"10" червня 2013 р.Справа № 916/936/13
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бєлих К.В.,
за участю представників учасників процесу:
від позивача не з'явився,
від відповідача Баштовий В.Б.,
від третьої особи не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „КОНЦЕРН СТИРОЛ" до Державного підприємства „Одеська залізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ТІС-Міндобрива", про стягнення 29273,84 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2013 р. прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства „КОНЦЕРН СТИРОЛ", порушено провадження у справі № 916/936/13, призначено її до розгляду в засіданні суду на 22.04.2013 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 22.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 20.05.2013 р., у судовому засіданні 20.05.2013 р. оголошено перерву до 10.06.2013 р.
Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2013 р. на підставі ст.27 ГПК України залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ТІС-Міндобрива" (далі - ТОВ ,,ТІС-Міндобрива").
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 10.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне акціонерне товариство „КОНЦЕРН СТИРОЛ" (далі - ПрАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" (далі - ДП „Одеська залізниця") 29273,84 грн. збитків, завданих втратою вантажу в процесі перевезення.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ПрАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ" посилається, зокрема, на ст.ст.314,315 ГК України, п.п.115,130,131,133,134 Статуту залізниць України, залізничну накладну від 01.10.2012 р. № 52787678, скаргу на відмову від складання комерційного акту від 05.10.2012 р. № 0510/01, відповідь на неї від 08.10.2012 р. № 554, акт експертизи від 05.10.2012 р. № УТЭ-2808, заявки від 03.10.2012 р. тощо.
ДП „Одеська залізниця" у письмових запереченнях на позов просить у задоволенні вимог відмовити, оскільки експертизу проведено без участі не повідомленого про її проведення начальника станції залізниці або уповноваженого ним представника. Крім того, на думку відповідача, акт експертизи однозначно не визначає причину недостачі, вказуючи лише на можливість відкриття люків без порушення цілісності ЗПП, та взагалі не називає момент такого відкриття, яке могло статись як перед пред'явленням вантажу до перевезення, так і після його видачі одержувачу, котрий в односторонньому порядку мав доступ до спірних вагонів до моменту проведення експертизи.
Представник третьої особи усно підтримав у повному обсязі позицію ПрАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ".
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд встановив таке.
01.10.2012 р. зі станції відправлення Горловка Донецької залізниці ПрАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ" (відправник) на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці відправлено з метою подальшого експорту для ТОВ „ТІС-Міндобрива" (одержувач) групу вагонів з карбамідом у кількості 3299320 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52787678.
Відмітки у вказаній накладній свідчать про те, що: вантаж завантажений у власний вагон засобами відправника навалом; опломбування відправника.
03.10.2012 р. мінераловози з карбамідом прибули та видані ТОВ „ТІС-Міндобрива" на ст. Чорноморська Одеської залізниці, де при зважуванні вагонів №№ 59259440, 59240127, 59258848 одержувачем виявлено масу вантажу нижчу від зазначеної у залізничній закладній, у зв'язку з чим ДП „Одеська залізниця" складено акт загальної форми № 5672, в якому вказано, що: при огляді вагонів виявлено справні та такі, що відповідають документам, ЗПП; течі вантажу немає.
Того ж дня TOB „ТІС-Міндобрива" повідомило начальника станції Чорноморська Одеської залізниці про необхідність комісійної видачі вантажу та складання комерційного акту, про що свідчать заявки та лист (а.с.17-19).
У зв'язку з ігноруванням перевізником викладеного вище прохання вантажоодержувачем оформлено скаргу на відмову від складання комерційного акту від 05.10.2012 р. № 0510/01 та здійснено вивантаження карбаміду із мінераловозів без участі представника залізниці, але із запрошенням експерта Одеської торгово-промислової палати, котрим за результатами перевірки кількості вантажу у вагонах №№ 59259440, 59240127, 59258848 складено акт експертизи від 05.10.2012 р. № УТЭ-2808, в якому зафіксовано недостачу карбаміду в загальній кількості 9080 кг. Крім того, експертизою встановлено, що на кожному із зазначених вагонів: у крайніх вивантажувальних люках міститься папір; верхні навантажувальні люки №№ 1,2,4 з деформованими запірними штоками, маються сліди їх згинання та розгинання. Запірний шток завантажувального люка № 2 вагону № 59258848 зламано. На дахах усіх вагонів вбачаються сліди товару, на поверхні вантажу наявні нерівності (виборки) та сліди забруднення вантажу.
