Справа № 357/2424/13-ц Головуючий у І інстанції Гапоненко А.П.
Провадження № 22-ц/780/3164/13 Доповідач у 2 інстанції Малород О.І.
Категорія 4 12.06.2013
Іменем України
11 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Лащенка В.Д.
суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.,
при секретарі: Лопатюк В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності,-
В лютому 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом та уточнивши його, просила усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом визнання відповідачки та її неповнолітньої доньки такими, що втратили право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1, виселити та зняти з реєстрації відповідачку та її доньку з вказаної квартири.
Мотивувала свої вимоги тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1, але у квартиру вона вселитись не може, оскільки там мешкає відповідачка зі своєю донькою, які зареєстровані у даній квартирі. Відповідачка добровільно відмовляється виселитися з квартири та знятися з реєстраційного обліку.
Рішенням суду позову задоволено.
Усунуто перешкоди у здійсненні позивачкою права власності, користування та розпорядження спірною квартирою шляхом визнання відповідачки та її доньки такими, що втратили право користування жилим приміщенням, виселення відповідачки та її доньки зі спірної квартири та зняття з реєстраційного обліку.
Не погоджуючись з рішенням, відповідачка в особі представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивує свої вимоги тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не з'ясовано всіх обставин, які мають значення для справи.
Вважає, що судом не враховано, що вона згоди на продаж спірної квартири не підписувала та дозволу на продаж не давала, а підпис на заяві про дозвіл на продаж підроблений, в зв'язку з чим порушено кримінальне провадження. Тому спірна квартира є спільно нажитим майном її та ОСОБА_5 і ? частина вказаної квартири належить їй та не може бути продана без її згоди.
Також вважає, що судом безпідставно не взято до уваги обставини, виявлені в ході досудового розслідування кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_5 під час продажу квартири, де він будучи начальником ОСББ видав довідку з неправдивими даними.
Апеляційну скаргу слід відхилити.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 19 січня 2013 року між нею та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу.
Позивач та члени її сім'ї знялись з реєстраційного обліку за попереднім місцем проживання і зареєструвались у встановленому порядку в зазначеній квартирі згідно довідок ф. 16 та довідки ф. 3.
Крім позивачки та членів її сім'ї в даній квартирі зареєстровані та проживають відповідачка та її неповнолітня донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, які не є членами сім'ї власника квартири позиваки, і яка згоди на проживання відповідачки та її доньки не надавала.
Відповідачка та її неповнолітня дитина є членами сім'ї колишнього власника спірної квартири ОСОБА_5, який за згодою відповідачки відчужив зазначену квартиру ОСОБА_6, уклавши з нею 10 серпня 2012 року договір купівлі-продажу, яка в подальшому спірну квартиру продала позивачці.
Згідно довідки № 94 від 04 березня 2013 року відповідачці належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_2.
Встановлено, що ОСОБА_5 письмово дав згоду на реєстрацію та проживання неповнолітньої доньки відповідачки на його приватизованій житловій площі в АДРЕСА_3.
Задовольняючи позов, суд мотивував свої висновки тим, що з припиненням права власності попереднього власника ОСОБА_5 на жиле приміщення члени його сім'ї, тобто відповідачка та її донька ОСОБА_7, також втрачають право користування цим приміщенням і підлягають виселенню із зняттям з реєстраційного обліку.
Ухвалюючи рішення суд посилався на ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 316-321, 383, 386, 391, 401, 405, 406 ЦК України, ст.ст. 9, 150, 156 ЖК України.
Колегія вважає, що судом вірно встановлено обставини справи, дано їм належну правову оцінку.
На даний час та за встановлених обставин висновки суду є правомірними, поскільки відповідачка не є власником спірної квартири, не є членом сім'ї нового власника квартири, та не оскаржила договорів про відчуження квартири.
В ході апеляційного розгляду відповідачка та її представник пояснили, що вони звертались до суду з позовом та оспорювали договори купівлі продажу, однак надалі суд задовільнив їх заяви і залишив позов без розгляду.
Також зазначали, що досудове слідство відкрите за їх заявами по факту підробки документів ще не закінчено.
На думку колегії посилання представника відповідачки на те, що відповідачка згоди на продаж спірної квартири не підписувала та дозволу на продаж не давала, підпис на заяві про дозвіл на продаж підроблений, а спірна квартира є спільно нажитим майном її та ОСОБА_5 і ? частина вказаної квартири належить їй та не може бути продана без її згоди, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки не підтверджені належними доказами.
Твердження представника відповідачки про те, що судом безпідставно не взято до уваги обставин, які виявлені в ході досудового розслідування кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_5 під час продажу квартири в частині видачі довідки з неправдивими даними, також не ґрунтуються на вимогах закону та не підтверджені доказами, яким в даному випадку може бути вирок суду.
Інших доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга не містить.
Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ч. 1 ст. 308, 315 ЦПК України колегія ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :