ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7009/13 11.06.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтеч Едвертайсмент", м. Київ
про стягнення 208 410,22 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники :
Від позивача Дубинський О.О. - пред. по довір.
Від відповідача Аверкова М.М. - пред. по довір.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 208 410,22 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних, посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/7009/13 та розгляд справи призначено на 16.05.2013р.
14.05.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
15.05.2013р. від позивача надійшли пояснення та документи, витребувані ухвалою суду від 12.04.2013р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 11.06.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.
10.06.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення та копія акту звірки взаємних розрахунків станом на 22.05.2013р.
11.06.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд задовольнити позовні вимоги частково в межах основної суми боргу у розмірі - 200 405,34 грн., розстрочити виконання судового рішення строком на 8 місяців з погашенням боргу за графіком. В частині позовних вимог стосовно стягнення штрафних санкцій, а саме, пені у сумі - 6 671,02 грн. та 3% річних у сумі - 1 334,20 грн. відповідач просив відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача частково визнав позовні вимоги щодо суми основного боргу, в решті позову просив відмовити. Також, представник відповідача просив суд розстрочити виконання судового рішення строком на 8 місяців.
В судовому засіданні 11.06.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо поставки товару, а саме, кабінетів до повнокольорових світодіодних екранів у кількості 16 штук.
Позивачем, як продавцем, було виставлено рахунок-фактуру № 29278 від 17.12.2012р. на суму 200 405,34 грн.
17.12.2012р. відповідач, як покупець, надіслав позивачеві Гарантійний лист № 597, яким підтвердив замовлення та зобов'язався оплатити товар не пізніше 10 (десяти) днів з дати його отримання.
17.12.2012р. позивач передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною № 30917 від 17.12.2012 р. на суму 200 405,34 грн., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печаткою позивача без зауважень та приймається судом як належний доказ виконання зобов'язань щодо поставки товару.
Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.
До матеріалів справи долучено копію Довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 93 від 14.12.2012р., що підтверджує факт отримання товару повноважним представником відповідача.
Відповідач зобов'язання щодо оплати товару у визначений строк, а саме, до 27.12.2013р. не виконав та грошові кошти у розмірі - 200 405,34 грн. позивачу не перерахував.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, здійснивши поставку обумовленого товару, а відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав повністю.
Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар складає - 200 405,34 грн., розмір якої відповідач не оспорив та повністю визнав.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи, оригінали досліджені в судових засіданнях, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.
Відповідно ч. 5 ст. 265 Господарського кодексу України поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Таким чином, прийнявши товар відповідач прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на поставку даного товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі 1 465,98 грн. та пеню у розмірі 7 329,88 грн.
Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності.
В Гарантійному листі № 597 від 17.12.2012р. відповідач вказав, що у випадку порушення строків оплати продукції зобов'язався сплатити позивачу пеню у розмірі - 0,1% , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Суд здійснив свій розрахунок пені, оскільки сума пені, що була нарахована позивачем є завищеною. За розрахунком суду, розмір пені складає - 6 652,80 грн.
Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком, а саме у розмірі - 6 652,80 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовують за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).
Заявлене відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення строком на 8 місяців, судом відхиляється, оскільки, заявник не надав жодного доказу, який б підтверджував неможливість чи ускладнення виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтеч Едвертайсмент» (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 38/40-"А", 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28, код ЄДРПОУ 34355861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електротехніка» (02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 13-Б, оф. 128, код ЄДРПОУ 38013959), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основний борг у розмірі - 200 405 (двісті тисяч чотириста п'ять) грн. 34 коп., пеню у розмірі - 6 652 (шість тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 80 коп., три відсотки річних у розмірі - 1 334 (тисяча триста тридцять чотири) грн. 20 коп. та 4 167 (чотири тисячі сто шістдесят сім) грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 12 червня 2013 року.
Суддя І.Д. Курдельчук