Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" червня 2013 р.Справа № 922/663/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Светлічного Ю.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім КамАЗ"
до Закритого акціонерного товариства Автоторгової Групи "Спецтехніка", м. Харків Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком"
про визнання права власності
за участю представників сторін:
позивача - Шевченко Д.С. довіреність б/н від 03.12.12 р.;
відповідача - Корневої О.С. довіреність б/н від 22.01.13 р.;
третьої особи - не з'явився;
третьої особи - Шевцової Ю.В. довіреність б/н від 03.03.11 р.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім КАМАЗ" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Закритого акціонерного товариства Автоторгової Групи "Спецтехніка", в якій просить визнати за позивачем право власності на автомобіль КАМАЗ -43114-019-15 № шасі ХТС 43114RC2406429, двигун №С2651790. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 квітня 2013 року клопотання третьої особи (ТОВ "Автоком") про продовження строку розгляду справи на 15 днів задоволено. Продовжено строк розгляду справи до 30 квітня 2013 року. Провадження у справі 922/663/13-г зупинено до розгляду по суті Харківським апеляційним господарським судом справи №5023/5175/12 за апеляційною скаргою ТОВ "Автоком" на рішення господарського суду від 08.01.2013 року у справі №5023/5175/12.
21 травня 2013 року до господарського суду Харківської області надійшла заява позивача за вх.№18185, в якій заявник повідомляє проте, що Харківським апеляційним господарським судом було розглянуто апеляційну скаргу ТОВ "Автоком" на рішення господарського суду від 08.01.2013 року у справі №5023/5175/12 та прийнято постанову якою рішення першої інстанції у зазначені справі залишено без змін, тому просив провадження у даній справі поновити.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 травня 2013 року клопотання позивача про поновлення провадження у справі задоволено. Поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на "05" червня 2013 р. о 12:00 год.
Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Присутній представник відповідача проти позову не заперечував, оскільки згідно договору купівлі продажу від 27.04.12 р. у відповідача виникло зобов'язання оплатити товар переданий згідно договору, а саме автомобіль КАМАЗ -43114-019-15 № шасі ХТС 43114RC2406429, двигун №С2651790, але відповідач зазначений товар не оплатив. Власником зазначеного товару є позивач, що також підтверджується рішенням господарського суду у справі №5023/5715/12, залишеного в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.13 р., згідно якого договір укладений між позивачем та відповідачем визнано недійсним та зобов'язано відповідача передати автомобіль КАМАЗ -43114-019-15 № шасі ХТС 43114RC2406429, двигун №С2651790 власнику. Проте, відповідач не може повернути зазначено майно власнику, оскільки постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції від 24.04.12 р. було накладено арешт на все майно, яке належить відповідачу. За таких обставин відповідач просив позов задовольнити.
Присутній представник третьої особи (ТОВ "Автоком") у судовому засіданні проти позову заперечував, але відзив на позов не надав.
Представник третьої особи (Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області) у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 21 березня 2013 р. лист в якому пояснив, що вирішення справи залишає на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
27 квітня 2012 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі - продажу №0035.
Умовами п.1.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати належний йому Товар (автомобіль КАМАЗ - 43114-019-15 № шасі ХТС 43114RС2406429, двигун №С2651790) у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього на умовах Договору.
Ціна та відомості про Товар визначаються п.1.1 та п.4.2.1 Договору, при цьому загальна сума Договору встановлюється в гривні та складає 470 050,00 гривень і сплачується Покупцем на протязі 30-ти банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі Товару.
Умови передачі Товару зазначаються в п.2.1 - 2.3 Договору, відповідно до чого Продавець зобов'язується передати Товар протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору. При цьому, згідно умов Договору, перехід права власності відбувається після здійснення Покупцем 100% оплати за Товар.
28 квітня 2012 року Товар за вказаним Договором № 0035 був переданий ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" відповідно до акту приймання-передачі транспортного засобу.
Позивач належним чином виконано його зобов'язання за Договором, оскільки на протязі 1 - го банківського дня після підписання Договору, Відповідачу (покупцеві) був переданий Товар у кількості та номенклатурі, зазначеної у п. 1.1. Договору.
За таких обставин, відповідно до п.4.2 Договору, у відповідача виникло зобов'язання протягом 30-ти банківських днів з моменту отримання Товару здійснити Продавцеві оплату за Товар, а саме у період часу з 29.04.2012 року по 13.06.2012 року включно. ЗАТ "АТГ "СПЕЦТЕХНІКА", виконати взяті на себе за Договором зобов'язання не виконало та не здійснило розрахунок за поставлений товар.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.5.4. Договору, у випадку відмови Покупця від оплати товару або затримки оплати за Товар протягом терміну, вказаного в п.4.2. Договору, Продавець має право в односторонньому порядку розірвати даний Договір, а також вимагати відшкодування збитків та повернення реалізованого Товару за рахунок коштів Покупця на склад Продавця.
