м. Вінниця
10 червня 2013 р. Справа № 802/2462/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області до дочірнього підприємства "Дитячий санаторій імені М.М.Коцюбинського" про стягнення податкового боргу,
23.05.2013 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області (далі - Вінницька ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з дочірнього підприємства "Дитячий санаторій імені М.М.Коцюбинського" (далі - ДП "Дитячий санаторій імені М.М.Коцюбинського") заборгованість по орендній платі за землю в сумі 72 279,03 грн., з яких 72 276,56 грн. основного платежу та 2,49 грн. - пеня.
Представник позивача 07.06.2013 року подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заявлений адміністративний позов повністю підтримує.
Відповідач участі у судовому засіданні свого представника не забезпечив, однак 10.06.2013 подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги визнає та вказує на те, що борг буде сплачуватися по мірі надходження коштів.
Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з таких мотивів.
Відповідач ДП "Дитячий санаторій імені М.М.Коцюбинського" як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради 18.12.1991 року (код ЄДРПОУ 2583170) та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби починаючи з 16.01.1992 року.
Як вбачається з облікових даних платника податків, у відповідача відкриті зокрема наступні розрахункові рахунки в установах банку: № 2600367377, № 2604735833 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805 та № 26006000249323 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (а.с. 7-8).
Встановлено, що відповідач має непогашену заборгованість по орендній платі в сумі 72 279,03 грн. Дана заборгованість виникла у результаті поданих підприємством податкових декларацій з плати за землю № 9003328389 від 30.01.2013 року на суму 151 437,59 та № 9002873611 від 31.01.2012 року на суму 151 437,59 грн.
Після часткової сплати станом на 23.04.2013 року за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 72 279,03 грн., що підтверджується даними облікової картки платника податків та розрахунком ціни позову.
Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пункт 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлює, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2012 року уповноваженому представнику відповідача було вручено податкову вимогу № 748 від 01.11.2012 року на суму 9 377,58 грн., після чого податковий борг підприємством у повному обсязі не погашався.
Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідачем ДП "Дитячий санаторій імені М.М.Коцюбинського" у встановлений законом строк добровільно не сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток, яка є предметом даного публічно-правового спору.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим позовом.
Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та визнаються відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення податкового боргу в сумі 72 279,03 грн. з тих рахунків у банківських установах, про стягнення з яких просить податковий орган.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з дочірнього підприємства "Дитячий санаторій імені М.М.Коцюбинського" (ідентифікаційний код 2583170) податковий борг в сумі 72 279 (сімдесят дві тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 03 коп. з наступних рахунків такого платника податків в установах банку: № 2600367377, № 2604735833 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805 та № 26006000249323 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало Павло Ігорович