73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
03 червня 2013 р. Справа № 923/508/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", м.Гадяч Полтавської області
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області
про стягнення 48 890,25 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Гнида Ф.А., уповн. представник, довіреність від 01.01.2013р.;
від відповідача - ОСОБА_3, адвокат, договір від 03.06.2013р. та ордер від 03.06.2013р. серія НОМЕР_3.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 48890,25 грн., з яких 39 976,64 грн. заборгованості з оплати товару, 68,98 грн. в якості втрат від інфляції, 2 769,83 грн. річних (20 %), 3 997,66 грн. штрафу та 2 077,14 пені, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманого від позивача на підставі договору дистриб'юції від 03.10.2011р. № 51 товару.
21.05.2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшло поштове електронне повідомлення від 20.05.2013р. № 4, згідно з яким відповідач просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю відповідача прибути у судове засідання 21.05.2013р. через хворобу, та заперечує проти задоволення позову, без зазначення підстав таких заперечень (а.с.39).
В судове засідання 03.06.2013р. відповідачем або його представником не надано доказів неможливості участі відповідача у розгляді справи, зокрема, через його хворобу, а також не надано, всупереч вимог суду згідно з ухвалою від 21.05.2013р., відзив на позовну заяву та витребувані судом від відповідача документи. Таким чином, станом на 03.06.2013р. відповідачем не виконано вимоги суду згідно з ухвалою від 21.05.2013р. В судовому засіданні представником відповідача заявлено письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості цьому представнику ознайомитися з матеріалами справи (вх.№ 2/2039/13). У задоволенні цього клопотання судом відмовлено з підстав, які наведено у мотивувальній частині даного рішення.
В судовому засіданні 03.06.2013р. оголошувалася перерва до 14 год. 30 хв. 03.06.2013р. для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи.
Після перерви від представників сторін не надійшло будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових доказів по справі. Зокрема, представником відповідача не надано суду відзив або письмові заперечення на позовну заяву.
В усному порядку представник відповідача в судовому засіданні заявив про невизнання позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. При цьому, стверджує, що поставка позивачем товару відповідачу здійснювалася на підставі разових заявок (замовлень) відповідача, а не на підставі вказаного у позовній заяві договору. У зв'язку із цим представник відповідача вказує на необґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості саме як заборгованості за договором дистриб'юції від 03.10.2011р. № 51, а також про стягнення річних у встановленому договором розмірі (20 %) та передбачених договором штрафних санкцій.
Представник позивача в усному порядку в судовому засіданні заперечує проти таких доводів представника відповідача, наполягає на задоволенні позову у повному обсязі, стверджуючи про відсутність у 2013 році між позивачем та відповідачем будь-яких договірних відносин щодо купівлі - продажу та поставки товару, окрім відносин за договором дистриб'юції від 03.10.2011р. № 51.
Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
Розгляд справи відкладався з 21.05.2013р. на 03.06.2013р. у зв'язку із ненаданням відповідачем витребуваних судом згідно з ухвалою про порушення справи від 24.04.2013р. документів.
Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 03.06.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
В судовому засіданні 03.06.2013р. представником відповідача заявлено письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості цьому представнику ознайомитися з матеріалами справи (вх.№ 2/2039/13). У задоволенні цього клопотання судом відмовлено. Відмовляючи у його задоволенні суд врахував, що станом на 03.06.2013р. відповідачем або його представником не доведено, в порядку ст.ст. 32 - 34 ГПК України, неможливості участі відповідача у розгляді справи, зокрема, через його хворобу. Також, не доведено неможливості участі будь-якого представника відповідача у розгляді справи у період часу після її порушення до 03.06.2013р. Зокрема, не доведено неможливості відповідача або будь-якого з його представників ознайомитися з матеріалами справи до судового засідання 03.06.2013р. При цьому, суд враховує, що укладання стороною договору з представником на представництво інтересів сторони у судовому процесі безпосередньо перед черговим судовим засіданням (у день такого засідання), як і заміна представника, у відповідності до приписів ст. 77 ГПК України не є підставою для відкладення розгляду справи.
