ун. № 759/5739/13-ц
пр. № 2/759/3438/13
06 червня 2013 року
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого-судді Петренко Н.О.
при секретарі Довгаленко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення процентів за договором позики мотивуючи свої вимоги тим, що 18.08.2008 року між позивачем ОСОБА_1, ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 отримали від позивача грошові кошти в сумі 50 000,00 доларів США під 16% річних, які зобов'язались повернути у строк до 20.12.2008р., але у строк не повернули. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17.12.2009р. з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 по 238 538,00 грн. та солідарно судові витрати у розмірі 1 730,00 грн. Апеляційний суд м. Києва м. Києва 02.06.2010р. ухвалив нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 241 791,84 грн. з кожного та по 865,00 грн. судових витрат. Але до цього часу рішення не виконано, борг не стягнуто. Сума боргу разом з відсотками була нарахована станом на 17.12.2009р. На момент подачі заяви 12.04.2013р. кількість днів прострочення повернення боргу разом з відсотками становить 1 213 днів. Період прострочення вираховується з моменту винесення рішення Подільським районним судом м. Києва про стягнення боргу з 17.12.2009р. по день подачі позову про стягнення процентів за договором позики 12.04.2013р. складає 1 213 днів. Сума боргу 50 000,00 доларів США під 16%, сума процентів на момент подачі заяви становить 26 586,30 доларів США (офіційний курс долара США 799,30 грн. за 100 доларів США), заборгованість в національній валюті складає 106 252,14 грн. Просить стягнути з ОСОБА_2 проценти за договором позики у розмірі 106 252,14 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити та наголосив, що нарахування відсотків підлягає нарахуванню саме від дати прийняття рішення Подільським районним судом м. Києва, а саме з 17.12.2009р.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заявив клопотання про застосування позовної давності у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 18.08.2008 року між позивачем ОСОБА_1, ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 отримали від позивача грошові кошти в сумі 50 000,00 доларів США під 16% річних, які зобов'язались повернути у строк до 20.12.2008р. (а.с. 4).
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17.12.2009р. з ОСОБА_3. та ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 по 238 538,00 грн. та солідарно судові витрати у розмірі 1 730,00 грн. (а.с. 8-9).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва м. Києва 02.06.2010р. скасовано рішення Подільського районного суду м. Києва від 17.12.2009р. та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 241 791,84 грн. з кожного боргу за договором позики та по 865,00 грн. з кожного судових витрат (а.с. 10-11).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач свої зобов'язання до цього часу не виконав, грошові кошти позивачу не повернув.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з матеріалів справи представник позивача подав до суду постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2010р. відносно боржника ОСОБА_3 (а.с.12), тоді як позов пред'явлений про стягнення процентів до відповідача ОСОБА_2 та наполягав в судовому засіданні стягнути відсотки саме з 17.12.2009р., з моменту винесення рішення Подільським районним судом м. Києва.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом встановлено, що позовна заява подана до суду з пропущенням строку звернення за захистом порушених прав. Представник позивача не просить поновити строк та не вказує поважність причини пропуску позовної давності.
Враховуючи докази, оцінку яким дав суд вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані на законі та не підтверджені матеріалами справи, а відповідно є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 257, 267, 525, 526, ч. 1 ст. 1048, ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: