Головуючий у 1 інстанції - Шипович В.В.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
06 червня 2013 року справа №2а/251/42/13 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду в складі:
судді-доповідача Чумака С.Ю,
суддів Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
секретар Борисова А.А.,
за участі позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Овчаренко О.А. та представника третьої особи Абрамової З.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівки на постанову Калінінського районного суду міста Горлівки від 10 квітня 2013 року у справі № 251/1494/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівки про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, третя особа - 4 Державний пожежно-рятувальний загін Головного територіального управління МНС України в Донецькій області,
Постановою суду першої інстанції від 10 квітня 2013 року задоволено позов ОСОБА_2, визнано протиправним і скасовано розпорядження відповідача від 25 грудня 2012 року № 190374 та зобов'язано останнього здійснити позивачу з 1 листопада 2012 року перерахунок пенсії за з урахуванням довідки про грошове забезпечення від 16 жовтня 2012 року № 761, виданої 4-м Державним пожежно-рятувальним загоном Головного територіального управління МНС України в Донецькій області на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/11541/2012.
Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. При цьому послався на те, що години постійного перебування у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС працівників протипожежної служби у резерві у стані бойової готовності, незважаючи на фактично проведену додаткову оплату, не вважаються роботою (виконанням службових обов'язків) в зоні відчуження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та згідно довідки МСЕК є інвалідом 3 групи, що пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року у справі № 2а/0570/11541/2012, яка набрала законної сили 09.10.2012 року, зобов'язано Управління Міністерства надзвичайних ситуацій у м. Горлівці Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Донецькій області провести ОСОБА_2 перерахунок грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 13 січня 1987 року по 30 січня 1987 року, з 14 лютого 1987 року по 1 березня 1987 року та з 15 березня 1987 року по 31 березня 1987 року, з урахуванням постанови Ради міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 5 червня 1986 року, постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, постанови Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07 травня 1986 року, а також наказів МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівки МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року, постанови Держкомітету СРСР з праці і ВЦРПС № 153/10-43 від 07 травня 1986 року, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року та МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року, роз'яснення ГУ ДПО МВС України № 12/8/1763 від 29 травня 2002 року, та видати нову довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку для подання до органів Управління пенсійного фонду України для нарахування пенсії».
На підставі вказаного судового рішення третьою особою у справі позивачу видано довідку № 761 від 16.10.2012 року про грошове забезпечення за роботу в зоні відчуження у період з 13 січня 1987 року по 31 березня 1987 року з нарахуванням премії, кратності зони небезпеки та обчислення за одну годину як 1/3 години робочого часу за період несення служби у стані бойової готовності, понад середньомісячної заробітної плати (а.с. 12). При цьому оплата праці позивача за роботу у третій зоні небезпеки здійснена у 4-кратному розмірі, а за роботу у другій зоні небезпеки у 2-кратному розмірі виходячи із тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату.
Вказані у довідці дані підтверджені наданими суду бухгалтерськими документами. \ а.с. 66-68, 78-81/.
16 жовтня 2012 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії по заробітку додавши до своєї заяви довідку про грошове забезпечення №761 від 16.10.2012 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року у справі № 2а/0570/11541/2012, що підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 № 190374 оглянутої у судовому засіданні.
На підставі вказаної заяви та довідки про грошове забезпечення № 761 від 16.10.2012 року Розпорядженням відповідача №190374 від 29.10.2012 року позивачу здійснено перерахунок пенсії, в результаті якого розмір пенсії позивача з 01.11.2012 року склав 5082,14 гривень (а.с. 92).
6 грудня 2012 року головним спеціалістом УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки складено Акт зустрічної перевірки достовірності виданої 4 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного територіального управління МНС України в Донецькій області довідки № 761 від 16.10.2012 року щодо грошового забезпечення позивача за період роботи з 13.01.1987 року по 31.03.1987 року (а.с. 75), згідно якого в копії розрахункового листа не вказана дата його заведення та рік за який нарахована заробітна плата, а оригінал розрахункового листа знаходиться в 1 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного територіального управління МНС України в Донецькій області, бухгалтерських документів про виплати даних сум не має, наказів про донарахування не має та суми нараховані за рішенням суду від 18.09.2012 року у справі № 2а/0570/11541/2012.
На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем видане розпорядження № 190374 від 25.12.2012 року про перерахунок пенсії позивачу без урахування довідки про грошове забезпечення №761 від 16.10.2012 року, в результаті чого розмір пенсії останнього з 01.11.2012 року визначений на рівні 3536,80 гривень (а.с. 93).
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII. ( далі - Закон № 796).
Згідно ч. 1 ст. 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували робот, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7).
Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року.
На підставі вказівки МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року видана вказівка ГУ ДПО № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року «Про компенсацію робітникам зведеного закону протипожежної служби за постійне перебування у місті Чорнобилі в резерві у стані бойової готовності», якою визначена тарифна ставка години надходження у стані бойової готовності, як одна третина години робочого часу з виплатою за обліковий період одинарної тарифної ставки, а робітникам із числа начальницького складу окладу з спеціальне звання.
Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.
Судом першої інстанції з посиланням на положення статті 3 Закону України «Про правонаступництво України» правильно зазначено, що вказані нормативні акти не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не передбачені, у зв'язку з чимвони є діючими на теперішній час.
Також судом першої інстанції, виходячи з вимог статей 72 та 255 КАС України, правильно зазначено, що 4 Державний пожежно-рятувальним загін Головного територіального управління МНС України в Донецькій області на виконання судового рішення яке набрало законної сили, а саме, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року у справі № 2а/0570/11541/2012, правомірно видав довідку про грошове забезпечення позивача № 761 від 16.10.2012 року з урахуванням того, що робота позивача за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з обліком всіх зазначених вище постанов, що регламентують порядок оплати праці робітників та службовців, з нарахуванням премії, з урахуванням кратності зони небезпеки (ІІІ зона у 4-кратному, І зона у 2-кратному розмірі) та обчислення за одну годину як 1/3 години робочого часу за період несення служби у стані бойової готовності, понад середньомісячну заробітну плату, в порівнянні із установленими чинним законодавством нормами.
Вказана довідка в судовому порядку недійсною не визнавалась, а відповідно є діючою.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що діючим законодавством не передбачено обмеження для включення грошового забезпечення за час знаходження в резерві у стані бойової готовності до заробітку, що використовується при нарахуванні пенсії відповідно до ст. 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Суд правильно вважав, що в розумінні ч. 1 ст. 54 Закону № 796 грошове забезпечення за перебування у 30-км зоні Чорнобильської АЕС у резерві в стані бойової готовності має характер заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.
Доводи відповідача, що години постійного перебування у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС працівників протипожежної служби у резерві у стані бойової готовності, незважаючи на фактично проведену додаткову оплату, не вважаються роботою (виконанням службових обов'язків) в зоні відчуження, спростовуються висновком МСЕК, яким позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що пов'язано саме з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність у відповідача підстав не приймати довідку третьої особи для перерахунку пенсії позивачу відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Повний текст складений 11 червня 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівки - залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду міста Горлівки від 10 квітня 2013 року у справі № 251/1494/13-а залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів С.Ю.Чумак
Д.В.Ляшенко
Л.В.Ястребова