Також, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (надалі - позивач) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - відповідач) 03.10.2011р. уклали між собою договір дистриб'юції № 51 (надалі - договір). Згідно з Розділом 1 договору, а також п.2.1, п.2.2, п.2.3, п.5.2 договору позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (дистриб'ютора за договором), за заявками відповідача, товар (продукти харчування) на умовах договору та відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємними складовими договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити поставлений позивачем, а також, за плату (так звана "дистриб'юторська винагорода" - примітка суду), здійснити передпродажну підготовку цього товару та забезпечити його подальшу реалізацію через торгівельні мережі Херсонської області. Згідно з п.3.1. договору відповідач зобов'язався здійснювати свою дистриб'юторську діяльність за договором таким чином, щоб забезпечити реалізацію товару та своєчасну оплату його вартості. Згідно з п.5.1 договору позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на умовах DAP (ІНКОТЕРМС-2010): навантаження, доставка здійснюється позивачем за власний кошт за адресою: м. Херсон вул. Некрасова, 2, або на умовах EXW (ІНКОТЕРМС-2010): навантаження здійснюється позивачем за власний кошт на транспортні засоби, які надано відповідачем за адресою: м. Херсон вул. Некрасова, 2. Згідно з п.5.6. договору поставка вважається закінченою з моменту передачі позивачем товару відповідачу, або призначеній відповідачем особі. Згідно з п.5.9 перехід права власності на товар відбувається під час передавання товару. Згідно з п.5.11 договору документом, що підтверджує факт поставки товару є видаткова накладна на товар. Згідно з п.7.1. договору сума договору не перевищує 100 000 000,00 грн. Складовими суми договору є сума вартості товару, що зазначена у всіх видаткових накладних, на підставі яких здійснюється поставка товару, та дистриб'юторська винагорода відповідача. Згідно з п.7.2 та п.7.3. договору ціна та вартість товару вказується у накладній на відпуск товару, при цьому складовими ціни товару є вартість товару, вартість маркування, пакування, безповоротної тари, навантаження та доставки товару. Згідно з п.7.5 договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу вартість товару за відповідною накладною протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.
Відповідно до п.11.1.3. договору за порушення зобов'язань з оплати товару відповідач без попередньої письмової вимоги позивача сплачує пеню, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (зобов'язання - примітка суду), а також 20 (двадцять) % річних від суми боргу за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати (зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача). Розмір пені, передбачений цією статтею, у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з п.11.1.5 договору у разі заборгованості відповідача за поставлений товар позивач має право не відвантажувати товар відповідачу, у цьому разі жодні штрафні санкції до позивача не застосовуються. Якщо відповідач не оплатив вартість товару протягом 20 днів і більше з моменту виникнення боргу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 10 (десять) % від суми боргу.
Згідно з п.15.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами договору та діє до 31.12.2012р.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. За результатами проведеного судом аналізу положень договору в його частині, згідно з якою передбачено передачу позивачем відповідачеві товару на платній основі, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір, в цій частині, є, фактично, договором купівлі - продажу: з положень договору не вбачається притаманного договору поставки узгодження між сторонами договору строків (графіку) поставки; договором передбачено здійснення позивачем поставки товару за потребою відповідача, на замовлення останнього. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
На виконання умов договору позивач, зокрема, 19.12.2012р. передав відповідачеві товар (продукти харчування) загальною вартістю 84 611,28 грн. на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352, згідно з довіреностями відповідача від 17.12.2012р. №/№ 827 та 828. Датою отримання відповідачем від позивача товару на підставі цих накладних є 19.12.2012р. (таку дату отримання товару відповідачем вказано у товарно-транспортних накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352).
Відповідно до положень п.5.6, п.5.9, п.7.5 договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату вказаного товару загальною вартістю 84 611,28 грн., протягом періоду часу з 19.12.2012р. (дата фактичного отримання товару відповідачем згідно товарно-транспортних накладних, тобто, момент фактичного завершення поставки) по 17.01.2013р., включно (тридцятий день з дня отримання відповідачем товару від позивача на підставі накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352).
