79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" червня 2013 р. Справа № 7/1/921-2/2013
(4/13/5022-139/2012
(3/25/5022-291/2011))
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Зварич О.В.
суддів Хабіб М.І.
Якімець Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (надалі ПАТ "Універсал Банк") № 3062-юд від 26.03.2013р. (вх. № 05-05/466/13 від 12.04.2013р.)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013р.
у справі № 7/1/921-2/2013(4/13/5022-139/2012(3/25/5022-291/2011))
за позовом: ПАТ "Універсал Банк"
до відповідача: Кооперативу «Союз»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський електромеханічний завод» (надалі ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод»)
про стягнення 2 185 238,29 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.04.2012р. становить 17 449 127,74грн., за кредитним договором №12/18-Кл-07 від 21.08.2007р. в межах генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15.08.2007р.,
за участю:
від позивача: Тітаренко О.О. - представник (довіреність № 3,4 від 15.01.2013р.);
від відповідача: Івасюк В.Я. - представник (довіреність № 098 від 06.11.2012р.);
від третьої особи: не з'явився,
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.05.2011р. у справі №3/25/5022-291/2011 (суддя Турецький І.М.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р. (головуючий-суддя Гнатюк Г.М., судді: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.), позов задоволено. Стягнуто з Кооперативу «Союз» в користь ПАТ "Універсал Банк" 1546599,13 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011р. у гривневому еквіваленті становить 12323920,51грн. - заборгованості за кредитом, 462327,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011р. у гривневому еквіваленті становить 3684011,09 грн. - проценти за користування кредитом, 1052072,23 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 3215,00 доларів США в повернення витрат по оплаті державного мита, 236,00грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.114-122, 168-173, т.5).
02 лютого 2012 року Вищий господарський суд України скасував постанову ЛАГС від 09.08.2011р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.2011р. у справі №3/25/5022-291/2011. Справу передав на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області (а.с. 218-223, т.5).
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.05.2012р. у справі №4/13/5022-139/2012 (3/25/5022-291/2011) (суддя Бурда Н.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р. (головуючий-суддя Марко Р.І., судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б.) позов задоволено частково. Стягнуто з Кооперативу «Союз» на користь ПАТ "Універсал Банк" - 7635318,00 грн. боргу по кредиту, 3160903,69 грн. відсотків за користування кредитом, 68732,03 грн. пені, 25500,00 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в іншій частині позову (а.с. 100-104, т. 6; 56-62, т.7).
Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2012р. скасовано постанову ЛАГС від 20.08.2012р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 14.05.2012р. у справі № 4/13/5022-139/2012 (3/25/5022-291/2011), а справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області (а.с.114-122, т.7).
Оскаржуваним рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013р. у справі №7/1/921-2/2013(4/13/5022-139/2012(3/25/5022-291/2011)) (суддя Стадник М.С.) в позові відмовлено (а.с.199-205, т.8).
