ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10
29 січня 2013 року № 813/103/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Кравчука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,
представників позивача Падалко К.В.,
розглянувши справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львів-Агротех" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 0000171540, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Львів-Агротех" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 0000171540.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту внаслідок проведення господарських операцій ТзОВ "Судум" не відповідають дійсності. Реальність операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської техніки та її використання у власній господарській діяльності спростовується належними первинними документами. Наявність товарно-транспортних накладних не є обов'язковою, а їх відсутність не свідчить про нереальність поставки техніки. Крім того, вважає, що висновки ДПІ щодо контрагента ТзОВ "Седум" не можуть бути покладені в основу податкового порушення ТзОВ "Львів-Агротех". З цих підстав просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
ДПІ позов заперечила. Вважає вимоги ТзОВ "Львів-Агротех" необгрунтованими та незаконними. Зазначає, що правочини між ТзОВ "Львів-Агротех" та ТзОВ "Седум" щодо поставки сільськогосподарської техніки є безтовариними, оскільки в ході проведення перевірки встановлено відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі, сертифікатів якості на товар, а ТзОВ "Седум" не задекларувало податкові зобов'язання по ТзОВ "Львів-Агротех", податкова звітність визнана недійсною, а 15.10.2010 р. йому анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням. На думку ДПІ, це свідчить про заниження податкових зобов'язань, укладення нікчемних правочинів (безтоварність операцій), без мети настання реальних наслідків.
В судове засідання представник відповідача не з'явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
20.08.2012 р. ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС провела камеральну перевірку даних ТзОВ "Львів-Агротех", задекларованих у податковій звітності з ПДВ, про що було складено акт № 450/1540/36738948. Даною перевіркою встановлено завищення сум податкових зобов'язань з ПДВ на 548 667,00 грн. за звітний період 7 міс. 2012 р.
Висновок про порушення зроблено з урахуванням наступних обставин. Згідно з проведеною інвентаризацією р. 24 за відповідні періоди, встановлено що 16.11.2010 р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова актом позапланової перевірки № 587/23-1/36738498, де ТзОВ "Львів-Агротех" перебувало на обліку до січня 2011 р., встановлено завищення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 548 667,00 грн.
В акті перевірки від 16.11.2010 р. зазначено, що податковий кредит сформовано основним постачальником ТзОВ "Седум", якому ліквідовано свідоцтво платника ПДВ 15.10.10 р. по причині відсутності за місцезнаходженням; податкова звітність за період квітень-серпень 2010 р. визнана недійсна; згідно з базою даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України» числяться розбіжності по взаєморозрахунках ТзОВ "Львів-Агротех" з ТзОВ "Седум". Акт перевірки від 16.11.2010 р. в судовому порядку не оскаржувався.
Станом на 20.08.2012 р. ТзОВ "Львів-Агротех" не відображав у податковій звітності з ПДВ результатів акту № 587/23-1/36738498 від 16.11.2010 р., що вплинуло на завищення р. 24 за липень 2012 р. в сумі 548 667 грн. На дату написання акту камеральної перевірки від 20.08.2012 р. розбіжності по взаєморозрахунках з ТзОВ "Седум" не усунуто, а ТзОВ "Седум" не є платником ПДВ згідно з базою даних АІС.
Таким чином, за результатами камеральної перевірки від 20.08.2012 р. ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 0000171540, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 548 667 грн. Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось платником податків в адміністративному порядку, однак залишено без змін.
ТзОВ "Львів-Агротех" сформулювало податковий кредит в сумі 548 667 грн. внаслідок проведення таких взаємовідносин з ТзОВ "Седум":
03.02.2010 р. між ТзОВ "Львів-Агротех" (Покупець) та ТзОВ "Седум" (Продавець) було укладено договір № 03-1/02-2010, за умовами якого ТзОВ "Седум" зобов'язується передати у власність ТзОВ "Львів-Агротех" малогабаритну сільськогосподарську техніку в кількості і за ціною, згідно з видатковими накладними. Орієнтовна вартість договору 5 000 000 грн.
Міні-трактори були ввезені на територію України ТзОВ "Седум" з Китаю, що підтверджується вантажно-митними деклараціями та інвойсами.
Також ТзОВ "Седум" отримало Сертифікати відповідності на певні моделі міні-тракторів (назва продукції вказана в сертифікаті), видані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. На ті моделі міні-тракторів, які не включені до чинного Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, сертифікати не видавились. Це підтвердив Держспоживстандарт України листом від 04.02.2010 р. № 0067, від 15.02.2010 р. № 0113 на запит директора ТзОВ "Седум".