Оплату отриманого від позивача на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 товару відповідач здійснив частково, сплативши 33 000,00 грн. наступним чином:
- 16.01.2013р. сплатив 5 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 114 від 16.01.2013р.;
- 21.01.2013р. сплатив 10 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 135
від 21.01.2013р.;
- 29.01.2013р. сплатив 5 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 208
від 29.01.2013р.;
- 13.02.2013р. сплатив 5 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 323
від 13.02.2013р.;
- 26.02.2013р. сплатив 5 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 443
від 26.02.2013р.;
- 12.03.2013р. сплатив 3 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 526
від 12.03.2013р.
Крім цього, 25.03.2013р. відповідач повернув позивачеві на підставі накладної від 25.03.2013р. № 4325064 на повернення товару раніше отриманий за договором товар загальною вартістю 11 634,64 грн.
З 18.01.2013р. відповідач є таким, що прострочив перед позивачем виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого від позивача за договором на підставі видаткових накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 товару. Станом на 03.06.2013р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем з оплати вартості вказаного товару становить 39 976,64 грн.
Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з оплати 39 976,64 грн. залишку вартості отриманого від позивача за договором на підставі видаткових накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 товару підтверджується такими первинними документами, як, безпосередньо, договір, видаткові та товарно-транспортні накладні від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352, а також меморіальними ордерами № 114 від 16.01.2013р., № 135 від 21.01.2013р., № 208 від 29.01.2013р., № 323 від 13.02.2013р., № 443 від 26.02.2013р., № 526 від 12.03.2013р., накладною від 25.03.2013р. № 4325064 на повернення товару, довіреностями відповідача від 17.12.2012р. №/№ 827, 828.
Під час розгляду справи відповідач не надав суду обґрунтованих письмових заперечень щодо наявності у відповідача 39 976,64 грн. заборгованості за договором з оплати отриманого від позивача на підставі видаткових накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 товару. Наведені в усному порядку в судовому засіданні представником відповідача доводи щодо здійснення позивачем поставки товару відповідачу на підставі разових заявок (замовлень) відповідача, а не на підставі договору, суд відхиляє з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з товарно-транспортними накладними від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 датою отримання відповідачем товару від позивача є 19.12.2012р. Згідно з п. 15.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами договору та діє до 31.12.2012р. Таким чином, дата передачі позивачем відповідачу товару на підставі накладних, видаткових та товарно-транспортних, від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 співпадає у часі з періодом дії договору.
Реквізити договору вказано у видаткових накладних, а саме: "договір № 51 від 03.10.2011". Вказані видаткові накладні підписано без будь-яких зауважень та заперечень представником відповідача за довіреностями від 17.12.2012р. №/№ 827 та 828.
Доказів припинення дії договору станом на 17.12.2012р. (дата виписки видаткових накладних на товар) або на 19.12.2012р. (фактична дата поставки товару) відповідач не надав.
Згідно з твердженнями представника позивача станом на 17.12.2012р. та 19.12.2012р. договір був діючим, будь-які інші договори між позивачем та відповідачем, у період дії договору не були діючими та не укладалися, разові заявки (замовлення) відповідача на поставку товару до позивача не надходили. Доказів іншого відповідачем або його представником не надано. Зокрема, не надано доказів складання та надсилання відповідачем позивачу разових заявок (замовлень) на поставку відповідачу товару загальною вартістю 84 611,28 грн. (загальна вартість товару згідно накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352) та, відповідно, доказів прийняття до виконання та, безпосередньо, виконання таких замовлень позивачем поза межами договору (шляхом укладання господарського договору у спрощений передбачений ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України спосіб).
Часткову оплату, у сумі 33 000,00 грн., отриманого від позивача згідно із видатковими накладними від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 товару було здійснено відповідачем без пред'явлення позивачем будь-яких додаткових письмових вимог щодо проведення такої оплати (зокрема, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України). Доказів іншого відповідачем не надано.
