73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"11" червня 2013 р. 09 год. 50 хв.Справа № 821/2002/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
при секретарі: Якущенко К.Ю.,
за участю:
представника позивача - Посунько М.Н.,
представника відповідача - Котелевича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Херсонського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері
до Каланчацької районної ради Херсонської області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Херсонський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (далі - Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Каланчацької районної ради (далі - Відповідач) з наступними позовними вимогами:
1. Визнати протиправною бездіяльність Каланчацької районної ради щодо не вжиття заходів по організації роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг Чорного моря, водних об'єктів;
2. Зобов'язати Каланчацьку районну раду вжити заходів до організації роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг Чорного моря, водних об'єктів;
3. Зобов'язати Каланчацьку районну раду укласти договір на розробку проекту по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг Чорного моря, водних об'єктів з організацією, яка має право на проведення такого роду робіт.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що ст. 60 ЗК України та ст. 88 Водного Кодексу України визначено, що з метою охорони водних об'єктів в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які встановлюються за окремими проектами землеустрою.
Відповідно до вимог ст. 9 Водного кодексу України організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм покладено на районні ради. А згідно п. 15 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 486 від 08.05.2008 р., контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами рад, Мінприроди.
Посадові особи Каланчацької районної ради самоусунулися від виконання покладених на них земельним законодавством обов'язків щодо організації зазначеної роботи. Загальна площа водоохоронних зон на території Каланчацького району складає 0,322 тис.га.
Каланчацькою районною рада жодні заходи щодо створення та винесення в натуру водоохоронних зон і прибережних захисних смуг в адміністративних територіальних межах району не вживалися, проект землеустрою прибережної захисної смуги Чорного моря та р. Каланчак не замовлявся, кошти на її створення з районного бюджету не виділялися, при тому, що на спеціальному рахунку Каланчацької районної ради знаходяться 24754 грн. коштів, що надійшли в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та можуть бути використані на розроблення проектів землеустрою по встановленню прибережних захисних смуг. Всього, по Каланчацькому району на розрахункових рахунках сільських рад перебуває 91176 грн. коштів, що надійшли в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Бездіяльність відповідача призводить до незаконного виділення земельних ділянок водного фонду Чорного моря у власність, їх нецільовому використанню, забрудненню та виснаженню, різкому зменшенню прибережних смуг водних об'єктів, створює умови незаконного відчуження земельних ділянок водного фонду комунальної та державної форми власності.
Представник Відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до статей 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень районної ради відноситься затвердження районних програм, проекти яких надає на розгляд районна державна адміністрація, та заслуховування звітів про їх виконання. Статтею 44 вказаного Закону передбачено делегування районною радою райдержадміністраціям повноважень щодо розробки та планування соціально-економічних, містобудівних, природоохоронних та інших програм. 05 квітня 2013 року районною радою було направлено лист районній державній адміністрації з пропозицією внести зміни до програми стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня соціально-економічного розвитку Каланчацького району "Екологія-2015" та надати пропозиції по використанню коштів. За попередніми розрахунками для розробки проектів землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж моря за межами населених пунктів на території Каланчацького району необхідно 637,2 тис. грн. Позивач не врахував вищезазначене, але в позовній заяві вказує, що пунктом 15 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.2008р. № 486, контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами рад, Мінприроди. Оскільки відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст і не мають виконавчих органів то вирішення зазначених питань не є їх компетенцією.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону, але не зважаючи на вищезазначене районна рада направила листи в сільські ради щодо можливості розробки проектів землеустрою. Олексіївська, Привільська сільські ради надали відповідь, що кошти на розробку в бюджеті рад не закладались. Хорлівська сільська рада відповіді не надала.
На виконання вимог статті 209 Земельного кодексу України районною радою розроблено і затверджено рішенням XVI сесії районної ради п'ятого скликання від 13.06.2007р. № 131 порядок використання коштів, що надходять від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва при вилучені (викупі) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників і зараховується до спеціального фонду районного бюджету.
Пунктом 5 і 6 вищезазначеного положення визначено головного розпорядника коштів та зазначено, що кошти, які надходять до спеціального фонду районного бюджету, мають цільове призначення і використовуються на охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, розробка і виконання яких відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відноситься до повноважень районної державної адміністрації.
Щодо вимоги зобов'язати Каланчацьку районну раду укласти договір на розробку проекту по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг Чорного моря, водних об'єктів з організацією, яка має право на проведення такого роду робіт відповідач зазначає, що відповідно до статті 116 Бюджетного кодексу України районна рада не може взяти будь-які зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень в разі укладання договору - це буде порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України ці повноваження належать до Каланчацької районної державної адміністрації. Тобто, тільки розпорядник коштів та виконавець будь-яких районних програм може бути стороною по договору.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Статтею 9 Водного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, передбачено, що до відання районних рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:
1) координація роботи сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад під час проведення ними міжтериторіальних водогосподарських і водоохоронних заходів та подання їм відповідної методичної допомоги;
4) організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм;
10) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.
Як слідує з пояснень представника відповідача та наданих ним письмових доказів, Каланчацькою районною радою повністю виконувались вимоги зазначеного Закону, оскільки робота по координації сільських рад та райдержадміністрації як органу виконавчої влади здійснювалась. В тому числі вносились пропозиції щодо планування кошторисних призначень та їх використання на ці цілі, прийнято та затверджено програму.
Тому суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача і вважає, що в межах своєї компетенції, визначеної Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетного кодексу України, відповідач вживав заходи по організації роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг Чорного моря, водних об'єктів.
Надані письмові заперечення та усні пояснення відповідача з посиланням на норми матеріального права та підтверджені письмовими доказами є такими, що повністю спростовують вимоги прокурора.
Суд погоджується також з позицією відповідача стосовно безпідставності вимоги про зобов'язання його укласти договір на розробку проекту по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг Чорного моря, водних об'єктів з організацією, яка має право на проведення такого роду робіт, оскільки укладення цивільно-правових угод може бути здійснено тільки у відповідності до Закону України "Про здійснення державних закупівель" та Бюджетного кодексу України, які передбачають не тільки наявність кошторисних призначень, але і повноважень державного органу на такі закупівлі.
Системний аналіз всіх вищенаведених Законів та підзаконних актів дає підстави визнати, що такі повноваження у відповідача відсутні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Херсонського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
постановив:
В задоволенні позовних вимог Херсонського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Каланчацької районної ради Херсонської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 червня 2013 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 7