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 15.02.2008р. сторонами був укладений лише один додатковий договір до генерального договору, який був його невід'ємною частиною - це кредитний договір, що втратив чинність на підставі п.2 додаткової угоди з моменту її підписання, а саме з 15.02.2008р. Відповідно до умов генерального договору, як в редакції від 15.08.2007р., так і в редакції від 15.02.2008р., сторони погодили, що гранично припустима сума заборгованості позичальника перед банком по загальній сумі наданих кредитних послуг за всіма індивідуальними угодами (без обліку відсотків і комісій) у будь - який момент дії генерального договору, складає його ліміт - 7827500,00грн. При цьому, базовою валютою розрахунку згідно даного договору є гривня. Відсутність правових підстав у банку нараховувати відсотки за користування кредитом з 15.02.2008р. по кредитному договору від 21.08.2007р., який втратив чинність за погодженням сторін на підставі п.2 додаткової угоди до генерального договору, та додаткової угоди №1 до кредитного договору від 21.08.2007р., визнаної недійсною рішенням суду, підтверджено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013р. у справі №1/87/5022-908/2012, якою стягнуто на користь Кооперативу "Союз" 6061,97 дол. США, що еквівалентно 30612,95 грн., як безпідставно одержаних банком. Враховуючи відмову в позові щодо стягнення суми тіла кредиту та відсотків у доларах США, відсутні правові підстави і на стягнення пені в даній валюті.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вказує, що суд неповно з'ясував всі обставини справи, що завадило йому винести законне і обґрунтоване рішення. Стверджує про помилковість висновку суду щодо припинення кредитних правовідносин між позивачем та відповідачем. Покликається на те, що п. 2 додаткової угоди № 1 до генерального договору не має ніякого відношення до порядку припинення дії кредитного договору, оскільки кредитний договір не є додатком в розумінні п. 2 додаткової угоди № 1. Вважає, що кредитний договір не припинив свою дію. Зазначає, що висновки суду щодо відсутності в генеральному договорі та додатковій угоді до нього всіх істотних вимог, встановлених ч. 2 ст. 345 ГК України є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вимоги зазначеної правової норми застосовуються лише до кредитних договорів, якими не є генеральні договори, з тих підстав, що останніми встановлюються загальні умови кредитування, та в межах яких укладаються кредитні договори. Просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013р. у справі №7/1/921-2/2013, прийняти нове рішення, яким стягнути з Кооперативу «Союз» на користь ПАТ "Універсал Банк" суму боргу по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за кредитним договором № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007р. в межах генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007р. з подальшими змінами та доповненнями в розмірі 2347913,13 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2013р. становить 18766869,67, з яких 1546599,13 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2013р. становить 12361966,85 грн. - заборгованості за кредитом, 791236,18 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2013р. становить 6324350,76 грн. - проценти за користування кредитом, 80 471,43 грн., що є еквівалентом 10084,14 дол. США за курсом НБУ станом на 10.04.2012р. - заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Крім того, позивач в апеляційній скарзі вказує про те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, до прийняття оскаржуваного рішення подавав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку господарський суд Тернопільської області, на його думку, безпідставно відхилив (а.с. 99-101, т.8).
Проаналізувавши правові підстави залишення без розгляду місцевим господарським судом поданої позивачем заяви № 2985-юд від 08.02.2013р., колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Тернопільської області про те, що вказана заява містить додаткову позовну вимогу, оскільки кількісні показники позовних вимог збільшені ПАТ "Універсал Банк" не в межах первісних позовних вимог, а поза її межами.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника також і на те, що вимоги, які заявлені в апеляційні скарзі, не були предметом розгляду в суді першої інстанції, оскільки заява позивача про збільшення розміру позовних вимог № 2985-юд від 08.02.2013р. залишена без розгляду місцевим господарським судом.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, які мають значення для справи, з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Звертає увагу суду на те, що кредитний договір № 12/18-Кл-07 від 21.08.2007р. втратив свою чинність з 15.02.2008р. згідно з п. 2 додаткової угоди № 1 від 15.02.2008р. Крім того, додаткову угоду № 1 від 15.02.2008р.до кредитного договору визнано судом недійсною. Разом з тим, між сторонами відсутні інші договори, які б містили істотні умови передбачені для кредитних договорів. Відтак, у апелянта відсутні правові підстави для нарахування з 15.02.2008р. відсотків, а відповідно і стягнення. Просить залишити без змін рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013р. у справі №7/1/921-2/2013(4/13/5022-139/2012(3/25/5022-291/2011)), а апеляційну скаргу - без задоволення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, які мають значення для справи, з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Третя особа не забезпечила явки в судове засідання уповноваженого представника, у відзиві на апеляційну скаргу просила розглядати справу без участі представника ВАТ «Тернопільський електромеханічний завод».