Також, відповідачем не надано суду пояснень щодо того, з яких причин відповідач здійснив часткову оплату, у сумі 33 000,00 грн., вказаного товару, якщо поставка цього товару, згідно із твердженнями представника відповідача, здійснювалася поза межами договору, а письмові вимоги про оплату цього товару позивачем до відповідача не пред'являлися.
Доказів сплати на користь позивача заборгованості за договором з оплати товару у розмірі 39 976,64 грн. відповідач суду не надав. За вказаних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 39 976,64 грн. заборгованості з оплати товару за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позовні вимоги про стягнення 2 769,83 грн. річних (20 %) підлягають частковому задоволенню, у розмірі 2 660,18 грн. При нарахуванні річних позивачем не взято до уваги, що першим днем прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого на підставі видаткових накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 товару є 18.01.2013р. Це слідує з п.5.6 договору та п.5.9 договору, згідно з якими поставка вважається закінченою та право власності на товар переходить до відповідача з моменту передачі товару відповідачеві (дистриб'ютору), з урахуванням вказаної у товарно-транспортних накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 фактичної дати отримання товару відповідачем - 19.12.2012р. Таким чином, позивачем здійснено необґрунтоване нарахування річних за 17.01.2013р. Крім цього, при нарахуванні річних позивачем неправильно визначено кількість днів у періоді нарахування річних з 25.03.2013р. по 15.04.2013р.: у розрахунку враховано тривалість цього періоду як 25 днів, замість правильного 22 дні. Суд здійснив власний розрахунок річних (наведено нижче).
Річні за період з 18.01.2013р. по 20.01.2013р. (або за 3 дні) на суму заборгованості у розмірі 79 611,28 грн. становлять 130,87 грн.
130,87 грн. = ((79 611,28 грн. х 3 х 20) /100) / 365
Річні за період з 21.01.2013р. по 28.01.2013р. (або за 8 днів) на суму заборгованості у розмірі 69 611,28 грн. становлять 305,14 грн.
305,14 грн. = ((69 611,28 грн. х 8 х 20) /100) / 365
Річні за період з 29.01.2013р. по 12.02.2013р. (або за 15 днів) на суму заборгованості у розмірі 64 611,28 грн. становлять 531,05 грн.
531,05 грн. = ((64 611,28 грн. х 15 х 20) /100) / 365
Річні за період з 13.02.2013р. по 25.02.2013р. (або за 13 днів) на суму заборгованості у розмірі 59 611,28 грн. становлять 424,63 грн.
424,63 грн. = ((59 611,28 грн. х 13 х 20) /100) / 365
Річні за період з 26.02.2013р. по 11.03.2013р. (або за 14 днів) на суму заборгованості у розмірі 54 611,28 грн. становлять 418,94 грн.
418,94 грн. = ((54 611,28 грн. х 14 х 20) /100) / 365
Річні за період з 12.03.2013р. по 24.03.2013р. (або за 13 днів) на суму заборгованості у розмірі 51 611,28 грн. становлять 367,64 грн.
367,64 грн. = ((51 611,28 грн. х 13 х 20) /100) / 365
Річні за період з 25.03.2013р. по 15.04.2013р. (або за 22 дні) на суму заборгованості у розмірі 39 976,64 грн. становлять 481,91 грн.
481,91 грн. = ((39 976,64 грн. х 22 х 20) /100) / 365
Загальна сума вказаних річних (20 %) становить 2 660,18 грн.
2 660,18 грн. = 130,87 грн. + 305,14 грн. + 531,05 грн. + 424,63 грн. + 418,94 грн. + 367,64 грн. + 481,91 грн.
Позовні вимоги про стягнення 68,98 грн. в якості втрат від інфляції задоволенню не підлягають у повному обсязі, з огляду на наступне.
