Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77
Іменем України
м. Київ "14" грудня 2006 р. 16 год. 50 хв. Справа № А339/9-06
Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П.,
при секретарі Коваль Н.В., розглянувши справу
за позовом
до
третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір Ясний», с. Ходосіївка Києво-Святошинського р-ну Київської обл.,
Києво-Святошинської районної державної адміністрації, м. Київ,
Боярська лісова дослідна станція Національного аграрного Університету,
пропро визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача:Верещинська І.В., довір. №12/д від 10.11.2006р.,
відповідача:Дорогань Ю.В., довір. №07-32-4603 від 27.11.2006р.,
3-ї особи:не з'явились,
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір Ясний»(далі -позивач, ТОВ «Хутір Ясний») до Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі відповідач, Києво-Святошинська РДА) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вичинити дії.
Позов мотивований тим, що 17.12.2003 р. Позивач на підставі Договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості придбав у Боярської лісової дослідної станції жилий будинок (право власності зареєстроване Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 8384718 від 11.11.2004р.), погріб, вбиральню, трансформаторну підстанцію та лінію електропередач, які розташовані за адресою; Київська область, Києво-Святошинський район, Хотівське лісництво (надалі - Об'єкти нерухомості). Об'єкти нерухомості розташовані на частині земельної ділянки, яка знаходиться в межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (поза межами населеного пункту) та наданої у володіння Боярській лісовій дослідній станції (ЄДРПОУ 33441250) відповідно до Постанови Ради міністрів УРСР №500 від 22.10.1974р. Позивач стверджує, що на підставі ч. 2 ст. 377 та ч. З ст. 415 Цивільного кодексу України, ч. б ст. 93, ст.ст. 120, 122 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України Позивач звернувся до Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»з заявою про розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок (без зміни цільового призначення) для ведення лісового господарства. Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»розробило та узгодило технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди вказаної земельної ділянки за № 0070-00074 від 03.02.2005року.
Позивач стверджує, що заявою № 19 від 04.08.2005р. він звернувся до відповідача з клопотанням про укладення договору оренди зазначених земельних ділянок. Своїм листом № 07-26-2190 від 15.08.2005р. відповідач відмовив позивачеві в укладенні договору оренди мотивуючи своє рішення неможливістю об'єктивного вивчення вимог Позивача.
Позивач вважає, що такі дії Відповідача не відповідають вимогам закону та є такими, що порушують його законні права, оскільки не містять законного обґрунтування, ігнорують норми матеріального права, якими прямо встановлений перехід права користування земельною ділянкою у разі переходу права власності на об'єкти та споруди, розташовані на такій земельній ділянці.
З посиланням на положення ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 11, ч. 2 ст. 377, ч. З ст. 415 Цивільного кодексу України, практику Вищого господарського суду України (Роз'яснення N 02-5/743 від 27.06.2001р.), а також з врахуванням поданого 07.12.2006р. уточнення позовних вимог просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати Києво-Святошинську району державну адміністрацію Київської області оформити право користування земельною ділянкою площею 1,5025 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості, що належать ТОВ «Хутір Ясний»в межах Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для ведення лісового господарства відповідно до розробленої ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»технічної документації строком на 49 років шляхом укладення між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Хутір Ясний»договору оренди в місячний термін з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов та додаткових поясненнях зазначає, що позивачем пропущено річний строк, встановлений статтею 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, оскільки позивач звертається до суду з вимогою визнати протиправним рішення відповідача - лист №07-26-2190 від 15.08.2005 р. Вважає, що згідно ст. 641 ЦК України, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Вважає, що жоден із листів Позивача не містить істотних умов договору оренди, що визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», і намірів Позивача взяти на себе зобов'язань по договору. Підстави вважати лист Позивача пропозицією укласти договір оренди - відсутні. Також відповідач зазначає, що земельна ділянка, про яку йдеться в позовній заяві, знаходиться в постійному користуванні Боярської лісової дослідної станції, що підтверджується державним актом ІІ-КВ №002651. Оскільки серед поданих Позивачем документів відсутня заява землекористувача про добровільну відмову від вказаної ділянки, за думкою відповідача відсутні підстави для припинення його права користування вказаною ділянку. В доповненнях до заперечень зазначає, що щоб надати земельну ділянку позивачу, спочатку необхідно або вилучити її з користування Боярської лісодослідної станції, або припинити користування та надати ділянку в оренду позивачу. Вважає, що відповідно до ч.2 ст. 149 ЗК України підставою для вилучення земельної ділянки є згода землекористувача, а у відповідності до ст.. 141 ЗК, підставою припинення права користування є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Посилаючись на п. 10 Роз'яснень Вищого господарського суду України №02-5/743 від 27.06.2001р., вважає, що передача ділянки в оренду позивачу порушить право Боярської лісо дослідної станції користуватися ділянкою. Вважає твердження позивача щодо того, що з моменту переходу права власності на об'єкти нерухомості, позивач є користувачем земельної ділянки хибним, оскільки відповідно до ст.. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Також у доповненнях відповідач зазначає, що позивач повторно звернувся до відповідача з листом від 03.10.2006р. №9 з проханням затвердити технічну документацію на право оренди, на що йому було надано мотивовану відповідь, а тому за думкою відповідача відсутні підстави вважати дії відповідача незаконними.