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013р. у справі №7/1/921-2/2013(4/13/5022-139/2012(3/25/5022-291/2011)), з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2007р. між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", (банк) та Кооперативом "Союз" (позичальник) укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 (далі генеральний договір), за умовами якого банк надає послуги позичальнику по здійсненню кредитних операцій, а саме: видача кредитів, відкриття кредитних ліній, надання гарантій, контр гарантій, врахування та авалювання векселів. Порядок і умови надання таких послуг визначаються в додаткових договорах, що укладаються в рамках цього договору і носять назву відповідно до виду операції (кредитний договір, кредитний договір з відкриттям відновлювальної/невідновлювальної кредитної лінії, договір про надання гарантій/контгарантій, договір про врахування векселів, договір про авалювання векселів) - надалі кредитний договір (а.с.5-10, т.1).
В пункті 1.2 генерального договору сторони встановили, що банк надає послуги позичальнику по здійсненню кредитних операцій на наступних умовах: ліміт суми всіх діючих кредитних договорів, укладених в межах даного договору (надалі ліміт) - 7827500,00 грн.; валюта кредитування - гривня, євро, долар; строк дії договору - до 13.08.2010р.; максимальний термін одного кредиту - 36 місяців.
Пунктом 2.2 генерального договору передбачено які умови повинні містити окремі додаткові договори (кредитні договори): вид кредитної операції, суму кредитної операції, термін дії кредитної операції, процентна ставка за кредитною операцією, ціль використання, номер кредитного рахунку, номер рахунку для обліку нарахованих відсотків.
Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і повернути його відповідно до умов даного договору (п. 4.3.1 генерального договору).
Відповідно до п. 6.1 генерального договору у випадку зміни порядку кредитування та/або умов придбання кредитних ресурсів (включаючи збільшення розміру облікової та/або ломбардної ставки НБУ, зниження вартості української гривні по відношенню до долара США, підвищення розрахунку вартості придбання банком кредитних ресурсів та інше) банк має право переглянути встановлену кредитними договорами процентну ставку за користування кредитом, про що повідомляє позичальника в письмовій формі за 10 днів до її зміни.
Умовами генерального договору сторони також передбачили права і обов'язки сторін по даному договору, черговість спрямування коштів на погашення даного договору, особливі умови, відповідальність сторін, здійснення забезпечення виконання позичальником зобов'язань по генеральному договору до отримання кредиту, термін дії договору та умови його дострокового припинення.
Згідно п.9.4 генерального договору всі зміни та додатки до договору оформляються в письмовій формі додатковими угодами, які є невід'ємними частинами договору.
Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007р. підписаний і скріплений печатками сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.
Виконання зобов'язань позичальником по генеральному договору, а також по договорах укладених в межах цього договору, а саме: повернення до 13.08.2010р. кредиту в розмірі 7827500,00 грн., сплата процентів, передбачених в договорах, укладених в межах генерального договору, та інших платежів (зобов'язання визначено в п. 1.1 договорів) забезпечено:
- договорами поруки, укладеними 15.08.2007р. між ВАТ "Банк Універсальний" (кредитор), Кооперативом "Союз" (позичальник) та громадянами (поручителями): Мікрюков О.В.; Мікрюкова Д.Г.; Мікрюков В.О.; Колубаєва І.П.; Шевчук О.С. та Шевчук Ю.В. (а.с. 50-56, т.2,);
- договорами іпотеки, укладеними 17.08.2007р. та 14.03.2008р. між ВАТ "Банк Універсальний" (іпотекодержатель), Кооперативом "Союз" (позичальник) та ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" (іпотекодавець - майновий поручитель) (а.с.114-120, 121-128 т.1; а.с. 79-85, т. 4);
- договором іпотеки від 31.10.2008р. укладеним між банком та ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" (а.с.129-133, т. 1).
