Справа №22ц/791/2015/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Дригваль В.М.
Категорія: Доповідач: Склярська І.В.
2013 року червня місяця 10 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого: Склярської І.В.
суддів: Цуканової І.В.
Вейтас І.А.
при секретарі: Благовещенській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Високопільського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2012 року в справі за поданням начальника відділу виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області про примусове входження до домоволодіння боржника - ОСОБА_3, -
У грудні 2012 року начальник відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції (далі - ВДВС) звернувся до суду з поданням про примусове входження до житла боржника ОСОБА_3, мотивуючи наявністю судового рішення про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1 616,40 грн. на користь управління Пенсійного фонду України у Високопільському районі Херсонської області, виконавчим провадженням, відкритим за виконавчим листом, невиконанням боржником у добровільному порядку судового рішення, здійснення державним виконавцем необхідних дій по виконанню судового рішення, здійснення боржником перешкод у вході до житла для проведення опису та арешту майна.
Ухвалою Високопільського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2012 року подання начальника ВДВС Високопільського РУЮ задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити державному виконавцю у задоволенні подання.
Від начальника відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності в якій він просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції та закрити провадження по справі.
Заслухавши доповідача, апелянта, перевіривши відповідність ухвали вимогам закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з положень ст. 376 ЦПК України, а також з підстав доведеності чинення боржником перешкоди державному виконавцю по проведенню виконавчих дій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
За правилами ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Предметом перевірки для суду у такому випадку має бути факт перешкоджання боржником державному виконавцю у вчиненні необхідних виконавчих дій.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища.
Питання про примусове проникнення до житла повинно вирішуватися не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
За правилами ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) .
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, 09.10.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції, було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-1659/12/2170 виданий 03.10.2012 року Херсонським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПФУ недоїмку зі сплати страхових внесків в розмірі 1616,40 грн. та 19,50 грн. витрат на проведення виконавчих дій (а.с.6).
Відповідно до повідомлення Високопільського відділення Бюро технічної інвентаризації від 06.11.2012 року вих. № 103-а, власність за ОСОБА_3 не зареєстрована (а.с.17).
Відповідно до повідомлення Високопільської селищної ради від 06.11.2012 року № 2-22/1033 про наявність земельних ділянок у громадян, зазначено що ОСОБА_3 належить на праві власності дача, площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27). Також державним виконавцем не виявлено розрахункових рахунків боржника в банківських установах.
Відповідно до акту державного виконавця від 11.12.2012 року, під час проведення виконавчих дій боржник не впускав державного виконавця у житлове приміщення для опису та арешту майна (а.с.31).
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, апелянт пояснила та підтвердила доказами, що АДРЕСА_1 належить її чоловікові ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 07.06.1991року; вона перебуває з ним у шлюбі з 29 березня 1986 року, в будинку зареєстрована та проживає як член сім'ї.
Таким чином, враховуючи, що за нормами СК України презюмується право власності подружжя на майно, придбане під час шлюбу, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про неналежність даного житла апелянту, а також, що апелянт не має відношення до цього помешкання.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
З огляду на викладене, враховуючи, що боржником в порушення ст.. 124 Конституції України рішення суду про стягнення недоїмки до наступного часу не виконано та зважаючи на те, що державним виконавцем доведено виконання дій по виконанню судового рішення та вчинення боржником перешкод у виявленні його майна, що знаходиться за місце проживання боржника у житловому будинку, колегія суддів вважає, що застосування такого способу виконання вимоги УПФ України є доцільним.
Доводи апеляційної скарги в частині необхідності здійснення виконання судових рішень в адміністративних справах за правилами Кодексу адміністративного судочинства України адміністративними судами, а не за правилами Цивільного процесуального кодексу України, колегією суддів не приймаються, оскільки стаття 376 ЦПК України знаходиться у розділі VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», тобто вказаним розділом врегульовано питання виконання не тільки судових рішень, ухвалених у цивільному процесі, але і інших органів, які не є органами судової влади та виконання яких не врегульовано іншими законами - КАС України, ГПК України чи КПК України.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 309, п.2 с.1 ст. 312, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Високопільського районного суду Херсонської області від 29 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: