Справа № 116/607/13- ц
Провадження № 2/116/684/13
14.05.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, суддіДокучаєвої В.Ю.,
при секретаріБескидевич І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Кримської філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -
У січні 2013р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок ДТП, що мале місце 14.12.2012р. приблизно о 21 годині 30 хвилин в с. Урожайне Сімферопольського району АР Крим, з вини ОСОБА_4 автомобілю марки «CHERY T11 TIGGO» реєстраційний номер НОМЕР_3 завдані механічні пошкодження, у зв'язку з чим просить суд стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 5697,01 грн., витрати за проведення звіту в сумі 600 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що внаслідок ДТП, яке сталося 14.12.2012р. належному позивачу на праві власності автомобілю марки «CHERY T11 TIGGO» реєстраційний номер НОМЕР_3 завдані механічні ушкодження. Оскільки вина ОСОБА_4 встановлена постановою Сімферопольського районного суду АРК, а відповідно до експертного звіту сума матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3, складає 5697,01грн., просить стягнути зазначену суму та вартість проведеної оцінки в сумі 600грн. з ОСОБА_4, Кримської філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала частково та пояснила, що з ОСОБА_4 потрібно стягнути суму франшизи 1000грн. та судові витрати. Що стосується інших виплат, їх повинна сплачувати Кримська філія ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».
Представник Кримської філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія зобов'язана сплатити лише вартість відновлювального ремонту автомобілю.
Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
14.12.2012р. о 21 годині 30 хв. в кв. Молодіжному в с. Урожайне Сімферопольського району АР Крим відповідач ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21070» реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом не переконався, що не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, не дотримуючись безпечного інтервалу руху, порушив встановлені правила дорожнього руху (п. 109, 13.1), у результаті чого припустив зіткнення з транспортним засобом марки «CHERY T11 TIGGO» реєстраційний номер НОМЕР_3, що спричинило останньому механічні пошкодження.
Вина ОСОБА_4 в даному ДТП встановлена Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2013р. і відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, доказуванню при розгляді цієї справи не підлягає /а.с.8/.
Зазначені обставини не оспорюються сторонами і підтверджуються поясненнями сторін, а так само матеріалами справи.
Згідно висновку експерта №597 від 15.04.2013р. вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 в результаті ДТП складає 3463,72 грн., вартість відновлювального ремонту складає 1731,86грн., вартість втрати товарної вартості автомобіля складає 1731,86грн./а.с.9-22/.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В ст.4 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначенй Законами України.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
У відповідності з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, встановлені у ст. 1192 ЦК України, зокрема, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В ст.22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо догоровом або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
У відповідності до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тобто особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана відшкодувати лише шкоду, розмір якої перевищує суму страхового відшкодування.
У відповідності з п.22.1. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі.
При розгляді справи судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача по справі - ОСОБА_4 застрахована в Кримської філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», що підтверджується полісом №АА/ 5456875 /а.с.30/.
Статтею 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно зі ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п.32.7 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
Враховуючи вищезазначені приписи законодавства, суд стягує з ОСОБА_4 на користь позивача франшизу в сумі 1000грн. та суму втрати товарної вартості автомобілю 1731,86грн., а всього 2731,86грн., а з Кримської філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» - суму відновлювального ремонту за відрахуванням франшизи 731,86грн. та вартість експертного звіту 600грн./а.с.7/, а всього 1331,86грн.
Доводи представника ОСОБА_4, що відповідач повинен сплачувати лише франшизу не грунтуються на нормах закону.
У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачені документально підтверджені судові витрати по справі пропорційно задоволеним вимогам.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Кримської філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_3 1331,86 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2731,86 грн.
4. У задоволенні решті частини позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути з Кримської філії ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 13,31 грн.
6. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 27,31 грн.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Докучаєва В.Ю.