebs-GmbH за участю водія ОСОБА_4 було встановлено, що температура у рефрижераторі транспортного засобу не відповідала умовам перевезення (-18 °С), і становила від - 4,5 °С до - 14,6 °С, що є грубим порушенням вимог температурного режиму вантажу (свіжомороженої риби). Зазначає, що ці порушення зафіксовані в міжнародній товарно - транспортній накладній СМR № 064684, яка засвідчена підписом водія відповідача ОСОБА_4.
Вантажоодерувачем направлено на адресу позивача вимогу, в якій він повідомив останнього про прийняття поставленого товару з недотриманням температурного режиму та, з посиланням на п.8.4 контракту, висунено вимогу щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 9 000 Євро .
ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" на підставі повідомлення компанії "Интерфрости сюд фертрибс- ГМбХ" від 17.07.2012 року про відступлення права вимоги з оплати штрафних санкцій за контрактом, зазначена сума перерахована компанії GILLNETS TRADING LTD, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 436 від 09.10.2012 року.
Позивач вважає, що всупереч обов'язкам, які випливають з договору (п.3.1.2) щодо надання технічно справного і придатного для перевезення вантажу відповідного автотранспорту, який забезпечить збереження вантажу при перевезенні у відповідності до замовлення позивача, відповідачем не було дотримано встановленого температурного режиму, а тому товар доставлений з суттєво погіршеними якісними показниками, що, у свою чергу, призвело до понесення позивачем збитків у вигляді додаткових витрат ( сплати компанії GILLNETS TRADING LTD штрафних санкцій), які мають бути відшкодовані йому відповідачем.
11.06.2012 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№317/2 від 07.06.2012 року з вимогою про відшкодування збитків у розмірі 90 598 грн. 98 коп., що є еквівалентом 9 000 Євро згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.06.2012р.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання, у відповідності зі ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст.929 Цивільного кодексу україни).
Пунктом 3.1.1, 3.1.2. договору передбачено, що експедитор зобов'язаний самостійно визначати типи та кількість автотранспорту, необхідного для перевезення вказаного у транспортному замовленні вантажу; забезпечити своєчасне надання технічносправного та придатного для перевезення вантажу автотранспорту, який забезпечить схоронність вантажу під час перевезення у відповідності до транспортного замовлення.
Згідно п.4.1. договору здача, приймання вантажів здійснюється сторонами за кількістю місць, вагою та об'єму, вказаних у заявці. У випадку відмови вантажоодержувача (особи, уповноваженої клієнтом на отримання) від прийняття вантажу, останній зобов'язаний у письмовій формі викласти обгрунтовану, мотивовану відмову від приймання та надати її експедитору (п.4.2. договору).
За п.6.1. договору експедитор несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, який належить клієнту при виконанні перевезення від повної або часткової втрати, псування або пошкодження.
Пунктом 6.3 договору сторонами узгоджено, що у разі пошкодження (псування) або втрати вантажу з вини експедитора, клієнту відшкодовується розрахункова частка замовленої у заявці вартості вантажу пропорційно кількості місць, одиниць або об'єму. Будь-які інші вимоги клієнта (або вантажоодержувача) з приводу відшкодування можливих збитків внаслідок пошкодження (псування) або втрати вантажу задоволенню експедитором не підлягають.
З міжнародної товарно-транспортої накладної СМR № 064684 9 вбачається, що вантаж під час перетину кордону як України так і Німеччини пройшов відповідний контроль якості з боку контролюючих органів (митні органи) цих держав (держветконтроль, держкарантин, радіологічний контроль) без застережень. Будь-які додаткові експертизи контролю якості, кількості, комплектності товару торгово-промисловою палатою в Україні або іншими уповноваженими органами чи уповноваженими органами Німеччини з цього приводу не проводились (відповідних доказів сторонами не подано).
Щодо запису у п.18 міжнародної товарно-транспортної накладної СМR № 064684 з пояснень СПД ФО ОСОБА_3 вбачається, що заміри температурного режиму іноземними представниками відбулись поза межами транспортного засобу.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв"язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приймаючи до уваги ті обставини, що:
- здача та приймання вантажу здійснено у відповідності із п. 4.1 договору (по кількості, за вагою та об'ємом, вказаними у замовленні);
-вантажоодержувачем не висунено експедитору письмової обгрунтованої відмови від прияйняття свіжомороженої риби;
-докази погіршення товару, що перевозився, за якисними показниками (псування, пошкодження) матеріали справи не містять;
-договором обумовлені певні випадки, при яких у експедитора настає відповідальність за порушення його умов, в коло яких пред'явлена до стягнення сума за своєю суттю не входить;
-пунктом 6.3 договору сторонами узгоджено, що будь-які інші вимоги клієнта (або вантажоодержувача) з приводу відшкодування можливих збитків внаслідок пошкодження (псування) або втрати вантажу задоволенню експедитором не підлягають, колегія суддів вважає вимоги позивача необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо сплати ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" в добровільному порядку штрафу за пред'явленою компанією "Интерфрости сюд фертрибс - ГМбХ" претензією, зазначена обставина не є безумовною підставою для віднесення понесених позивачем збитків на експедитора (відповідача у справі).
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції; оскаржене рішення ґрунтується на чинному законодавстві; підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013 року у справі №18/5005/9847/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя В.В. Прудніков
Суддя А.Є. Прокопенко
(Повний текст постанови складено 12.06.2013 року)