21.08.2007р. між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", (банк) та Кооперативом "Союз" (позичальник) укладено кредитний договір № 12/18-Кл-07 (з відкриттям кредитної лінії) в межах генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007р. (далі кредитний договір), за умовами якого банк здійснює здійснювати фінансування господарської діяльності позичальника шляхом кредитування на наступних умовах: вид кредитування - відновлювальна кредитна лінія; ліміт кредитної лінії -1550000,00 доларів США; валюта кредиту - долар США; термін кредиту - 36 місяців; дата видачі кредиту - з 21.08.2007р.; дата погашення кредиту -13.08.2010р.; ціль використання коштів кредитної лінії - рефінансування кредитів в "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 237620,00 доларів США, поточні потреби та витрати, пов'язані з будівництвом та виробництвом; плата за користування кредитом -12% річних (а.с. 20-21, т. 1).
Відповідно до пп. 2.1.1, 2.1.2 кредитного договору для надання кредиту та здійснення платежів за рахунок кредитних коштів банк відкриває позичальнику кредитний рахунок №20639277690301/840. Датою відкриття кредитної лінії вважається дата перерахування коштів з кредитного рахунку (утворення строкової заборгованості по кредитному договору).
Згідно пп. 2.1.3, 2.2 кредитного договору надання та погашення кредитів в межах кредитної лінії (надалі кредит) здійснюється відповідно до місячних графіків. Повернення кредиту здійснюється в тій валюті, в якій він був наданий, шляхом перерахування коштів на кредитний рахунок.
Сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником самостійно в тій валюті, в якій був наданий кредит, шляхом перерахування коштів на рахунок №20639277690301/840 не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем (пп.2.3, 2.3.2 кредитного договору).
В пункті 2.4 кредитного договору зазначено, що сплата пені, комісій, інших платежів за даним договором, крім суми кредиту та процентів (які сплачуються у валюті отриманого кредиту) здійснюється в гривні (по валютних кредитах - за офіційними курсами НБУ, діючими на день здійснення платежу).
Відповідно до п. 2.11 кредитного договору за видачу кредиту позичальник сплачує банку комісію в розмірі 1% від суми кожного траншу у гривні по офіційному курсу НБУ на дату нарахування комісії на рахунок №35787277690301, відкритий в банку. Комісія сплачується до кінця поточного місяця, в якому була нарахована.
Даний кредитний договір є невід'ємною частиною генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007р., вступає в дію з моменту перерахування банком суми кредиту чи будь-якої його частини, дія кредитного договору припиняється у випадках, передбачених діючим законодавством України та умовами генерального договору, всі зміни та додатки до кредитного договору оформляються додатковими угодами сторін, які є невід'ємними частинами кредитного договору (п.п. 3.1- 3.4 кредитного договору).
На виконання умов генерального договору (в редакції від 15.08.2007р.) та кредитного договору (в редакції від 21.08.2007р.) банк в період з 21.08.2007р. по 27.12.2007р. надав позичальнику траншами під 12% річних, кредит в сумі 1136620,00 доларів США (еквівалентно 5739931,00 грн.), що підтверджується копіями меморіальних ордерів, а саме: меморіальним ордером № 20_21 від 21 серпня 2007 року на суму 100000,00 доларів США, що еквівалентно 505000,00грн.; меморіальним ордером № 20_6 від 28 серпня 2007 року на суму 120000,00 доларів США, що еквівалентно 606000,00грн.; меморіальним ордером №20_5 від 28 серпня 2007 року на суму 117620,00 доларів США, що еквівалентно 593981,00грн.; меморіальним ордером №20_22 від 04 вересня 2007 року на суму 101000,00доларів США, що еквівалентно 510050,00грн.; меморіальним ордером №20_3 від 12 вересня 2007 року на суму 50000,00 доларів США, що еквівалентно 252500,00грн.; меморіальним ордером №20_14 від 13 вересня 2007 року на суму 51000,00 доларів США, що еквівалентно 257550,00грн.; меморіальним ордером №20_15 від 02 жовтня 2007 року на суму 101000,00 доларів США, що еквівалентно 510050,00грн.; меморіальним ордером №20_2 від 16 жовтня 2007 року на суму 300000,00 доларів США, що еквівалентно 1515000,00грн.; меморіальним ордером №20_4 від 30 жовтня 2007 року на суму 101000,00 доларів США, що еквівалентно 510050,00грн.; меморіальним ордером №20_40 від 12 грудня 2007 року на суму 60000,00 доларів США, що еквівалентно 303000,00грн.; меморіальним ордером №20_22 від 27 грудня 2007 року на суму 35000,00 доларів США, що еквівалентно 176750,00грн., та випискою з особового рахунку позичальника (а.с. 47-79, т.1; а.с.136-139, т. 2):
15 лютого 2008 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк" (далі банк) та Кооперативом "Союз» укладено додаткову угоду № 1 до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-ГД-07 (далі додаткова угода № 1) (а.с.11-18, т.1), відповідно до якої сторони домовилися внести зміни до генерального договору.
