04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"04" червня 2013 р. Справа№ 5011-47/15688-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Гончарова С.А.
Зубець Л.П.
при секретарі Помаз І.А.
за участю представників:
від позивача: Корнієнко Р.О. - представник за дов. б/н від 31.01.2013р.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київміськголовпостач»
на рішення господарського суду м. Києва
від 05.02.2013р. (дата підписання - 12.02.2013р.)
у справі №5011-47/15688-2012 (суддя - Станік С.Р.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київміськголовпостач»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд»
про стягнення 159 961,44 грн.
У листопаді 2012р. Публічне акціонерне товариство «Київміськголовпостач» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» про стягнення заборгованості за користування земельною ділянкою у розмірі 159 961,44 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №5011-47/15688-2012.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на ту обставину, що згідно укладеного із Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 19.04.2000р. зобов'язаною стороною по внесенню орендної плати є саме позивач, а доводи ПАТ «Київміськголовпостач» про наявність у відповідача обов'язку здійснювати компенсацію по орендній платі, на думку Товариства, не грунтуються на законі.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.02.2013р. у справі №5011-47/15688-2012 (суддя - Станік С.Р.) у позові відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що діючим цивільним законодавством України не передбачено обов'язку іншої особи відшкодувати на користь орендаря вартість орендної плати. До того ж, господарський суд зазначив, що правовідносини сторін щодо сплати грошових коштів належним чином не оформлені.
Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами прийнятого рішення, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 05.02.2013р. у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення позову.
За оцінкою апелянта, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки неповно дослідив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки. Скаржник вважав, що наявних у справі документів достатньо для визнання заявлених вимог обгрунтованими та доведеними.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013р. №5011-47/15688-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 09.04.2013р.
05.04.2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні 09.04.2013р. у порядку ст.77 ГПК України оголошувалась перерва на 16.04.2013р.
12.04.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Разом з тим, 16.04.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке судовою колегією було задоволено, а судовий розгляд відкладався на 14.05.2013р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. №5011-47/15688-2012 здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі, суддю Іоннікову І.А. замінено суддею Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладався на 04.06.2013р.
Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника суду не повідомив.
З огляду на наведене, судова колегія вирішила, що неявка представника відповідача у дане судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти новий судовий акт про задоволення позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Звертаючись до суду , позивач свій позов обґрунтовував проведеним ним виконанням умов договору оренди від 19.04.2000 земельної ділянки у частині оплати ним орендодавцю - Київській міській раді 159 961,44 грн. орендної плати за користування землею у період з січня по травень 2012 року, адже на цій земельній розміщена нерухомість відповідача , придбана ним за договором з позивачем.
Як стверджував позивач, відповідач на підставі усної домовленості з позивачем періодично відшкодовував сплачені позивачем орендні платежі за землю, однак з січня 2012 р. припинив оплату і відмовився компенсувати такі витрати позивачу . У зв'язку з цим у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 7 Закону України "Про оренду землі" , на думку позивача, у нього виникло право вимагати від відповідача компенсації орендних платежів з дати передання об'єкту нерухомості, що визначений у договорі купівлі-продажу майнового комплексу від 23.05.2006 .
Відповідач заявлені вимоги заперечив , в обґрунтування своїх доводів послався на ту обставину, що договір оренди землі був припинений лише 18.05.2012 за рішенням Господарського суду міста Києва; на виконання вимог, що встановлені приписами Податкового кодексу України , відповідач щомісячно сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою; між сторонами по справі бути відсутні будь-які домовленості про компенсацію здійснених позивачем платежів за договором оренди землі.
Розглядаючи спір , місцевий господарський суд на підставі аналізу ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7 та 31 "Про оренду землі" та матеріалів справи дійшов до висновку, що обов'язок по сплаті орендних платежів за користування земельною ділянкою , на якій розміщена нерухомість відповідача, позивач втратив з дня придбання цієї нерухомості відповідачем . Між тим, при відсутності оформлених у встановленому законом порядку договірних відносин про встановлення обов'язку позивача сплачувати, а відповідача, в свою чергу, відшкодовувати, сплачені позивачем орендні платежі, сплачені позивачем орендні платежі не можуть бути відшкодовані за рахунок відповідача, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку платника сплачувати орендний платіж за іншу особу та вимагати від неї компенсації за це.
Судова колегія, переглядаючи справу у повному обсязі у повній мірі не може погодитися з доводами суду першої інстанції, адже сама по собі відсутність законодавства , яке регулює спірні відносини, не може бути підставою відмови у захисті прав чи охоронюваних законом інтересів сторін. У цьому випадку суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює подібні за змістом правовідносини (аналогія закону), а у разі відсутності такого закону - має виходити із загальних засад та змісту законодавства.
Поряд з цим господарське процесуальне законодавство зобов'язує позивача при зверненні до господарського суду дотримуватися форми і змісту позовної заяви, встановлених ст.54 ГПК України. Цією статтею вимагається у позовній заяві викладати обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначати докази, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Таким чином, крім фактичних підстав позову, позивач зобов'язаний вказувати і юридичну підставу позову.
Фактичними підставами позову позивач зазначив усну домовленість між ним та відповідачем з приводу сплати позивачем орендної плати за землю Державній податковій інспекції Дніпровського району, з наступним відшкодуванням відповідачем позивачу платежів до часу оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою, на якій розташовані його адміністративні будівлі та споруди.
Утім, усна домовленість не являється підставою виникнення грошових зобов'язань між юридичними особами, адже у будь-якому разі при укладенні господарського договору сторони зобов'язані письмово погодити предмет, ціну та строк договору ( ч. 3 ст. 180 ГК України ).
Зважаючи на те, що позивач не скористався процесуальним правом на зміну підстав позову до початку розгляду господарським судом справи по суті, а усна домовленість між юридичним особами не визнається юридичним фактом , з якого у них виникають права та обов'язки, судова колегія не знаходить підстав для скасування прийнятого місцевим господарським судом рішення і прийняття нового судового акту про задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Київміськголовпостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престижбуд" про стягнення 159 961,44 грн. заборгованості.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на позивача.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київміськголовпостач» на рішення господарського суду м. Києва від 05.02.2013р. у справі №5011-47/15688-2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 05.02.2013р. у справі №5011-47/15688-2012 - без змін.
2. Матеріали справи №5011-47/15688-2012 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Кропивна Л.В.
Судді Гончаров С.А.
Зубець Л.П.