Справа № 577/2113/13-ц
Провадження № 2/577/695/13
10 червня 2013 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Разумової І.Є.,
при секретарі Цукановій О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" про стягнення 8250 грн. 60 коп. заборгованості по заробітній платі, 7775 грн. 40 коп. вихідної допомоги та 1000 грн. моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов"язання відповідача звільнити його з роботи з 15 квітня 2013 року на підставі п.3 ст.38 КЗпП України, у зв"язку з невиконанням власником або уповноваженим органом законодавства про працю, зробити відповідний запис у трудовій книжці, видати йому трудову книжку, про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 7210,20 грн. та інших належних при звільненні виплат, 6157,80 грн. вихідної допомоги, моральної шкоди в сумі 1000 грн., мотивуючи тим, що з 3 квітня 2000 року він працював спочатку начальником ПДО, потім замісником начальника цеху № 21 у ПАТ "Конотопський арматурний завод". З січня 2012 року відповідач перестав своєчасно виплачувати заробітну плату. Тому 1 квітня 2013 року він написав відповідачеві заяву, в якій просив звільнити його з роботи з 15 квітня 2013 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, у зв"язку з невиконанням законодавства про працю, та виплатити йому вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку. Однак дотепер з ним не проведений розрахунок при звільненні, не видана трудова книжка. З 16 квітня 2013 року на роботу він не виходив, але на неодноразові звернення до відповідача йому повідомляли, що наказ про його звільнення відсутній. При звільненні йому не виплачена зарплата з листопада 2012 року по березень 2013 року в сумі 7210,20 грн., вихідна допомога в розмірі 6157,80 грн., компенсація за невикористану відпустку. Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яку він оцінює в 1000 грн., бо внаслідок порушення його законних прав як працівника та людини були втрачені нормальні життєві зв"язки, сон, виникла потреба докладати додаткові зусилля для організації свого життя, в сім"ї постійно виникали сварки через відсутність коштів для існування, він був позбавлений можливості повноцінно утримувати сім"ю, змушений був шукати додатковий заробіток.
В подальшому ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, оскільки він був звільнений з роботи на підставі п.3 ст.38 КЗпП України, у зв"язку з невиконанням власником або уповноваженим органом законодавства про працю, про що зроблений відповідний запис до трудової книжки, яка йому видана. На вимогу суду відповідач надав довідки про заборгованість по зарплаті та про його середній заробіток. Тому він остаточно просить стягнути з відповідача 8250,60 грн. заборгованості по заробітній платі з грудня 2012 року по квітень 2013 року, 7775,40 грн. вихідної допомоги, 1000 грн. моральної шкоди та 400 грн. витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Представник відповідача: ПАТ "Конотопський арматурний завод" Кумпан В.О. уточнений позов визнає частково, пояснила, що товариство не заперечує проти вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 8250,60 грн. та вихідної допомоги в розмірі 7775,40 грн. Однак підприємство заперечує проти стягнення моральної шкоди, яка нічим не обгрунтована, та проти стягнення витрат на правову допомогу, які значно завищені.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню таким чином.
З наказів по ВАТ "Конотопський арматурний завод" (з 7 квітня 2011 року - ПАТ "Конотопський арматурний завод") вбачається, що з 3 квітня 2000 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу (наказ від 31 березня 2000 року № 11-к) (а.с.31), з 15 квітня 2013 року звільнений з роботи за власним бажанням, згідно ч.3 ст.38 КЗпП України, у зв"язку з невиконанням уповноваженим органом законодавства про працю, з виплатою вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку, на підставі ст.44 КЗпП України (наказ від 15 квітня 2013 року № 44-б (а.с.30).
Відповідно до ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст.38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Ч.1 ст.47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов"язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.
Однак в судовому засіданні було встановлено, що в день звільнення з позивачем не був проведений остаточний розрахунок, йому дотепер не виплачені заборгованість по заробітній платі з грудня 2012 року по квітень 2013 року з компенсацією за невикористану відпустку в сумі 8250,60 грн. та вихідна допомога в сумі 7775,40 грн., всього - 16026 грн. (а.с.36).
При цьому суд вважає, що позов в цій частині, виходячи із характеру та обгрунтованості вимог, які пов"язані між собою, слід розглядати в порядку позовного провадження, оскільки відповідач надав довідки про звільнення позивача, розмір заборгованості по зарплаті та вихідній допомозі лише на вимогу суду, до того ж розмір заборгованості протягом розгляду справи змінювався, що свідчить про наявність спору між сторонами.
Враховуючи вищевикладене, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 16026 грн. заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги, про що просить він сам, проти чого не заперечує представник відповідача Кумпан В.О.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн., то вони підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак доказів на підставу своїх вимог про стягнення моральної шкоди саме в розмірі 1000 грн. позивач в судовому засіданні не надав, обмежившись лише загальними фразами про нервування, переживання, порушення сну, тощо. Він не довів, що відчував моральні страждання, втратив нормальні життєві зв"язки. Однак суд вважає, що йому потрібно було застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, оскільки з ним своєчасно не був проведений розрахунок, тому з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості, з відповідача на користь позивача слід стягнути 250 грн. моральної шкоди. Наказ про звільнення в частині дати винесення позивач не оскаржував.
Відповідач всупереч вимогам ч.3 ст.10, ч.1 60 ЦПК України також не надав доказів на підставу своїх заперечень проти стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу.
В залежності від задоволених позовних вимог витрати на правову допомогу (400 грн.) (а.с.12,37) слід стягнути в розмірі 382,38 грн. Відповідно до ч.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" така компенсація не може бути більше 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу. Правова допомога надавалась при складанні позову 15 квітня 2013 року (а.с.12) та його уточненні 27 травня 2013 року (а.с.37), на що було витрачено не менше 1 год. Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складає 1147 грн., 40% якої становить 458,80 грн. (за 1 год.). При цьому позивач просив стягнути лише 400 грн. витрат на правову допомогу, хоча згідно вищевказаної тривалості надання такої допомоги, граничний розмір цих витрат міг бути більшим. Але позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, то і витрати на правову допомогу належить задовольнити частково в сумі 382,38 грн. (16276 х 400 : 17026).
Також з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн. (щодо позовної вимоги майнового характеру) та 114,70 грн. (щодо позовної вимоги немайнового характеру), загалом - 344,10 грн.
Керуючись ст.ст. 38, 44, 47, 116, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 10, 60, 212, 88, 367 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства " Конотопський арматурний завод " на користь ОСОБА_1 8250 грн. 60 коп. заборгованості по заробітній платі з грудня 2012 року по квітень 2013 року з компенсацією за невикористану відпустку, 7775 грн 40 коп.. вихідної допомоги, 250 грн. моральної шкоди та 382 грн. 38 коп. витрат на правову допомогу, всього - 16658(шістнадцять тисяч шістсот п"ятдесят вісім) грн. 38 коп. Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення заробітної плати за один місяць.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" в дохід держави 344 грн.10 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Разумова І. Є.