Зокрема, генеральний договір доповнено новим розділом - значення вжитих в договорі термінів; змінено умови щодо порядку надання та виконання зобов'язань по договору, відповідно до яких:
- банк зобов'язується надати позичальнику кредитні послуги у валютах (долар США,та/або гривня України, та/або швейцарські франки) в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 7827500,00 грн. (ліміт договору), у порядку і на умовах зазначених у цьому договорі. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору, оформляється додатковою угодою до цьому договору у формі індивідуальної угоди, що є його невід'ємною частиною цього договору (п.п. 1.1, 1.1.1, 1.1.2 додаткової угоди №1);
Базовою валютою за даним договором є українська гривня. Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах даного договору, для розрахунку ліміту договору (п.1.3 додаткової угоди №1).
В пункті 1.1.4 додаткової угоди № 1 вказано, що протягом строку дії цього договору загальна сума ліміту договору може бути змінена (збільшена/зменшена) за окремим погодженням сторін.
Загальна сума наданих кредитних послуг розраховується шляхом складання сум наданих кредитних послуг за всіма діючими індивідуальними угодами в кожній з валют даного договору, помножених на курс гривні НБУ до такої валюти та поділених на курс гривні НБУ до базової валюти на день укладення індивідуальної угоди на надання кредитних послуги. Загальна сума наданих кредитних послуг не може перевищувати встановленого ліміту договору незалежно від виду валюти наданих кредитних послуг (п.п.1.1.5-1.1.6 додаткової угоди № 1).
В пункті 3.4.2 додаткової угоди № 1 вказано, що позичальник зобов'язується у строк визначений цим договором та окремими індивідуальними угодами, виконати свої зобов'язання по своєчасному поверненню заборгованості перед банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги на рахунок банку відповідно до умов цього договору та індивідуальних угод, що є невід'ємною частиною цього договору.
Розділом 5 додаткової угоди № 1 сторони погодили порядок зміни процентної ставки. Протягом дії цього договору банк може змінити розмір процентних ставок в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставини: здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошовій кредитній політиці НБУ (наприклад девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладання цього договору чи останнього перегляду процентної ставки), про що Банк повідомляє позичальника рекомендованим листом. Нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення, при цьому банк застосовує таку процентну ставку без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору.
При порушені позичальником термінів виконання будь-якого із своїх зобов'язання за цим договором та/або зобов'язань за індивідуальними угодами, які є його невід'ємною частиною, банк має право здійснювати договірне списання коштів із усіх рахунків позичальника в національній та/або іноземній валюті (п.7.1 додаткової угоди № 1).
В пунктах 2, 3 Додаткової угоди №1 до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-ГД-07 зазначено, що сторони домовилися з дати укладення цієї додаткової угоди доповнити генеральний договір додатком № 1. Цим сторони також узгодили, що всі додатки до генерального договору, які були оформлені до укладення цієї додаткової угоди втрачають свою чинність з моменту укладення цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору, набирає чинності з дати підписання її обома сторонами та діє протягом строку дії договору.