Третя особа, що залучена до участі у справі на стороні відповідача в задоволення клопотання відповідача ухвалою суду від 07.12.2006р., в судове засідання 14.12.06р. не з'явилась, проте подала пояснення по суті справи в яких зазначає, що 17.12.2003 р. нею з Позивачем було укладено Договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості, за яким Позивач придбав жилий будинок, погріб, вбиральню, трансформаторну підстанцію та лінію електропередач (об'єкти нерухомості), які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Хотівське лісництво. Об'єкти нерухомості розташовані на частиш земельної ділянки, наданої у постійне користування Боярській лісовій дослідній станції. За даними об'єктами закріплені земельні ділянки площею 1,5025 га, які згідно зазначеного Договору передані Позивачу в користування. Боярська лісова дослідна станція не заперечує і не заперечувала проти передачі вказаних земельних ділянок до ТОВ «Хутір Ясний», про що було заявлено в зазначеному Договорі та Акті обстеження лісових площ. Зазначає, що відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлі та споруди, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, закріпленою за такими об'єктами. Таким чином на думку третьої особи, до ТОВ «Хутір Ясний»перейшло право оренди зазначених земельних ділянок, а отже станція не заперечує проти укладення Києво-Святошинською РДА та ТОВ «Хутір Ясний»договору оренди земельної ділянки площею 1,5025 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості. Просить розглядати справи за її відсутності.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі. Присутніх повідомлено про виготовлення повного тексту постанови на 21.12.2006р.
Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір Ясний»та Боярською лісовою дослідною станцією НАУ 17.12.2003р. укладено договір купівлі продажу об'єктів нерухомості (житловий будинок, погріб, убиральня, трансформаторна підстанція, лінія електропередач), що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Хотівське лісництво. Відповідно до п. 1.3 зазначеного договору сторони домовились, що право власності на об'єкти нерухомості переходять до покупця з моменту підписання Акту прийому-передачі даних об'єктів. Відповідно до п. 3.1. та особливих умов договору купівлі-продажу сторони дійшли згоди, що площа земельної ділянки, яка передається під обслуговування визначених вище об'єктів нерухомості становить 1,5 га. І передбачається до використання для створення постійного лісового розсадника з відповідною інфраструктурою, як навчально-виробнича база. При цьому в особливих умовах договору сторони обумовили, що після передачі об'єктів нерухомості по акту прийому-передачі на покупця покладається обов'язок організувати роботу по догляду за земельною ділянкою площею 29,9 га, що прилягає до об'єкту.
На виконання зазначених умов договору за актом приймання передачі 09.04.2004р. Боярська лісова дослідна станція передала, а ТОВ «Хутір Ясний»прийняло об'єкти нерухомості, зокрема, житловий будинок, погріб, убиральня, трансформаторна підстанція, лінія електропередач, що розташовані на закріпленій за ними земельній ділянці загальною площею 1,5 га, за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, Хотівське лісництво. Право власності на об'єкти нерухомості зареєстровано 11.11.2004р. Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 8384718 (витяг про реєстрацію права власності в матеріалах справи).
Як вбачається з додатку до договору купівлі-продажу від 17.12.2003р. «План зовнішніх меж земельних ділянок Боярської лісової дослідної станції»(в матеріалах справи) придбані позивачем об'єкти нерухомості розташовані на частині земельної ділянки, яка знаходиться в межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (поза межами населеного пункту) та наданої у володіння Боярській лісовій дослідній станції (ЄДРПОУ 33441250) відповідно до Постанови Ради міністрів УРСР №500 від 22.10.1974р. (інформація Боярської лісової дослідної станції від 13.10.2003р №61 в матеріалах справи).
Вказані земельні ділянки загальним розміром 1,5025 га Хотівського лісництва Боярської ЛДС є землями лісового фонду, не вкритими лісовою рослинністю, та призначені для потреб ведення лісового господарства, зокрема, зазначені земельні ділянки закріплені за спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трансформаторною підстанцією, трасою лінії електропередач тощо, які перейшли у власність Позивача на підставі Договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості від 17.12.2003р., що підтверджується, в тому числі, складеним за участю Боярської лісодослідної станції та ТОВ «Хутір Ясний»актом технічного обстеження лісових площ передбачених до відведення зі складу земель Боярської ЛДС. Окрім якісних та кількісних характеристик зазначеної земельної ділянки в зазначеному акті міститься висновок про можливість передачі земельної ділянки, а саме, Боярська лісодослідна станція не заперечує проти передачі земельної ділянки в кв. 60 площею 0,5 га та кв. 61 площею 1,5 га Хотівського лісництва до ТОВ «Хутір-Ясний», без зміни цільового призначення.
