"11" червня 2013 р.Справа № 916/551/13-г
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого : Мирошниченко М. А. ,
суддів: Головей В.М. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Подуст Л.В.
за участю представників:
ПП"Консалт Групп" - Салагорник А.В. ( за дорученням),
ДП "Одеський морський торговельний порт" - Орєшкова Н.В. (за дорученням),
ТОВ АСВ-ТРЕЙД ЛТД" - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2013 р. по справі № 916/551/13-г
за позовом Приватного підприємства "Консалт Групп" до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД"
про стягнення 150 100,39 грн.
та
за зустрічним позовом: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до Приватнго підприємства "Консалт Групп" і Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД"
про визнання договору недійсним
04.03.2013 р. Приватним підприємством „Консалт групп" (далі позивач або Підприємство) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до Державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" (далі відповідач або ОМТП ) про стягнення 150 100грн.39 коп. з яких: 137 875, 37 грн. основного боргу; 10 198, 99 грн. - пені,
137,86 грн. - інфляційних втрат: 1 888,17 грн. - 3% річних .
Крім того позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору при поданні позову у розмірі 3002,10 грн.
Вказані позовні вимоги позивач мотивував наступним.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" та відповідачем 11.06.2012 року було укладено договори підряду № КД-17262 та № КД-17263 (далі договір № КД-17262 та договір № КД-17263), згідно до умов яких ТОВ "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" (по договорам підрядник) взяло на себе зобов'язання виконати для відповідача на його замовлення (по договорам -замовник) роботи з ремонту покриття під'їзних майданчиків ваг автомобільних електромеханічних ДВА ПС №119 (інд. №068847) і ДВА ПС №120(інд. №068848) та здати її замовнику, а останній прийняти і оплати ці роботи у встановлені договорами строки. Умовами договорі сторони також передбачили відповідальність за неналежне виконання його умов, зокрема встановили, що у разі несвоєчасної оплати робіт (прострочення оплати) замовник сплачує підряднику пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період, за який сплачується пеня від простроченої суми .
Позивач стверджує, що Підрядник свої зобов'язання по вказаним договорам виконав, що підтверджується актами приймання робіт та довідками о вартості робіт підписаними сторонами цих договорів, однак замовник (відповідач) свої зобов'язання цими договорами з станом на 17.08.2012 р. не виконав та не перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД грошові кошти у розмірі 64 517,67 грн. за договором № КД-17262 та 73 357,70 грн. за договором № КД-17263, в наслідок чого за ним виникла заборгованість в загальній сумі 137 875,37 грн.
Згідно договору №14-01/2013 від 14.01.2013 р. укладеного між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД", останнє уступило позивачу право вимоги за вищевказаними договорами підряду № КД-17262 та № КД-17263, про що відповідач був повідомлений як первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" так і позивачем.
Незважаючи на претензії позивача відповідач не сплатив йому вказану заборгованість та нараховану на неї, згідно умов договорів, пеню а також збитки від інфляції та 3% річних , можливість стягнення яких передбачена ст.625 ЦК України , а тому позивач звернувся до суд з вимогами про стягнення вказаних грошових сум.
В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, позивач зазначив у позові Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" (далі Товариство ).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2013 р. порушено провадження у справі. (т. 1 а.с 1)
12.03.2013 р. позивач надав місцевому господарському суду клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 14 656 грн. (т. 1 а.с. 143-147)
26.03.2013 р. не погоджуючись позовними вимогами відповідач надав господарському суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. ( т. 2 а.с.2-7)
26.03.2013 р. Відповідач звернувся до місцевого господарського суду з зустрічним позовом до Приватного підприємства "Консалт Групп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" про визнання недійсним Договору №14-01/2013 про поступку прав та обов'язків, укладеного 14.01.2013 р. між Приватним підприємством "Консалт Групп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" .(а.с.67-72, т.2).
Свої зустрічні позовні вимоги ОМТП (відповідач ) обґрунтовував тим, що Договір №14-01/2013 про поступку прав та обов'язків від 14.01.2013 р. суперечить приписам чинного законодавства, умовам договорів підряду № КД-17262 та № КД-17263 та порушує його права.
09.04.2013 р. ОМТП надав місцевому суду заперечення на клопотання позивача щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката. (т. 2 а.с. 116-119)
25.04.2013 р. та 07.05.2013 р. позивач за первісним позовом надав місцевому суду уточнення позовних вимог стосовно нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних. (т. 2 а.с 125-136, 140-152)
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.05.2013 р. (повний текст якого складено та підписано суддею Рогою Н.В. 08.05.2013 р.) первісний позов Приватного підприємства "Консалт Групп" - задовольнити повністю, стягнуто з Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" на користь Приватного підприємства "Консалт Групп" заборгованість у сумі 137 875 грн.37 коп., пеню у сумі 10 198 грн. 99 коп., інфляційні втрати у сумі 137 грн. 86 коп., 3% річних у сумі 1 888 грн. 17 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 3 002 грн. 10 коп., витрати на послуги адвоката у сумі 14 656 грн., а у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення місцевого суду вмотивовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД умови договорів № КД-17262 та № КД-17263 виконані у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, проте ОМТП свої зобов'язання за вказаними договорами не виконав, а тому враховуючи уступку Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" позивачу права вимоги за цими договорами вимоги позивача про стягнення вищезазначених грошових сум , в тому числі в частині стягнення витрат на послуги адвоката. обґрунтовані . Щодо зустрічної позовної заяви суд дійшов до висновку про дотримання норм чинного законодавства України при укладенні Договору № 14-01/2013 про уступку прав та обов'язків від 14.01.2013 р., у зв'язку з чим підстави для визнання його недійсним відсутні. (т. 2 а.с. 164-169)
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОМТП звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Приватне підприємство „Консалт Групп", відмовити повністю, задовольнити зустрічний позов у повному обсязі та покласти на відповідачів за цим позовом судові витрати
Скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду не відповідає в повній мірі вимогам щодо його законності, правомірності та обґрунтованості, скаржник в апеляційній скарзі зазначив ті ж самі доводи, що у відзиві на позовну заяву та ті ж самі доводи, що і у зустрічній позовній заяві та з посиланням на норми чинного законодавства України.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.06.2013 року о 12:00 год., про що усі учасники згідно приписів ст. 98 ГПК України були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року визначено процесуальний статус Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" за первісним позовом і його залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив задовольнити скаргу частково, а саме зменшити суму стягнення судового збору яка підлягає стягнення з відповідача на його користь на 10 коп., а в решті частині рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, про причини свого нез'явлення суд не повідомив, тобто не скористався своїм правом на участь в апеляційному провадженні.
Враховуючи вказані обставини, а також думку інших учасників процесу, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представника ТОВ "АСВ-ТРЕЙД ЛТД"
Представник скаржника - Державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" в усних поясненнях наданих суду підтримав скаргу і просив її задовольнити.
Представник Приватного підприємства „Консалт групп" в усних поясненнях наданих суду просив суд задовольнити скаргу частково , а саме зменшити суму стягнення судового збору яка підлягає стягнення з відповідача на його користь на 10 копійок. , а в решті частині рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, і ці обставини встановлені місцевим судом, що 11.06.2012 р. між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (за договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" (за договором Підрядник) був укладений Договір підряду № КД-17262, згідно якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами та засобами, за рахунок Замовника, виконати роботи з ремонту покриття під'їзних майданчиків ваг автомобільних електромеханічних ДВА ПС №119 (інв. № 068847) відповідно до отриманого від Замовника технічного завдання, а Замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити Підрядникові вартість виконаних робіт. Строк дії Договору № КД-17262 - до виконання сторонами своїх зобов'язань.
22 травня 2012 р. Замовником було затверджено Технічне завдання на ремонт покриття під'їзних майданчиків ваг автомобільних електромеханічних ДВА ПС №119 (інв .№ 068847) .
За умовами розділу 2 Договору № КД-17262 за виконання робіт по Договору № КД-17262 Замовник сплачує Підряднику, згідно твердої договірної ціни (додаток №1 до Договору) 94 039 грн. 82 коп. (з ПДВ). В термін не більше 10 робочих днів з моменту підписання Договору № КД-17262 Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% вартості робіт по Договору № КД-17262, що складає 28 211 грн. 95 коп. ( з ПДВ). Замовник здійснює платіж Підряднику за виконані їм роботи протягом 10 робочих днів з моменту підписання "Довідки про вартість виконаних робіт" (за формою Ф-КБ-3) і "Акту приймання виконаних підрядних робіт" (за формою Ф-КБ-2в), банківським переводом на розрахунковий рахунок Підрядника.
Пунктом п.5.5 договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати робіт (прострочення оплати) замовник сплачує підряднику пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період, за який сплачується пеня від простроченої суми .
Як свідчать матеріали справи 11.06.2012 р. Підрядником був виставлений для оплати Рахунок-фактура № 11/06-02 на суму 28 211 грн. 95 коп.
Додатковою угодою № 1 від 18.06.2012 р. сторони внесли зміни у Договір № КД-17262 стосовно юридичної адреси та банківських реквізитів Підрядника.
Матеріали справи свідчать , що 06.08.2012р. сторони Договору № КД-17262 підписали Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р. (за формою Ф-КБ-3), згідно якої вартість будівельних робіт склала 92 729 грн. 62 коп. (з ПДВ).У той же день був підписаний Акт № КД-17262/1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р., згідно якого Підрядник виконав будівельні роботи на суму 92 729 грн. 62 коп. (з ПДВ). З Акту вбачається, що він підписаний сторонами без будь-яких зауважень.
Докази того, що ОМТП (замовник) у встановлені вказаним договором строки і на час розгляду справи в суді першої інстанції виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт за вказаним договором, тобто перерахував Підряднику решту грошових коштів і розмірі 64 517 грн. 67 коп. (92729,62 грн. - 28211,95 грн.) в матеріалах справи відсутні і ОМТП, у порушення приписів ст.33 ГПК України не довів виконання ним вищезазначених зобов'язань.
Крім того, матеріали справи свідчать, що 11.06.2012 р. між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (за договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" (за договором Підрядник) був укладений Договір підряду №КД-17263, згідно якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами та засобами, за рахунок Замовника, виконати роботи з ремонту покриття під'їзних майданчиків ваг автомобільних електромеханічних ДВА ПС №120 (інв.№068848) відповідно до отриманого від Замовника технічного завдання, а Замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити Підрядникові вартість виконаних робіт. Строк дії Договору - до виконання сторонами своїх зобов'язань.
22.05.2012 р. Замовником було затверджено Технічне завдання на ремонт покриття під'їзних майданчиків ваг автомобільних електромеханічних ДВА ПС №120 (інв. .№068848).
За умовами розділу 2 Договору за виконання робіт по Договору Замовник сплачує Підряднику, згідно твердої договірної ціни (додаток № 1 до Договору) 104 796 грн. 70 коп. ( з ПДВ). В термін не більше 10 робочих днів з моменту підписання Договору Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% вартості робіт по Договору, що складає 31 439 грн. 01 коп. ( з ПДВ). Замовник здійснює платіж Підряднику за виконані їм роботи протягом 10 робочих днів з моменту підписання "Довідки про вартість виконаних робіт" (за формою Ф-КБ-3) і "Акту приймання виконаних підрядних робіт" (за формою Ф-КБ-2в), банківським переводом на розрахунковий рахунок Підрядника.
Пунктом п.5.5 договору сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати робіт (прострочення оплати) замовник сплачує підряднику пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період, за який сплачується пеня від простроченої сум.
11.06.2012 р. Підрядником був виставлений для оплати Рахунок-фактура № 11/06-03 на суму 31 439 грн. (з ПДВ).
Додатковою угодою №1 від 18.06.2012 р. сторони внесли зміни у Договір стосовно юридичної адреси та банківських реквізитів Підрядника.
Матеріали справи свідчать, що 06.08.2012р. сторони Договору № КД-17263 підписали Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012р. (за формою Ф-КБ-3), згідно якої вартість будівельних робіт склала 104 796 грн. 70 коп. (з ПДВ).У той же день був підписаний Акт № КД-17263 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012р., згідно якого Підрядник виконав будівельні роботи на суму 104 796 грн. 70 коп. (з ПДВ). Акт підписаний сторонами без зауважень.
Докази того, що ОМТП (замовник) у встановлені договором № КД-17263 строки і на час розгляду справи в суді першої інстанції виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт за вказаним договором, тобто перерахував Підряднику решту грошових коштів і розмірі 73357,70 грн. (104796,70 грн. - 31439, 00 грн.) в матеріалах справи відсутні і ОМТП у порушення приписів ст. 33 ГПК України не довів виконання ним вищезазначених зобов'язань.