Позичальник зобов'язався до 11.03.2008р. вжити заходів для передачі ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в іпотеку банку земельної ділянки площею 1,0634га, що знаходиться за адресою м.Тернопіль, вул.Нечая, 25, кадастровий номер №61101000000201110021 та нерухомого майна, яке знаходиться на даній земельній ділянці, у разі невиконання даної вимоги банк має право вимагати дострокового погашення суми зобов'язань за генеральним договором, а позичальник зобов'язується достроково погасити суму зобов'язань за генеральним договором (п.п. 4.1.-4.2 додаткової угоди № 1).
Згідно п.5 додаткової угоди № 1 інші умови договору залишаються без змін і діють у частині, що не суперечить цій додатковій угоді.
Шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 27.06.2008р. до генерального договору від 15.08.2007р., банк та позичальник внесли зміни в п.4.1. додаткової угоди № 1 від 15.02.2008р., згідно якої змінився предмет іпотеки та термін укладення договору іпотеки, а саме: до 01.10.2008р. Позичальник зобов'язався вжити заходів щодо передачі ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод" в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,9953га за адресою м. Тернопіль, вул. Нечая, 25 та наявну на ній нерухомість (а.с.19, т. 1).
В період з 21.04.2008р. по 31.07.2008р.банк надав позичальнику кредит траншами в загальній сумі 410000.00 доларів США, що еквівалентно 2016927,50 грн., та підтверджується наявними в матеріалах справи наступними копіями меморіальних валютних ордерів: №022в550081120001 від 21 квітня 2008р. на суму 100000 доларів США, що еквівалентно 505000,00грн.; №022в520081400004 від 19 травня 2008р. на суму 50000,00 доларів США, що еквівалентно 252500,00грн.; № 022в520081640003 від 12 червня 2008р. на суму 30000 доларів США, що еквівалентно 145500,00грн.; №022в520081850001 від 03 липня 2008р. на суму 50000 доларів США, що еквівалентно 242475,00грн.; № 022в520081890003 від 07 липня 2008р. на суму 20000 доларів США, що еквівалентно 96802,00грн.; №022в520081910004 від 09 липня 2008р. на суму 30000 доларів США, що еквівалентно 145221,00грн.; № 022в520081960001 від 14 липня 2008р. на суму 30000 доларів США, що еквівалентно 145263,00грн.; №022в520082000001 від 18 липня 2008р. на суму 50000 доларів США, що еквівалентно 242015,00грн.; №022в520082100002 від 28 липня 2008р. на суму 45000 доларів США, що еквівалентно 217926,00грн.; № 022в520082000001 від 31 липня 2008р. на суму 5000 доларів США, що еквівалентно 24225,50грн. (а.с.27-46, т.1 ).
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010р., залишеним без змін постановою ЛАГС від 06.10.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 04.01.2011р. у справі № 2/20-269 визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 15.02.2008р. (а.с.44-64, т.5).
Вищевказаним рішенням господарського суду Тернопільської області встановлено факт наявності боргу у Кооперативу "Союз" перед ПАТ "Універсал Банк" станом на 17.09.2009р. в сумі 8756912,58 грн., який стягнуто шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 31.10.2008р.