Згідно з накладними предметом купівлі-продажу були міні-трактори. Продаж техніки оформлений такими видатковими накладними № РН-0000020 від 02.03.2010 р. на суму 605200 грн., № РН0000023 від 01.04.2010 р. на суму 177 200 грн., № РН 0000032 від 14.04.2010 р. на суму 39800 грн.; № РН 0000035 від 04.05.2010 р. на суму 500100 грн., № РН 0000047 від 01.06.2010 р. на суму 811080 грн., № РН 0000055 від 14.06.2010 р. на суму 207 000 грн., № РН 0000058 від 01.07.2010 р. на суму 445859,99 грн., № РН 0000068 від 23.07.2010 р. на суму 343 800 грн., № РН 0000071 від 541920 грн., № РН 0000075 від 222780 грн. та відповідними їм податковими накладними. Кожна поставка міні-тракторів відбувалась на підставі актів прийому-передачі, що відбувалась в той день, коли оформлялась видаткова накладна. Товар приймав від імені ТзОВ "Львів-Агротех" його директор Васьків Ю.Й.
На підставі накладних ТзОВ "Львів-Агротех" віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену в ціні придбаної техніки, за квітень-серпень.
В судовому засіданні представник ТзОВ "Львів-Агротех" пояснив, що підприємство спеціалізується на оптовій торгівлі сільськогосподарськими машинами й устаткуванням. Міні-трактори були придбані з метою їх реалізації за вищою ціною, отримання прибутку. ТзОВ "Львів-Агротех" розміщувало рекламу в газеті «Ваш магазин», «Високий замок» Надання послуг з приводу розміщення реклами в газеті підтверджується актами прийому-передачі.
Таким чином, трактори були реалізовані іншим суб'єктам. При продажі техніки на кожного покупця оформлялись довідки-рахунки, видача яких вносилась полідовно в Книгу обліку виданих бланків довідок-рахунків та номерних знаків «транзит». Так, довідки-рахунки видано на ім'я: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33,ОСОБА_34 ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46
Продаж техніки зазначеним особам відбувався на підставі видаткових накладних: № 24 від 09.04.2010 р. на суму 32 000 грн.; № РН-0000030 від 13.04.2010 р. на суму 32 00 грн.; № РН-0000034 від 20.04.2010 р. на суму 21 000 грн.; № РН-0000037 від 22.04.2010 р. на суму 37 000 грн.; № РН-0000038 від 23.04.2010 р. на суму 38 000 грн.; № РН-0000035 від 23.04.2010 р. на суму 39 900 грн.; № РН-0000040 від 29 000 грн.; № РН-0000041 від 07.05.2010 р. на суму 41 500 грн.; № РН-0000042 від 11.05.2010 р. на суму 42 000 грн.; № ЛА-0000043 від 117.05.2010 р. на суму 43 000 грн.; № ЛА-0000045 від 25.05.2010 р. на суму 41 000 грн.; № ЛА-0000044 від 25.05.2010 р. на суму 41 000 грн.; № ЛА-0000046 від 26.05.2010 р. на суму 43 000 грн.; № ЛА-0000047 від 28.05.2010 р. на суму 43 000 грн.; № ЛА-0000048 від 28.05.2010 р. на суму 39 900 грн.; № ЛА-0000049 від 02.06.2010 р. на суму 38 000 грн.; № ЛА-0000050 від 03.06.2010 р. на суму 28 000 грн.; № ЛА-0000051 від 04.06.2010 р. на суму 39 900 грн.; № ЛА-0000052 від 07.06.2010 р. на суму 39 900 грн.; № ЛА-0000053 від 10.06.2010 р. на суму 28 000 грн.; № ЛА-00000054 від 11.06.2010 р. на суму 31 000 грн.; № ЛА-0000055 від 14.06.2010 р. на суму 39 000 грн.; № ЛАК-0000056 від 15.06.2010 р. на суму 46 000 грн.; № ЛА-0000057 від 22.06.2010 р. на суму 46 000 грн.; № ЛА-0000058 від 25.06.2010 р. на суму 42 000 грн.; № ЛА-0000059 від 29.06.2010 р. на суму 42 500 грн.; № ЛА-0000060 від 30.06.2010 р. на суму 20 000 грн.; № ЛА-0000061 від 05.07.2010 р. на суму 43 000 грн.; № ЛА-0000062 від 07.07.2010 р. на суму 20 700 грн.; № ЛА-0000063 від 07.07.2010 р. на суму 75 000 грн.; № ЛА-0000064 від 08.07.2010 р. на суму 46 500 грн.; № ЛА-0000065 від 09.07.2010 р. на суму 47 000 грн.; № ЛА-0000066 від 12.07.2010 р. на суму 44 500 грн.; № ЛА-0000067 від 12.07.2010 