Водночас з матеріалів справи також вбачається , та це також встановив і дослідив місцевий суд, що 14.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" та позивачем - Приватним підприємством „Консалт групп" було укладено договір №14-01/2013 про уступку прав і обов'язків, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" уступило, а позивач прийняв на себе всю сукупність прав і обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" виниклих в силу всіх наявних станом на 14.01.2013р. взаємовідносин, в тому числі укладених договорів і фінансових зобов'язань, існуючих між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" та Одеським морським торговельним портом.
При цьому правовий стан осіб які були зазначені в цьому договорі визначено так :
- Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" - „Первісний Підрядник"; - Приватне підприємство „Консалт групп" - Новий Підрядник";
- Одеський морський торговельний порт - „Замовник".
Крім того умовами договору сторони передбачили можливість отримання Новим підрядником винагороди в розмірі 3% від суми отриманого ним від Замовника, а також зобов'язання Нового підрядника після отримання сум від Замовника передати їх Первісному підряднику.
Матеріали справи свідчать, що про намір укласти Договір №14-01/2013 і саме 14.01.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" повідомило ОМТП листом від 12.12.201р. за вих №12 (а.с. 118 -119, т.1) .
З матеріалів справи також вбачається, що вже після укладання цього договору ( в день його укладання) Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД", а також позивач повідомили ОМТП про те, що вказаний договір вже укладений та повідомили , які саме права і обов'язки Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" передало позивачу відносно ОМТП (а.с. 122 -127 т.1) .
Саме з посиланням на умови Договору №14-01/2013 від 14.01.2013р., з урахуванням невиконання ОМТП умов договорів підряду № КД-17262 та № КД-17263, позивач за первісним позовом просив стягнути з ОМТП зазначені у цьому позові грошові суми.
Задовольняючи цей позов і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову місцевий суд виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД", як кредитор ОМТП за договорами підряду № КД-17262 та № КД-17263 згідно приписів чинного законодавства мало право відступити позивачу право вимоги за цими підрядними договорами, а тому вимоги позивача про стягнення боргу та нарахувань на нього обґрунтовані. Суд також дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД", повідомивши ОМТП про можливість укладання Договору №14-01/2013 від 14.01.2013 р., а потім і про факт його укладання і не отримавши будь-яких заперечень та відповіді від ОМТП щодо цього договору (в т.ч. незгоди на його укладання) фактично отримало мовчазну згоду ОМТП на його укладення, а тому правові підстави для визнання цього договору недійсним відсутні.
Проте з цим висновком погодитись не можна з огляду на наступне.
Принцип „мовчазної згоди" вже тривалий період часу застосовується ( використовується) в міжнародному праві. В Україні цей принцип останнім часом також набув широкого застосування у адміністративних та податкових відносинах суб'єктів господарювання з органами державної влади та управління.
У господарсько-правових та цивільно-правових відносинах які виникають між суб'єктами господарювання застосування цього принципу на законодавчому рівні встановлено частиною третьою ст. 205 ЦК України яка визначає, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Системний аналіз вказаної правової норми надає можливість зробити висновок, що застосування принципу мовчазної згоди можливо лише у разі якщо такий принцип передбачений правовими нормами (законом), які регулюють ті чи інші правовідносини, або якщо такий принцип передбачений умовами договору (правочину).
Прикладом застосування принципу „мовчазної згоди" передбаченої законом можуть бути наступні правові норми:
- частина сьома статті 181 Господарського Кодексу України яка встановлює „ якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими";
- частина друга статті 642 Цивільного Кодексу України яка встановлює що : „ якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.";
- стаття 764 Цивільного Кодексу України яка встановлює що:" якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.";
- частина друга статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" яка встановлює, що:" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором."
Правове регулювання відносин, щодо зміни кредитора у господарсько-правових та цивільно-правових зобов'язаннях , а саме таку зміну було здійснено укладанням Договору №14-01/2013 від 14.01.2013р, регулюються статтями 512 -519 Цивільного кодексу України.
Зокрема ст. 512 Цивільного Кодексу України передбачає наступні підстави заміни кредитора у зобов'язанні:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Статтею 516 Цивільного Кодексу України визначено, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Аналіз вищевказаних статей Цивільного Кодексу України надають можливість зробити висновок що порядок зміни кредитора в зобов'язанні не передбачає можливості застосування до цих відносин принципу "мовчазної згоди", а встановлює два інших принципи, які можливо застосовувати при зміні кредитора в зобов'язанні а саме:
- здійснення зміни кредитора без згоди боржника, тобто коли первісний (старий) кредитор попередньо не зобов'язаний згоджувати цю зміну з боржником, а лише зобов'язаний повідомити останнього про таку зміну, якщо інше не встановлено договором або законом;
- здіснення зміни кредитора лише за попередньою згодою боржника , тобто коли первісний (старий) кредитор зобов'язаний у встановлений договором або законом спосіб попередньо узгодити цю зміну з боржником, якщо це встановлено договором або законом.