Розрахунок заявлених до стягнення втрат від інфляції здійснено позивачем без додержання положень ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник зобов'язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідач є таким, що построчив виконання грошового зобов'язання перед боржником з 18.01.2012р. та до теперішнього часу, 03.06.2013р. Згідно із позовною заявою позивачем заявлено, зокрема, позовні вимоги про стягнення з відповідача річних (20 %) та пені у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання за період часу з 17.01.2013р. по 15.04.2013р. Виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України період, за який здійснюється нарахування втрат від інфляції, має кореспондуватися (відповідати) періодам, за які здійснюється нарахування пені та річних у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання. Проте, при нарахуванні втрат від інфляції вказану вимогу позивачем не дотримано.
Втрати від інфляції на суму несплаченого відповідачем залишку вартості отриманого від позивача на підставі видаткових накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 товару за період з 17.01.2013р. по 15.04.2013р. (вказаний у позовній заяві, а також у розрахунках пені та річних період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання) мають бути нараховані з урахуванням індексів інфляції, які мали місце у лютому 2013р. та березні 2013р. (у відповідності до вимог листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ"). Відповідні щомісячні індекси інфляції є наступними, 99,9 % - за лютий 2013р. та 100,0 % за березень 2013р. Середній індекс інфляції за період часу з лютого 2013 року по березень 2013 року, включно, складає - 0,999. Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.
0,999 = 0,999 х 1,00
Таким чином, індекс інфляції за вказаний період часу є меншим за одиницю. Тобто, втрати від інфляції протягом вказаного періоду часу відсутні.
Відмовляючи у повному обсязі в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 68,98грн. в якості втрат від інфляції суд додатково враховує, що позивачем нараховано втрати від інфляції за січень 2013 року на суми заборгованості у певному розмірі: на заборгованість у розмірі 79 611,28 грн. - за період з 17.01.2013р. по 20.01.2013р., на заборгованість у розмірі 69 611,28 грн. - за період з 21.01.2013р. по 28.01.2013р., на заборгованість у розмірі 64 611,28 грн. - за період з 29.01.2013р. по 31.01.2013р. Заборгованість щодо якої відповідачем було розраховано втрати від інфляції мала місце, у січні 2013р., відповідно, 4 дні, 8 днів та 3 дні. Тобто, існувала у певному розмірі менш ніж 15 днів, в межах одного календарного місяця. За таких обставин нарахування втрат від інфляції за січень 2013 року на вказані суми заборгованості не відповідає вимогам листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".
Позовні вимоги про стягнення 2 077,14 грн. пені підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 1 995,13 грн. При нарахуванні пені позивачем не взято до уваги, що першим днем прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого на підставі видаткових накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 товару є 18.01.2013р. Це слідує з п.5.6 договору та п.5.9 договору, згідно з якими поставка вважається закінченою та право власності на товар переходить до відповідача з моменту передачі товару відповідачеві (дистриб'ютору), з урахуванням вказаної у товарно-транспортних накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 фактичної дати отримання товару відповідачем - 19.12.2012р. Таким чином, позивачем здійснено необґрунтоване нарахування пені за 17.01.2013р. Крім цього, при нарахуванні пені позивачем неправильно визначено кількість днів у періоді нарахування пені з 25.03.2013р. по 15.04.2013р.: у розрахунку враховано тривалість цього періоду як 25 днів, замість правильного 22 дні. Суд здійснив власний розрахунок пені (наведено нижче).
Пеня за період з 18.01.2013р. по 20.01.2013р. (або за 3 дні) на суму заборгованості у розмірі 79 611,28 грн. становить 98,15 грн.
98,15 грн. = ((79 611,28 грн. х 3 х 15) /100) / 365
Пеня за період з 21.01.2013р. по 28.01.2013р. (або за 8 днів) на суму заборгованості у розмірі 69 611,28 грн. становить 228,86 грн.
228,86 грн. = ((69 611,28 грн. х 8 х 15) /100) / 365
Пеня за період з 29.01.2013р. по 12.02.2013р. (або за 15 днів) на суму заборгованості у розмірі 64 611,28 грн. становить 398,29 грн.