Враховуючи той факт, що відповідачем не було здійснено оплати за товар та беручи до уваги положення п.5.4. Договору та ст.697 Цивільного кодексу України ТОВ "Торговий Дім "КамАЗ" є власником вказаного Транспортного засобу.
Даний факт підтверджується відповідним рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2013 року по справі № 50023/5715/12, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 травня 2013 року, згідно якого Договір купівлі - продажу № 0035 від 27.04.2012 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговій дім "Камаз" та Закритим акціонерним товариством "Автоторгова група "Спецтехніка" було розірвано та зобов'язано відповідача - ЗАТ "АТГ "СПЕЦГЕХНІКА" повернути позивачу - ТОВ "ТД "Камаз" автомобіль КАМАЗ-43114-019-15 № шасі ХТС43114КС2406429, двигун № С2651790.
Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також відповідно до ч.2-3 статті 13 Закону України № 2453 -VI "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Відповідач не може повернути Позивачу вищезазначений автомобіль, оскільки згідно з постановою Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківської області Пугач Н.В. (ВП № 32324533) від 24.04.2012 року було накладено арешт на все майно відповідача - ЗАТ "АТГ "СПЕЦТЕХНІКА". Під даний арешт випадково попав і КАМАЗ-43114-019-15 № шасі ХТС43114КС2406429, двигун № С2651790, який ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" поставило на облік в ДАІ для проведення подальшого переобладнання даного шасі у кузов фургон.
Таким чином, накладений арешт на автомобіль - КАМАЗ-43114-019-15 № шасі ХТС43114КС2406429, двигун № С2651790, порушує права власника ТОВ "Торговий Дім "КамАЗ", який не є боржником у виконавчому провадженні, по якому проводиться стягнення, у зв'язку з чим вказане порушення прав ТОВ "Торговий Дім "КамАЗ" повинно бути усунено шляхом скасування арешту на автомобіль КАМАЗ-43114-019-15 № шасі ХТС43114КС2406429, двигун № С2651790.
Предметом спору у даній справі є визнання права власності на нерухоме майно, а отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушними. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як передбачено ч.2 ст.386, ч.1 ст.391 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому користуванню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно з п.5 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Згідно ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчій документ. Боржником є фізична або юридична особа визначена виконавчим документом.
Загальний порядок звернення стягнення на майно передбачено главою 4 Закону України "Про виконавче провадження". Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.
Частиною 2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Аналіз зазначених норм Закону дозволяє зробити висновок, що державний виконавець в силу наданих йому повноважень вправі арештувати майно винятково боржника, як зобов'язаної сторони у виконавчому провадженні.
Проте судом встановлено, що спірний автомобіль КАМАЗ-43114-019-15 № шасі ХТС43114КС2406429, двигун № С2651790, належить Позивачу, який не є стороною виконавчого провадження.
Законом України "Про виконавче провадження", зокрема статтею 60 визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Частиною другою вказаної статті встановлено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
З урахуванням наведених положень Закону, а також визначених у главі 29 Цивільного кодексу України засад захисту права власності особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення його з-під арешту.
Враховуючи вищенаведене та те, що спірний автомобіль КАМАЗ-43114-019-15 № шасі ХТС43114КС2406429, двигун № С2651790, належить Позивачу, який не є стороною виконавчого провадження, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 316,321,386,391,392, 509, 611,629,693,697 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, код ЄДРПОУ 31570627) право власності на автомобіль КАМАЗ - 43114-019-15 № шасі ХТС 43114RС2406429, двигун №С2651790.
3. Виключити з переліку арештованого майна Закритого акціонерного товариства "Автоторгова група "Спецтехніка" (61054, вул. Академіка Павлова, 120-А, код ЄДРПОУ 30884849), зняти арешт та заборону відчудження на автомобіль КАМАЗ - 43114-019-15 № шасі ХТС 43114RС2406429, двигун №С2651790.
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Автоторгова група "Спецтехніка" (61054, вул. Академіка Павлова, 120-А, код ЄДРПОУ 30884849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, код ЄДРПОУ 31570627) судовий збір у розмірі 10 548,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Светлічний Ю.В.
Повне рішення складено 10 червня 2013 року.