Водночас у п.8.2. договорів підряду № КД-17262 та № КД- 17263 сторони визначили, що: „Жодна із Сторін не праві передавати свої права і обов'язки за даним договором третій особі, а також в односторонньому порядку відмовляться від виконання умов Договору без з письмової згоди іншої сторони".
Зазначена умова за своєю правовою природою є узгодженим сторонами їх вільного волевиявленням щодо їх прав і обов'язків за договором , в т.ч. стосовно порядку зміни цих прав і обов'язків, включаючи відступлення права вимоги, і в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковою для дотримання та виконання її сторонами.
У частині третій статті 512 Цивільного Кодексу України визначено , що: „Кредитор у зобов'язанні не може бути змінений , якщо це встановлено договором або законом".
Викладене свідчать що законодавець імперативно встановив заборону здійснення заміни кредитора у зобов'язання у разі, якщо така заборона встановлена договором.
Враховуючи вищезазначені приписи ч.3 ст. 512 ЦК України у системному зв'язку з приписами ст. 516 цього Кодексу та умовами визначеними у пунктах 8.2. договорів підряду № КД-17262 та № КД- 17263, колегія суддів дійшла висновку, що сторони у відповідності до наданого ним законодавством права визначили неможливість передачі їх прав і обов'язків, в т.ч. відступлення права вимоги , третім особам без з письмової згоди іншої сторони.
Як свідчать матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД", не зверталось до ОМТП з клопотанням (пропозицією) про надання йому письмової згоди на заміну кредитора ( письмове повідомлення кредитором боржника про таку заміну, як зазначалось вище, у будь-якому разі не можна розцінювати як клопотання (пропозицію) про надання такої заміни ), а ОМТП не надав кредитору письмової згоди на таку заміну і ненадання ним відповіді на вказане повідомлення кредитора не можливо вважати (оцінювати) мовчазною згодою, застосування якої в даному конкретному випадку неприпустимо , оскільки суперечить приписам вказаних правових норм та умовам договорів підряду.
Колегія суддів також вважає, що, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" укладаючи з позивачем Договір №14-01/2013 від 14.01.2013 р. усвідомлювало, що цей договір , враховуючи умови п.8.2 договорів підряду та вищезазначені приписи матеріального права, слід було узгодити у письмові формі з відповідачем. Про це свідчить що у Договорі №14-01/2013 від 14.01.2013р. у розділі „Юридичні адреси сторін" сторони зазначили, як особу яка повинна була підписати цей договір - Одеський морський торговельний порт.
Проте підпис представника Одеського морського торгівельного порту та печатка цього підприємства, які б фактично свідчили про його згоду на укладання цього договору, на тексті цього договору відсутні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про те, що Договір №14-01/2013 від 14.01.2013р. укладений з додержання норм чинного законодавства і не суперечить їм є хибним.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що визначені у п. 2.6 умови договору №14-01/2013 від 14.01.2013 р. в частині прав і обов'язків його сторін суперечать суті та правовій природі договорів про відступлення права вимоги .
Так суть договорів про відступлення права вимоги, згідно приписів ст. 512 і 516 ЦК України , про що вже зазначалось вище, полягає в тому, що старий кредитор відступає новому кредитору свої зобов'язання за договором тобто здійснюється заміна кредитора (сторони в зобов'язанні) і фактично його (старого кредитора) права за цим договором припиняються.
При цьому договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.
Проте п. 2.6. Договору №14-01/2013 від 14.01.2013р. сторони навпаки передбачили можливість отримання майнового надання не первісним кредитором (первісним підрядником), а новим кредитором (новим підрядником). Більш того цим пунктом сторони передбачили зобов'язання Нового підрядника після отримання грошових сум від Замовника передати їх Первісному підряднику і ця умова також суперечить самій суті договору про відступлення права вимоги.