Відповідно до п. 1.2. Договору право власності на об'єкти переходить з моменту передачі об'єктів. Акт приймання-передачі об'єктів укладений 9 квітня 2004 року.
Враховуючи набуття права власності на об'єкти нерухомості, позивач звернувся до Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»з заявою про розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок (без зміни цільового призначення) для ведення лісового господарства. Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»розробило та узгодило технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди вказаної земельної ділянки за №0070-00074 від 03.02.2005року. Технічна документація має позитивну оцінку, про що Київським обласним головним управлінням земельних ресурсів складено висновок державної землевпорядної експертизи від 21.02.2005р. за №13-682.
Заявою № 19 від 04.08.2005р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням про укладення договору оренди зазначених земельних ділянок. Зокрема, за змістом заяви позивач повторно клопотав про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки, оскільки на заяву що була подана у березні, не надійшло відповіді. Своїм листом № 07-26-2190 від 15.08.2005р. відповідач відмовив позивачеві в укладенні договору оренди мотивуючи своє рішення неможливістю об'єктивного вивчення вимог Позивача. Зазначення в листі, що РДА вважає за неможливе прийняття позитивного рішення по суті заявленого клопотання, дає підстави вважати таку відповідь саме відмовою у задоволенні поданої позивачем заяви.
З такими діями відповідача неможна погодитись виходячи з наступного:
Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до ч. 3 ст. 415 ЦК України особа до якої перейшло право власності на будівлі (споруди) набуває право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Отже, враховуючи наведені положення законодавства, приймаючи до увагу те, що неможливо відокремити земельну ділянку від забудованих на ній споруд, придбавши у власність об'єкти нерухомості за договором від 17.12.2003р., та отримавши їх відповідно 09.04.2004р., позивач набув права користування та володіння земельною ділянкою, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
З огляду на викладене вбачається обов'язок позивача згідно законодавства укласти договір оренди земельної ділянки з метою правомірного користування належними йому на праві власності об'єктами нерухомості, що знаходяться на даній земельній ділянці.
Згідно ст. 16 Закону України «Про оренду землі», особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель комунальної власності, подає до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем розташування заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача в оренду земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення (зокрема, коли ця ділянка вже передавалась іншим особам в оренду), здійснюється без розроблення проекту її відведення.
В пункті 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування»№02-5/743 від 27.06.2001, зазначено, що обов'язок рад відвести земельну ділянку у власність або у користування необхідно відрізняти від їх обов'язку оформити право на земельну ділянку, якщо воно виникло у зв'язку з переходом права на будівлю і споруду.
Загальний порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлено статтями 123-124 ЗК України. Згідно ст. 123 ЗК України, для розгляду заяви (клопотання) особи, що бажає отримати землю в оренду, встановлено місячний строк. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відповідно до п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.
Враховуючи наведені норми законодавства, а також відмову відповідача в укладенні договору оренди земельної ділянки листом без мотивованих пояснень та посилань на відповідні положення нормативно-правових актів, відсутність документів, підтверджуючих право будь-яких інших осіб на спірну земельну ділянку, а також враховуючи те, що відмова в наданні в оренду земельної ділянки порушує права власника об'єктів нерухомості, які розташовані на цій земельній ділянці, за умов виконання ним всіх передбачених законодавством заходів та вимог, суд дійшов висновку, що відмова Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області є необґрунтованою, суперечить вимогам чинного законодавства у зв'язку з наявністю всіх законних підстав для задоволення клопотання про укладення договору оренди.
Можливість користуватися належним позивачу майном знаходиться у прямій залежності від можливості користування земельною ділянкою, а отже позбавлення позивач права користування є порушенням статті 55 Закону України «Про власність», відповідно до якої власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Щодо застосування строків позовної давності до спірних правовідносин суд виходить з такого: відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, відповідно до визначення ст. 256 ЦК України є позовною давністю.Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 268 ЦК України на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність не поширюється. Отже, враховуючи, що оскаржуваною відмовою, що викладена Києво-Святошинською РДА у листі від 15.08.2005р. фактично порушено, як набуте відповідно до чинного законодавства право користування земельною ділянкою, так і право власності на нерухоме майно, що знаходиться на цій ділянці, у суду відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими що підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до положень ст. 94 КАС України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 9, 17, 86, 158, 160, 161, 162, 163, ч.4 ст. 167 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ТОВ «Хутір Ясний»у оформленні права користування земельною ділянкою неправомірними.
3. Зобов'язати Києво-Святошинську району державну адміністрацію Київської області оформити право користування земельною ділянкою площею 1,5025 га, на якій розташовані об'єкти нерухомості, що належать ТОВ «Хутір Ясний»в межах Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для ведення лісового господарства відповідно до розробленої ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»технічної документації строком на 49 років шляхом укладення між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Хутір Ясний»договору оренди в місячний термін з дня набрання законної сили рішенням суду.
4. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір Ясний» витрати зі сплати державного мита в розмірі 3,40 грн.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Є.П. Євграфова
21.12.2006р.