"10" червня 2013 р.№ 11/17-5131-2011
За позовом: Першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до відповідача: Приватного підприємства „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Міністерства оборони України
2) 9 Спортивного клубу
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін"
про визнання права власності
Головуючий суддя Малярчук І.А.
судді Оборотова О.Ю.
Меденцев П.А.
Представники сторін:
Від прокурора: Чалий М.Г., посвідчення №014402 від 10.01.2013р., довіреність №194/05/2 від 21.01.2013р.
Від позивача: Карастан О.І., довіреності №03-132 від 03.01.2013р., №9.1-32/1524 від 27.12.2012р.
Від відповідача: Ягодніков С.Ю., довіреність від 01.01.2013р.
Від третьої особи - МОУ: Добров Ю.І., довіреність №220/1068/д від 27.12.2012р.
Від 9 Спортивного клубу: Пашнєва Ю.В., довіреність №220/609/д від 19.11.2012р.
Від третьої особи- ТОВ "Грін Коін": Костріков Н.М., довіреність від 22.03.2013р.
СУТЬ СПОРУ: про визнання права власності
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.03.2013р. справу №11/17-5131-2011 прийнято до провадження суддею Малярчук І.А.
Ухвалою суду від 21.05.2013р. справу №11/17-5131-2011 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Малярчук І.А., судді - Оборотова О.Ю., Меденцев П.А.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що оспорює право власності на спірні об'єкти у зв'язку із укладенням 15.03.2006р. між Міністерством оборони України (від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони "Укроборонбуд" Мельник В.Л.) та ТОВ "Грін Коін" інвестиційного договору № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, на території військового містечка №216 у м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, (відповідно до умов якого пайовим внеском (паєм) Міністерства оборони України є майно, яке перебуває у державній власності, згідно технічного паспорту, а також укладенням 23.03.2006р. між Міністерством оборони України, від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" Мельник В.Л., та ТОВ "Грін Коін" договору № 11/008/03-062/ОЦс про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 р. № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність. Між тим, вироком Шевченківського районного суду від 20.10.2009р., який набрав чинності 16.03.2011р., у справі про обвинувачення Мельника В.Л. у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.365 КК України, останнього було визнано винним у вчиненні вказаного злочину, зокрема, у перевищенні наданих йому службових повноважень під час укладення договорів №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006р. та №11/008/03-062/ОЦс від 23.06.2006р., чим спричинено державі тяжкі наслідки.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, у відзивах на позов від 29.02.2012 р. за вх.№6498/2012 та від 17.04.2012 р. за вх.№ 11345/2012, поясненнях від 25.03.2013р. за вх.№9863/2013 зазначає, що 03.10.2007 р. між ним та ТОВ "Грін Коін" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. На підтвердження права розпорядження нерухомим майном, в момент укладання договору, ТОВ "Грін Коін" було пред'явлено рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. по справі № 15-17/183-07-7032, яким позовні вимоги ТОВ "Грін Коін" до Міністерства оборони України про визнання дійсним договору №11/008/-03-062/ОЦс від 23.03.2006 р. та визнання права власності на нерухоме майно задоволено повністю, витяг комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", з якого вбачалось, що 20.09.2007 р., на підставі рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2007 р. по справі №15-17/183-07-7032, право власності на нерухоме майно було зареєстровано за ТОВ "Грін Коін" за реєстраційним номером 203538, номер запису: 5931 в книзі 67 неж-128.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (9 Спортивний клуб та МОУ) в наданих поясненнях 30.01.2012 р. за вх.№ 2898/2012 та 13.06.2012 р. за вх. №18180/2012, 10.04.2012 р. за вх.№10750/2012, від 25.03.2013р. за вх.№9861/2013 повністю підтримують правову позицію прокуратури та просять суд задовольнити уточнену позовну заяву від 18.04.2012р.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Грін Коін" просить суду у позові прокурора відмовити повністю, посилається на те, що позов Першого заступника військового прокурора Південного регіону про визнання права власності на нерухоме майно вже був предметом розгляду судами усіх інстанцій України, лише з тією різницею, що в попередньому зверненні прокурором вказувалась інша особа, в інтересах якої було подано позов, а саме Міністерство оборони України.
Прокуратура Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подала до суду заяву від 08.04.2013р. за вх.№11359/2013, яку представник прокурора усно підтримав у судовому засіданні 10.06.2013р., про вжиття заходів до забезпечення позову, де просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський,2 (2-а), і земельну ділянку, на якій розташовані вищенаведені нежитлові будівлі загальною площею 5995,5кв.м. В зазначеній заяві прокуратура посилається на те, що ПП „Інвестиційна компанія „Юг-Інвест" маючи у власності спірне майно та не будучи обмеженим у його розпорядженні, може реалізувати його, подарувати іншим особам, передати в оренду або розпорядитись ним на власний розсуд іншим чином, що створить перешкоду для поновлення порушених інтересів держави та може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (9 Спортивний клуб та МОУ) підтримують клопотання прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову та просять його задовольнити.
Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Грін Коін" заперечують проти клопотання прокурора, вважають вжиття заходів, про які просить прокурор недоцільними з огляду на наявні заборони щодо спірного майна згідно постанов слідчого з ОВС СВ ВП ПРУ від 21.02.2008р. та від 08.10.2012р. та наявність судових рішень, які спростовують доводи, покладені прокурором в основу його позовних вимог.
Згідно із положеннями ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За положеннями ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
Відповідно до п.1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. „Про деякі питання практики забезпечення позову" заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вищезазначеному Інформаційному листі ВГСУ дотримується тієї позиції, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно п.2 Інформаційного листа ВГСУ №01-8/2776 від 12.12.2006 р. адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Першим заступником військового прокурора Південного регіону України в обґрунтування заяв щодо вжиття заходів до забезпечення позову не підтверджено необхідність вжиття таких заходів, обставин утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, з огляду на що заява та клопотання прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованими та недоведеними.
Крім того, прокурор не обґрунтував доцільність вжиття заходів до забезпечення позову, ще й з огляду на те, що на запит суду надійшла Інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно №2976305 від 26.04.2013р., із якої вбачається, що спірне майно, розташоване за адресою: м. Одеса, провулок Сільськогосподарський,2 а, вже знаходиться під арештом згідно постанов слідчого з ОВС СВ ВП ПРУ від 21.02.2008р. та від 08.10.2012р., реєстраційні номери обтяження №№6671076, 13207172, тобто слідчого безпосередньо Військової прокуратури Південного регіону України, накладення цих арештів також підтверджує наявна в матеріалах справи копія Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №35541076 від 04.04.2012р.
Одночасно, прокурор просить суд накласти арешт на земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно, але доказів реєстрації права власності на цю ділянку за державою прокурор не надав про існування таких не повідомив. Між тим, позовні вимоги прокурора заявлено про визнання права власності на об'єкти - будівлі, що розташовані на території військового містечка №216 у м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, а не на земельну ділянку, з врахуванням чого прокурор не довів суду пов'язаність позову щодо права власності на будівлі із заходом його забезпечення у вигляді арешту земельної ділянки.
За таких обставин, суд не задовольняє заяву та клопотання прокурора в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 66, 67, 86 ГПК України, колегія суддів, -
1.Відмовити Першому заступнику військового прокурора Південного регіону України у задоволенні заяви про забезпечення позову від 08.04.2013р. за вх.№11359/2013 та усному клопотанні, озвученому представником прокуратури в судовому засіданні 10.06.2013р., про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський,2 (2-а), і земельну ділянку, на якій розташовані вищенаведені нежитлові будівлі загальною площею 5995,5кв.м.
Головуючий суддя Малярчук І.А.
Суддя Оборотова О.Ю.
Суддя Меденцев П.А.