Справа № 116/2581/13-к
Провадження № 1-кп/116/169/13
11.06.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кулішова А.С., при секретарі судового засідання Синельщікові О.А., за участі прокурора Склярова К.Г., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12012130810000448 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Журавлівка Сімферопольського району АР Крим; адреса фактичного і зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1; з середньою освітою; неодруженого; офіційно не працюючого; вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2012 року засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України, -
ОСОБА_1, 17.09.2012 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, в ході конфлікту із ОСОБА_2, що виник раптово, завдав удари рукою в область обличчя і спини ОСОБА_2, після чого остання втекла на подвір'я домоволодіння. ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_2 біля будинку АДРЕСА_1, схватив її за одяг, при цьому ОСОБА_1, передбачаючи настання шкідливих наслідків, але легковажно розраховуючи на їх запобігання, штовхнув останню, від чого ОСОБА_2 підвернула праву ногу, впала на асфальтовану поверхню, що стало наслідком закритого перелому медіальної кісточки правої гомілки. В результаті дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 завдані тілесні ушкодження: закритий перелом медіальної кісточки правої голені, які згідно висновку судово-медичної експертизи №584 від 09.04.2013 року відносяться до середнього ступеня тяжкості, що потягнули за собою тривалий розлад здоров'я. Вказані ушкодження найбільш ймовірно утворились при підвертанні правої стопи назовні.
В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що 17.09.2012 року між ним та потерпілою виник конфлікт. На кухні квартири АДРЕСА_1 він вдарив потерпілу по щоці долоню і потім, можливо, по спині. Сестра обвинуваченого ОСОБА_3 намагалась перешкодити обвинуваченому. ОСОБА_1 взяв пакет із речами потерпілої і почав виганяти її з будинку. При цьому обвинувачений декілька разів штовхнув потерпілу руками і вона вийшла на двір. На дворі обвинувачений переслідував ОСОБА_2, біля сусіднього будинку завдав їй ще один удар долоню по обличчю, потім схопив потерпілу за одяг і штовхнув, від чого вона впала спиною на землю. Потім ОСОБА_1 завдав потерпілій ще один удар ногою в стегно ззаду, після чого ОСОБА_2 піднялась і побігла в напрямку транспортної зупинки.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні надала пояснення, згідно яз якими з обвинуваченим вона знайома більше року. 17.09.2012 року потерпіла прийшла до матері обвинуваченого в квартиру АДРЕСА_1, а біля 15 години 30 хвилин прийшов ОСОБА_1 Він був нетверезий, від нього пахло пивом і в нього були красні очі. На кухні квартири ОСОБА_1 почав завдавати удари в область обличчя і спини потерпілої, вигнав її на двір. Вийшовши на двір ОСОБА_2 намагалась втекти, обвинувачений наздогнав її біля сусіднього будинку і штовхнув, від чого потерпіла впала на землю.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що являється матерю потерпілої ОСОБА_2 17.09.2012 року приблизно о 18:30 - 19:00 свідку зателефонувала донька з чужого мобільного телефону і повідомила, що знаходиться в травмпункті 6-ої міської лікарні м. Сімферополя. Про те, що того дня доньку побив ОСОБА_1, свідкові стало відомо зі слів потерпілої після того, як вона повернулася з лікарні. В лікарні потерпілій наклали гіпс на ногу, крім того у потерпілої було поранено обличчя.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що 17.09.2012 року чула шум і бачила на вулиці ОСОБА_1 і дівчину (потерпілу). Потерпіла лежала на боку на землі, а ОСОБА_1 завдав їй декілька ударів ногою по тілу, після чого дівчина встала, взяла речі і побігла.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів у справі, зокрема:
- висновком судово-медичної експертизи від 09.04.2013 року №584, згідно із яким ОСОБА_2 завдані тілесні ушкодження які відносяться до середнього ступеня тяжкості, що потягнули за собою тривалий розлад здоров'я: закритий перелом медіальної кісточки правої голені. Вказані ушкодження найбільш ймовірно утворились при підвертанні правої стопи назовні. Інші тілесні ушкодження, вказані у висновку експерта, не охоплюються обсягом обвинувачення ОСОБА_1 і не є предметом судового розгляду у цьому кримінальному провадженні.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.04.2013 року, під час якого за участі потерпілої і експерта відтворено обставини дій обвинуваченого 17.09.2012 року, внаслідок яких ОСОБА_2 завдані тілесні ушкодження;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.04.2013 року, під час якого за участі підозрюваного відтворено обставини подій 17.09.2012 року, внаслідок яких ОСОБА_2 завдані тілесні ушкодження;
Учасникам судового провадження роз'яснено можливість і порядок зміни обвинувачення в суді, однак відповідного клопотання не заявлено, у зв'язку із чим суд, керуючись частиною третьою статті 337 КПК України, розглядає справу виключно в межах пред'явленого обвинувачення.
