Справа: № 826/2682/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
11 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Маслія В.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Бібко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту та нафти» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту та нафти» про стягнення заборгованості, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту та нафти» про стягнення заборгованості - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Інститут транспорту та нафти» зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно розрахунку заборгованості по пільгових пенсіях (список № 2), станом на 23 січня 2013 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 52 824, 89 грн. за період березень - грудень 2012 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач оскаржив його в судовому порядку.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктами 6.4, 6.5, 6.8 Інструкції № 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва неодноразово направляло на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Однак, у передбачений законодавством строк, заборгованість відповідачем сплачено не було, в зв'язку з чим і виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з березня місяця 2012 року по грудень місяць 2012 року.
В своїй апеляційній скарзі ПАТ «Інститут транспорту і нафти» ставить питання про залишення адміністративного позову без розгляду, з тих підстав, що Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва було пропущено строк звернення до суду. Апелянт обґрунтовує свою позицію тим, що повідомлення про заборгованість було отримано 03 квітня 2012 року, при визначеному законодавством граничному терміні сплати 25 квітня 2012 року, однак Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі звернулось до суду лише 04 березня 2013 року, тобто з пропуском шестимісячний строку звернення, передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Між тим, колегія суддів не погоджується з такою позицією апелянта виходячи з того, що судом першої інстанції було вірно вирішено дану справу по суті заявлених вимог, з дотриманням всіх відповідних положень норм матеріального права.
Також слід зазначити, що ПАТ «Інститут транспорту і нафти» не заперечує факту несплати заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (список № 2) за період з березня по грудень 2012 року.
Відповідно до ч. 2 статті 200 КАС України - не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Виходячи з наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про стягнення заборгованості з ПАТ «Інститут транспорту і нафти».
Отже, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту та нафти» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Маслій В.І.
Чаку Є.В.