Згідно рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010р. у справі № 2/20-269 (14/103-1791) фактична заборгованість позичальника перед банком по тілу кредиту станом на 17.09.2009р. складає 7635318,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2009р. у справі 4/357 (2/16-273) відмовлено в задоволенні позовних вимог Кооперативу "Союз" до ВАТ "Універсал Банк" про визнання недійсними п.п. 5.1,5.2 Генерального договору в редакції від 15.02.2008р. щодо права банку збільшувати відсоткову ставку без укладення додаткового договору. В мотивувальній частині даного рішення встановлено факт збільшення відсоткової ставки банком з серпня 2008р. до 15,25 % річних (а.с.158-159, т. 4).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10.12.2010р. у справі №2-190/10 за позовом банку про солідарне стягнення з поручителів Мікрюкова О.В.; Мікрюкової Д.Г.; Мікрюкова В.О.; Шевчука Ю.В. 1717720,03 доларів США заборгованості по генеральному договору, що в еквіваленті становить 13748974,66 грн. - відмовлено, а зустрічний позов поручителів Мікрюкова О.В.; Мікрюкової Д.Г.; Мікрюкова В.О. та Шевчука Ю.В. про припинення договорів поруки, укладених 15.08.2007р,. задоволено з підстав встановлення факту збільшення банком відсоткової ставки за користування кредитними коштами без згоди поручителів (а.с.26-29, т.5).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19.03.2010р. у справі №2-291/10 (залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 28.09.2010р.) за позовом поручителів Колубаєвої І.П., Шевчук О.С. до банку та позичальника про припинення договорів поруки, укладених 15.08.2007р., позов задоволено з підстав встановлення факту збільшення банком відсоткової ставки за користування кредитними коштами (зміна основного зобов'язання без згоди поручителів), а зустрічний позов банку про стягнення з Колубаєвої І.П. та Шевчук О.С. 1717720,03 дол.США заборгованості по Генеральному договору, що в еквіваленті становить 13748974,66 грн. - залишено без задоволення. Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.09.2012р. вищезазначені рішення та ухвала суду скасовані в частині припинення договорів поруки, оскільки такі припинилися в силу ч.1 ст.559 ЦК України у зв'язку із зміною основного зобов'язання без згоди поручителів, і визнання їх в судовому порядку припиненими не є необхідним (а.с.36-43, т. 5; а.с.176-179, т. 8).
Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом (з врахуванням письмового уточнення за № 2351-юд від 27.04.2012р.),слугувало невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у строк, встановлений кредитним договором, неповернення кредиту та відсотків за користування ним (а.с.2-4, т. 1; а.с.43-45, т.6).
При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним:
Згідно п. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що 15.08.2007р. між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" та Кооперативом "Союз" укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07, на виконання умов якого, банком надав позичальнику кредит в сумі: 1546620,00 дол. США, що еквівалентно 7754858, 50грн., тобто в межах встановленого сторонами ліміту - 7827500.00грн.
21.08.2007р. між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" та Кооперативом "Союз" укладено кредитний договір № 12/18-Кл-07 (з відкриттям кредитної лінії) в межах генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-Гд-07 від 15.08.2007р.
15 лютого 2008 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк", та Кооперативом "Союз» укладено додаткову угоду № 1 до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 12/05-ГД-07, за умовами якої вісі додатки до генерального договору, які були оформлені до укладення цієї додаткової угоди втрачають чинність з моменту її укладення.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт укладення сторонами станом на 15.02.2008р. лише одного додатку до генерального договору, який був його невід'ємною частиною - кредитного договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що саме з 15.02.2008р. кредитний договір № 12/18-Кл-0707 (з відкриттям кредитної лінії) від 21.08.2007р. втратив чинність на підставі п. 2 додаткової угоди № 1.
Разом з тим, додаткова угода № 1 від 15.02.2008р. до кредитного договору (з відкриття кредитної лінії) №12/18-Кл-07 від 21.08.2007р., визнана недійсною з моменту її укладення рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010р. у справі №2/20-269(14/103-1791), яке вступило в законну силу.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.ч. 2, 3 ст. 533 ЦК України).
Судом встановлено, що умовами генерального договору №12/05-ГД-07, як в редакції від 15.08.2007р., так і в редакції від 15.02.2008р., сторони погодили, що гранично припустима сума заборгованості позичальника перед банком по загальній сумі наданих кредитних послуг за всіма індивідуальними угодами (без обліку відсотків і комісій) у будь - який момент дії генерального договору, має ліміт - 7827500,00грн., при цьому базовою валютою розрахунку згідно даного договору є гривня.