У відповіді від 08.10.2012 р. № 554 на скаргу на відмову від складання комерційного акту ДП „Одеська залізниця" повідомило, що неоформлення комерційного акту та нездійснення комерційної видачі зумовлені прибуттям вагонів у технічному та комерційному відношеннях справними, з цілісними ЗПП вантажовідправника, що за правилами п.15 Правил видачі вантажів має наслідком видачу вантажу без перевірки його кількості та стану.
В подальшому, скориставшись переданим вантажоодержувачем в порядку, встановленому п.133 Статуту залізниць України, правом ПрАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення вантажу у розмірі 29273,84 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1,5% маси нетто вантажу визначена як 3158 кг по вагону № 59259440, 1509 кг по вагону № 59240127, 1943 кг по вагону № 59258848; вартість вантажу - 3690,60 грн. без ПДВ за 1 тону).
Перевіривши обґрунтованість доводів представників учасників процесу, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 01.10.2012 р. № 52787678 свідчить про укладення між ПрАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ" (вантажовідправник), залізницею (перевізник) та TOB „ТІС-Міндобрива" (одержувач) договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
За правилами п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
В абз.2 цього ж пункту Статуту залізниць України вказано, що комерційний акт складається для засвідчення, зокрема невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Пунктом 16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, передбачено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції…
В процесі розгляду справи судом з'ясовано, що комерційний акт начальником залізниці не оформлювався. Дії по нескладанню комерційного акту оскаржено одержувачем вантажу згідно п.16 Правил складання актів.
Разом з тим, позивачем не надано належних документальних підтверджень стороннього доступу до вантажу в процесі перевезення, оскільки:
- дослідження, за результатами якого Одеською регіональною торгово-промисловою палатою складено акт експертизи від 05.10.2012 р. № УТЭ-2808, здійснено всупереч п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, а саме абз.2 цього пункту, яким передбачено повідомлення про проведення експертизи начальника станції або іншого працівника, уповноваженого начальником станції. Надані ПрАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ" з метою доведення зворотнього заявки (а.с.17,18) та лист (а.с.19) до уваги не приймаються з мотивів повідомлення ними начальника станції Чорноморська Одеської залізниці про необхідність проведення комісійної видачі вантажу та оформлення комерційного акту, а не про намір провести експертизу вагонів для встановлення причин недостачі вантажу, у той час як заявка (а.с.61) вручена посадовій особі залізниці не була. При цьому обставини, пов'язані з відмовою від одержання останньої, правильно не засвідчені, т.я. відповідний напис працівника одержувача на заявці не може сприйматись як об'єктивне підтвердження з огляду на його пряму зацікавленість у вирішенні спору на користь позивача;
- момент виникнення недостачі однозначно з матеріалів справи встановити неможливо. В названому аспекті господарський суд відзначає, що втрата вантажу могла статись і після його видачі одержувачу, котрий мав безпосередній доступ до спірних вагонів на протязі декількох діб перед проведенням експертизи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2013 р. по справі № 5017/2934/2012.
Враховуючи наведене, підстави для притягнення ДП „Одеська залізниця" до відповідальності у вигляді відшкодування збитків у даному випадку відсутні, а, відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Окремо потрібно відмітити помилковість покладання ПрАТ „КОНЦЕРН СТИРОЛ" на залізницю обов'язку доказування втрати вантажу не з її вини з посиланням на зміст ч.1 ст.314 ГК України в зв'язку з тим, що названа норма підлягає застосуванню лише за умови існування втрати, нестачі або пошкодження вантажу в процесі перевезення, що, як вказано вище, позивачем шляхом представлення належних доказів не доведено.
Керуючись ст.ст.33,34,43,82-85 ГПК України, вирішив:
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повний текст рішення підписано 12.03.2013 р.
Суддя Лічман Л.В.