398,29 грн. = ((64 611,28 грн. х 15 х 15) /100) / 365
Пеня за період з 13.02.2013р. по 25.02.2013р. (або за 13 днів) на суму заборгованості у розмірі 59 611,28 грн. становить 318,47 грн.
318,47 грн. = ((59 611,28 грн. х 13 х 15) /100) / 365
Пеня за період з 26.02.2013р. по 11.03.2013р. (або за 14 днів) на суму заборгованості у розмірі 54 611,28 грн. становить 314,20 грн.
314,20 грн. = ((54 611,28 грн. х 14 х 15) /100) / 365
Пеня за період з 12.03.2013р. по 24.03.2013р. (або за 13 днів) на суму заборгованості у розмірі 51 611,28 грн. становить 275,73 грн.
275,73 грн. = ((51 611,28 грн. х 13 х 15) /100) / 365
Пеня за період з 25.03.2013р. по 15.04.2013р. (або за 22 дні) на суму заборгованості у розмірі 39 976,64 грн. становить 361,43 грн.
361,43 грн. = ((39 976,64 грн. х 22 х 15) /100) / 365
Загальна сума вказаної пені становить 1 995,13 грн.
1 995,13 грн. = 98,15 грн. + 228,86 грн. + 398,29 грн. + 318,47 грн. + 314,20 грн. + 275,73 грн. + 361,43 грн.
Позовні вимоги про стягнення 3997,66 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав. Вказаний штраф встановлено (передбачено) умовами договору, а саме - п.11.1.5 договору : штраф у розмірі 10 (десять) % від суми боргу у разі, якщо відповідач не оплатив вартість товару протягом 20 днів і більше з моменту виникнення боргу. Чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, а також щодо визначення розміру штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам ст. 61 Конституції України ("Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення"), оскільки згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій. Тобто, пеня та штраф не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір штрафних санкцій. Враховуючи наведене, встановлення сторонами договору штрафу у вказаному його розмірі за невиконання або неналежне виконання умов господарського договору, а також передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу узгоджується із приписами ст. 627 Цивільного кодексу України.
Розрахунок штрафу судом перевірений та встановлено, що він є правильним.
Відповідач з 18.01.2013р. прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого від позивача за договором, на підставі видаткових накладних від 17.12.2012р. №/№ Те-00007328 та Те-00007352 товару. Розмір заборгованості відповідача з оплати цього товару станом на 18.01.2013р. становив 79 611,28 грн. Через 20 днів після виникнення вказаної заборгованості її розмір становив 64 611,28 грн. Виходячи з положень п. 11.1.5 договору позивач мав право нарахувати відповідачеві штраф на суму заборгованості у розмірі 64 611,28 грн. (розмір заборгованості з вказаного оплати товару через 20 днів після дати виникнення цієї заборгованості). Проте, позивач здійснив нарахування передбаченого п.11.1.5 договору штрафу на заборгованість у меншому розмірі, а саме - 39 976,64 грн. (розмір заборгованості з оплати товару на 18.04.2013р. - дату складання позивачем позовної заяви до суду). Суд приймає до уваги, що здійснене позивачем нарахування штрафу на заборгованість у розмірі 39 976,64 грн., а не на заборгованість у розмірі 64 611,28 грн. об'єктивно не порушує права відповідача та не може призвести до їх порушення.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, які пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплатою послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 99,47 %.
99,47 % = ((48 629,61 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / (48 890,25 грн. (розмір заявлених позовних вимог)) х 100
У зв'язку із цим 99,47 % або 1 711,38 грн. судового збору покладається на відповідача, решта - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання - 74900, АДРЕСА_1; ідент. номер - НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром" (місцезнаходження - 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47; ідент. код ЄДР - 35293993; п/р 260000107 в АТ "Укрексімбанк", м. Полтава, МФО 331649) - 39976 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 64 коп. заборгованості з оплати товару, 2 660 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн. 18 коп. в якості річних, 1 995 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 13 коп. пені, 3 997 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 66 коп. штрафу, а також 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 38 коп. компенсації по сплаті судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.06.2013р.
Суддя К.В. Соловйов