р. на суму 41 500 грн.; № ЛА-0000068 від 13.07.2010 р. на суму 42 000; № ЛА-0000070 від 15.07.2010 р. на суму 34 750 грн.; № ЛА-0000069 від 14.07.2010 р. на суму 29 200 грн.; № ЛА-0000071 від 21.07.2010 р. на суму 28 200 грн.; № ЛА-0000072 від 22.07.2010 р. на суму 38 800 грн.; № ЛА-00000073 від 22.07.2010 р. на суму 24 000 грн.; № РН-0000074 від 23.07.2010 р. на суму 43500 грн.; № ЛА-0000075 від 23.07.2010 р. на суму 44500 грн.; № ЛА-0000076 від 23.07.2010 р. на суму 26 540 грн.; № ЛА-00000077 від 26.07.2010 р. на суму 59 500 грн.; №ЛА-0000078 від 27.07.2010 р. на суму 44 000 грн.; № ЛА-0000079 від 29.07.2010 р. на суму 39900 грн.; № ЛА-0000080 від 29.07.2010 р. на суму 45 000 грн.; № ЛА-0000081 від 04.08.2010 р.; № ЛА-0000082 від 04.08.2010 р. на суму 27 500 грн.; № ЛА-0000083 від 06.08.2010 р. на суму 47 500 грн.; № ЛА-0000084 від 06.08.2010 р. на суму 41 500 грн.; №ЛА-0000085 від 06.08.2010 р. на суму 59 500 грн.; № ЛА-0000086 від 06.08.2010 р. на суму 43000 грн.; № ЛА-0000087 від 07.08.2010 р. на суму 39900 грн.; № ЛА0000088 від 09.08.2010 р. на суму 23000 грн.; № ЛА-0000089 від 11.08.2010 р. на суму 39900 грн.; № ЛА 0000090 від 12.08.2010 р. на суму 39000 грн.; № ЛА0000091 від 13.08.2010 р. на суму 39900 грн.; № ЛА0000092 від 17.08.2010 р. на суму 43000 грн.; №ЛА0000093 від 19.08.2010 р. на суму 55000 грн.; № ЛА0000094 від 20.08.2010 р. на суму 42000 грн.; № ЛА0000095 від 25.08.2010 р. на суму 42000 грн.; №ЛА0000096 від 25.08.2010 р. на суму 24000 грн.; № ЛА0000097 від 25.08.2010 р. на суму 56500 грн.; № ЛА0000098 від 25.08.2010 р. на суму 58500 грн.; № ЛА0000099 від 27000 грн.; №ЛА 0000100 від 31.08.2010 р. на суму 36000 грн.
Власну спроможність займатись підприємницькою діяльністю ТзОВ "Львів-Агротех" підтверджує наявністю власної станції технічного обслуговування, придбаної на підставі договору купівлі-продажу та штатним розписом підприємства. З цих підстав, пояснив позивач, безпідставним є зі сторони податкового органу стверджувати про безтоварність операції з ТзОВ "Седум", що призвело до завищення податкового кредиту.
Разом з тим, податковий орган в основу податкових порушень позивача покладає анулювання ТзОВ "Седум" свідоцтва платника ПДВ 15.10.10 р. по причині відсутності за місцезнаходженням; визнання недійсною податкової звітності за період квітень-серпень 2010 р.; наявність розбіжностей по взаєморозрахунках ТзОВ "Львів-Агротех" з ТзОВ "Седум" згідно з базою даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України».
Між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду. Водночас, відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій між ТзОВ "Львів-Агротех" з ТзОВ "Седум" з приводу придбання та поставки сільгосптехніки. При цьому податковий орган не заперечує фактичної спроможності контрагентів по договору щодо виконання зобов'язань.
Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені внаслідок порушення, на думку відповідача, пп. 7.2.3, п. 7.4.1, п. 7.4.4, п. 7.4.5 п. 7.4., пп. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено ПДВ на суму 548 667 грн.
Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Відповідно до п. 7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Враховуючи підстави позову та заперечень, спір виник щодо реальності господарської операцій між ТзОВ "Львів-Агротех" з ТзОВ "Седум" з приводу поставки сільськогосподарської техніки. Податковий орган вважає, що визнання недійсними податкових накладних продавця та постачальника товару, відсутність в нього свідоцтва платника ПДВ свідчать про безтоварність господарських операції. Це покладено в основу висновків про завищення податкових зобов'язань.
Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази, Суд вважає ці доводи відповідача безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях.
ТзОВ "Седум" зареєстровано як юридична особа Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 07.12.2009 р. та взято на податковий облік. Відповідно до свідоцтва № 100259924 ТзОВ "Седум" зареєстроване як платник податку на додану вартість з 18.12.2009 р. Рішенням ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 15.10.2010 р. анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість. Підставою анулювання стало повідомлення по відсутність юридичної особи за місцем знаходження.
ТзОВ "Седум" оскаржувало рішення про анулювання свідоцтва в судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2011 р. позовні вимоги задоволено і скасовано рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 15.10.2010 р. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 р., яка набрала законної сили, залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2011 р.
Таким чином, статус ТзОВ "Седум" як платника ПДВ фактично відновлено. Суд звертає увагу на те, що станом на час проведення камеральної перевірки позивача 20.08.2012 р. ці обставини вже не могли не бути відомі ДПІ, оскільки з 15.06.2011 р. до 20.08.2012 р. пройшло достатньо часу. Крім того, свідоцтво було анульовано в жовтні 2010 р., а взаємовідносини між позивачем та ТзОВ "Седум" відбувались в квітні-серпні 2010 р.
Суд враховує, що покликання на відомості, які є в "Системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та дані податкової звітності контрагентів не може вважатися доказом, оскільки відповідно до ст. 70 КАС України засобами доказування є пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів.
Щодо визнання недійсною податкової звітності ТзОВ "Седум", то слід зазначити, що такі докази не можуть бути покладені в основу висновків про безтоварність господарських операцій, оскільки платник податків несе персональну відповідальність, і не може відповідати за податкові зобов'язання іншого платника податків, навіть якщо він є контрагентом такого по договору.
Щодо тверджень ДПІ про те, що відсутність ТТН свідчить про фіктивність господарських операцій, Суд відзначає наступне. Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", яким передбачено обов'язкове застосування для всіх суб'єктів господарської діяльності товарно-транспортних накладних форми № 1-ТН (яка, на думку відповідача, є єдиним документом, що підтверджує правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ) не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України.
Форма ТТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07.08.1996 р. № 228/253, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 р. № 483/1508 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", проте дія вищевказаного наказу зупинена відповідна до повідомлення Держкомпідприємництва від 28.04.2006 р. та рішення про державну реєстрацію наказу скасовано на підставі висновку Мін'юсту № 10/68 від 15.05.2006 р. Таким чином, форма ТТН не затверджена і її застосування для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи не передбачена.
Крім того, продавцем у податкових накладній товаротранспортні витрати не відображались, оскільки таких не було, як не оформлялись і самі ТТН на перевезення товару. Відтак, відсутність ТТН у суб'єкта господарювання, що купує чи перевозить товар, не може вплинути на податковий кредит з ПДВ, за умови доведення реальності господарської операції іншими, належним чином оформленими документами. Транспортні витрати не включалися до складу валових витрат, не вплинули на визначення оподатковувано доходу, а тому ТТН не є підставою для віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Згідно з п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
За змістом п.11.1 цих правил ТТН є основним документами на перевезення вантажів. Таким чином, ТТН за встановленою формою є обов'язковою для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк є підставою для проведення розрахунків за договором перевезення, а також для списання та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.
Зі змісту договору № 03-1/02-2010 від 03.02.2010 р. укладеного між ТзОВ "Львів-Агротех" (Покупець) та ТзОВ "Седум" (Продавець) не вбачається, що замовником поставки сільськогосподарської техніки виступав покупець (тобто, позивач у справі). Тобто, ТзОВ "Львів-Агротех" не брало участі у відносинах з перевезення вантажу, а відтак наявність або відсутність ТТН як підтверджувальних документів не має юридичного значення. Подання ТТН за наявності первинних документів для підтвердження фактичного отримання та оплати товару (видаткової накладної, виписки з банківського рахунку тощо) не є обов'язковим у зв'язку з тим, що у даному спорі не оцінюється правомірність формування підприємством податкового кредиту за операцією з перевезення товарів.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставин повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.
В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.09.2012 р. № 0000171540 прийняте за межами повноважень, наданих податковому органу, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно і нерозсудливо, а тому позов слід задовольнити.
Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС від 13 вересня 2012 року № 0000171540.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львів-Агротех"судові витрати у розмірі 2328,41 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 04 лютого 2013 р.
Головуючий суддя ПІДПИС Кравчук В.М.
З оригіналом згідно:
Постанова не набрала законної сили
Головуючий суддя Кравчук В.М.