Підтвердженням того, що сторони визначили основне зобов'язання позичальника перед Банком у національній валюті - гривні, та в сумі ліміту - 7827500,00грн., а не в іноземній валюті, підтверджується укладеними в забезпечення виконання основного зобов'язання - договорами іпотеки.
Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку").
В договорах іпотеки, укладених з метою забезпечення виконання позичальником своїх договірних зобов'язань, визначено розмір основного зобов'язання позичальника по генеральному договору та будь-яких додаткових договорах укладених в межах генерального договору - 7 827 500,00грн., та зобов'язання іпотекодавця повернути банку кредит в сумі 7827500,00 грн.
Розмір основної суми заборгованості за основним зобов'язанням позичальника перед банком в сумі 7827500,00грн., зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 21537393 (а.с.6, т.5).
В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази про внесення сторонами змін в умови генерального договору, договорів іпотеки, в реєстр обтяжень щодо суми та валюти заборгованості позичальника перед банком.
Рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010р. у справі №2/20-269 та докази пред'явлення його до виконання свідчать про те, що банк скористався своїм правом на одержання задоволення своїх вимог по стягненню заборгованості позичальника за кредитом згідно чинного на день розгляду справи генерального договору, в тому числі щодо стягнення суми неповернутого кредиту - 7635318 грн., за рахунок предмета іпотеки по договору іпотеки від 31.10.2008р. в порядку передбаченому Законом України "Про іпотеку" (а.с.44-64, т.5; а.с. 192-196, т. 8).
Розмір основної суми заборгованості позичальника перед банком по генеральному договору в сумі 7827500,00грн., був передбачений і в договорах поруки, які припинили свою дію в силу закону), відповідно до яких поручителі відповідають перед кредитором за порушення зобов'язання боржником саме в розмірі 7827500,00 грн.
Враховуючи те, що сума основної заборгованості за генеральним договором визначена сторонами в розмірі 7827500,00грн., суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про право банку заявляти вимоги лише в межах вищевказаної суми зобов'язання, оскільки інше генеральним договором не встановлено.
Як наслідок, позичальник має виконати таке зобов'язання у межах, встановлених договором, а саме: повернути встановлену генеральним договором суму - 7827500,00грн., так як розмір заборгованості в доларах США умовами генерального договору не встановлений.
Відповідно до ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою відмову місцевого господарського суду в стягненні з Кооперативу «Союз» 1546599,13 доларів США заборгованості за кредитом.
Законним, на думку суду апеляційної інстанції, є оскаржуване рішення суду також і в частині залишення без задоволення позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в сумі 638639,16 доларів США, враховуючи наступне:
Відсутність правових підстав у банку нараховувати відсотки за користування кредитом з 15.02.2008р. по кредитному договору, який втратив чинність за погодженням сторін на підставі п. 2 додаткової угоди до генерального договору та додаткової угоди № 1 до кредитного договору від 21.08.2007р., визнаної в судовому порядку недійсною, підтверджено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013р. у справі №1/87/5022-908/2012, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2013р.
Вказана постанова ЛАГС згідно ст.35 ГПК України має преюдиційне значення у даній справі щодо встановлених фактів (а.с.188-190, т. 8).
З огляду на визнання судом апеляційної інстанції правомірності та обґрунтованості відмови судом першої інстанції в позові щодо стягнення з відповідача суми тіла кредиту та відсотків у доларах США, колегія суддів підтверджує і відсутність правових підстав на стягнення пені в даній валюті.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Всупереч ст.33 ГПК України апелянт не довів належними та допустимими доказами обставин, на які посилається в апеляційній скарзі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно положень ст.49 ГПК України.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03.2013р. у справі №7/1/921-2/2013(4/13/5022-139/2012(3/25/5022-291/2011)) залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
Головуючий суддя Зварич О.В.
судді Хабіб М.І.
Якімець Г.Г.