Аналізуючи умови цього договору, колегія суддів , як зазначалось вище, доходить висновку, що всі вони , за виключенням умов визначених у п.2.6, притаманні договорам про відступлення права вимоги, а умови п.2.6. суперечать суті договорів про відступлення права і містять в собі елементи (риси) віддалено подібні договору доручення або видачі довіреності (доручення отримати від боржника кошти і повернути кредитору за винагороду) однак також не відповідають вимогам що пред'являються до цих видів правочинів
Згідно приписів ст.215 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання стороною (сторонами) в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього кодексу.
У статті 203 ЦК України серед вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину, є вимога про те, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства(ч.1);
Приймаючи до уваги, що Договір №14-01/2013 від 14.01.2013 р. суперечить вищезазначеним нормам цивільного права і порушує права ОМТП ( в т.ч. передбачені договорами підряду № КД-17262 та № КД- 17263 №14-01/2013 в частині його волевиявлення (вибору) оплачувати роботи саме її його виконавцю, а не будь-який інші особі і виконання зобов'язання за цими договорами саме виконавцем а на іншою особою ), цей договір тобто договір №14-01/2013 від 14.01.2013 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" та Приватним підприємством "Консалт Групп", у відповідності до приписів ст. 215 ЦК України, враховуючи наявність про це позовних вимог ОМТП, підлягає визнанню недійсним.
При цьому колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що принцип, згідно якого боржнику однаково кому сплачувати борг ( тобто що передачею права вимоги іншому кредитору права боржника не порушено) , не може враховуватись в даній правовій ситуації та бути підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову, оскільки , як зазначалось вище, законодавець імперативно встановив (передбачив) випадки коли неможливо (заборонено) відступлення права вимоги без згоди боржника і неотримання такої згоди є порушенням законодавчо встановленої заборони та прав боржника, що є підставою для визнання договору недійсним , оскільки в іншому випадку, тобто у разі неврахування цієї заборони зазначені законодавчі застереження ( пряма заборона) не мають сенсу.
За таких обставин рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позов підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цього позову.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги позивача за первісним позовом ґрунтуються лише на його правах яки виникли в нього з Договору №14-01/2013 від 14.01.2013 р., а цей договір визнається судом апеляційної інстанції недійсним, то відповідно первісний позов є необґрунтованим , а відтак рішення місцевого суду в частині задоволення первісного позову також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову його задоволення.
Оскільки апеляційна скарга ОМТП задовольняється в повному обсягу і ухвалюється нове рішення про задоволення зустрічного позову ОМТП та відмову у задоволенні первісного позову, то відповідно до приписів ст.49 ГПК України на користь ОМТП з Товариства обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" та Приватного підприємства "Консалт Групп" підлягає стягненню понесені ОМТП витрати по сплаті судового збору як при поданні зустрічного позову так і апеляційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101-105,122 ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -
1). Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" задовольнити.
2). Рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2013 р. у справі № 916/551/13-г - скасувати і виконання за ним припинити.
3). Зустрічний позов Одеського морського торговельного порту -задовольнити.
Визнати недійсним (з моменту укладення) договір №14-01/2013 про уступку прав і обов'язків від 14.01.2013 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" та Приватним підприємством "Консалт Групп" згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" уступило, а Приватне підприємство "Консалт Групп" прийняло на себе всю сукупність прав і обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" виниклих в силу всіх наявних станом на 14.01.2013 р. взаємовідносин, в тому числі укладених договорів і фінансових зобов'язань, існуючих між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" та Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт".
Стягнути на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р 26004124091 в ПАТ "Марфін Банк", місто Іллічівськ, МФО 328168) з Приватного підприємства "Консалт Групп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" по 573 грн. 50 коп., з кожного (відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову).
4). В задоволенні первісного позову Приватного підприємства "Консалт Групп" до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення 150100 грн. 39 коп., а також судових витрат в розмірі 17658 грн. 10 коп. ( в т.ч.: витрат по сплаті судового збору при поданні позову у розмірі 3002 грн. 10 коп. та витрат на послуги адвоката у розмірі 14 656 грн.) відмовити.
5). Стягнути на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р 26004124091 в ПАТ "Марфін Банк", місто Іллічівськ, МФО 328168) з Приватного підприємства "Консалт Групп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ-ТРЕЙД ЛТД" по 1037 грн. 28 коп., з кожного, ( відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги).
6). Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови з зазначенням у них всіх необхідних реквізитів сторін.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11. 06.2013 р.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Головей В. М.
Шевченко В. В.