Іменем України
Справа № 101/2157/13-к
10 червня 2013 р. м. Алушта
Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі
головуючого судді Шустової І.П.,
при секретарі Безнос А.В.,
за участю прокурора Бондаренко А.В.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013130070000832 за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алушти, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні маючого двох малолітніх дітей, 2008 та 2009 року народження, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_3, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом, реалізуючи злочинний намір, 07.04.2013 року, об 11 годині 30 хвилин, знаходячись у торговому залі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «Sumsung GT-S3650», imei НОМЕР_1, вартістю 400 грн. з сим-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС» № НОМЕР_2, що не представляє матеріальної цінності. Всього ОСОБА_3 таємно викрав майно ОСОБА_2 на загальну суму 400 грн., чим спричинив матеріальний збиток потерпілій на вказану суму, після чого викрадене майно звернув на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і просив суд розглядати обвинувальний акт у скороченому порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що 07.04.2013 року, біля полудня, він зайшов в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» у с. Рибаче. Там на полиці біля прилавку побачив мобільний телефон, взяв його та пішов додому. Бачив, що в магазині перебувала ОСОБА_2, проте не знав, що це її телефон. Потім ОСОБА_2 прийшла до нього до дому та стала з ним сваритися, а тому одразу він телефон їй не віддав, проте пізніше віддав його її чоловіку. Свою провину визнає повністю, у скоєному розкаюється. У судовому засіданні просив у потерпілої вибачення.
Прокурор клопотав про розгляд кримінального провадження у скороченому порядку.
Проти цього також не заперечувала потерпіла, яка разом з тим суду показала, що підтверджує показання ОСОБА_3, просить його суворо не карати, призначити покарання у вигляді штрафу, ніяких претензій вона до нього не має.
Крім беззаперечного визнання своєї винуватості підсудним, його вина у скоєнні зазначеного злочину підтверджується документами, речовими доказами, однак вони у процесі розгляду справи судом не досліджувалися.
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілій.
Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що органи досудового слідства дії обвинуваченого правильно кваліфікували за ч. 1 ст. 185 КК України. Кваліфікуюча ознака - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Суд, призначаючи покарання підсудному, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину: у силу статті 12 КК України вчинено злочин середньої тяжкості; шкода, заподіяна ОСОБА_2, повністю відшкодована шляхом повернення викраденого. Дані, що характеризують ОСОБА_3: на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря-нарколога з діагнозом - психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання наркотиків з синдромом залежності. Призначаючи покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно, у силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на утриманні має двох неповнолітніх дітей.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді штрафу в дохід держави.
Речові докази залишити за належністю потерпілій.
Керуючись статтями 368, 374 КПК України; суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 1 275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) грн..
Речовий доказ - мобільний телефон «Sumsung GT-S3650», imei НОМЕР_1, залишити за належністю ОСОБА_2.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілій та засудженому.
Суддя Алуштинського міського суду І.П.Шустова