Прийнявши передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, суд приходить висновку про доведеність факту отримання потерпілою тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому медіальної кісточки правої гомілки при підвертанні правої стопи назовні під час подій 17.09.2012 року за участі обвинуваченого і про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує дії ОСОБА_1 за статтею 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні виду і розміру покарання підсудному, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а, крім цього, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його обставини. Злочин, передбачений статтею 128 КК України, віднесено до злочинів невеликої тяжкості. Дільничний інспектор Гвардійського ПВМ Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АРК характеризує обвинуваченого з посереднього боку, як такого що підтримує гарні стосунки із сусідами, не помічений у зловживанні алкогольними напоями і порушенні громадського порядку, на обліку у нарколога та психіатра ОСОБА_1 не перебуває. Інших даних, що характеризують особу обвинуваченого, учасниками процесу не надано.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудному, суд не встановив. Визнання обвинуваченим обставин скоєного кримінального правопорушення не може розцінюватись судом як щире каяття. Обвинувачений не відшкодував потерпілій завданої шкоди і не вживав заходів по відшкодуванню. Обставин, що обтяжують покарання підсудному суд також не встановив. Посилання органу досудового розслідування на вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння нічим, крім припущень потерпілої, об'єктивно не підтверджено.
При призначенні покарання суд також враховує обставини, за яких вчинено відповідний злочин, а саме: тривалу агресивну поведінку обвинуваченого, що передувала завданню потерпілій ушкоджень.
За вказаних обставин суд вважає, що необхідним і достатнім є призначення покарання за статтею 128 Кримінального кодексу України у вигляді громадських робіт на строк 240 годин.
Злочин, передбачений статтею 128 КК України, вчинено ОСОБА_1 до ухвалення вироку Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2012 року, у зв'язку із цим підстав для застосування частини третьої статті 78 КК України не має.
Водночас, призначене покарання підлягає складанню із покаранням, призначеним вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2012 року за правилами частини 4 статті 70 КК України. Суд вважає можливим визначити остаточне покарання шляхом повного складання призначених покарань. З урахуванням приписів статті 72 КК України остаточне покарання складає 3 роки і 30 днів позбавлення волі.
Враховуючи молодий вік підсудного суд, керуючись статтею 75 КК України, вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.
Підстав для застосування статей 69 КК України судом не встановлено.
Цивільний позов у справі не заявлено, процесуальних витрат і речових доказів у справі не має. Дію застосованого заходу забезпечення кримінального провадження (домашній арешт) суд продовжує до набрання законної сили вироком суду.
Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 240 годин.
Згідно із частиною 4 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначеного покарання із покаранням, призначеним вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2012 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в кримінально-виконавчому закладі на строк ТРИ роки ТРИДЦЯТЬ днів.
Згідно зі статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Іспитовий строк встановити на ТРИ роки.
Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з 11 червня 2013 року.
Продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження, обраного стосовно ОСОБА_1 ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26.04.2013 року (домашній арешт), до набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: