"14" грудня 2006 р.
12:30
Справа № 11/596/06
м. Миколаїв
За адміністративним позовом: ТОВ «Чорноморсоцсфера»
(54001, м.Миколаїв, вул.Водопроводна,19)
до відповідача: МВС України в Миколаївській області в особі Заводського РВ ММУ УМВС
України у Миколаївській області
(54038, м.Миколаєв, вул.Біла,44)
Суддя Василяка К.Л.
При секретарі судового засідання Мілосердовій Н.Ю.
Від позивача: Гріненко І.І. дов. від 16.10.2006р.
Від відповідача: Калініченко В.А. -дов. № 18/11151 від 06.12.2006р.
Від ІІІ особи:
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача незаконною та зобов'язання усунути перешкоди щодо реєстрації громадян у гуртожитках
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні просить визнати дії відповідача щодо відмови в реєстрації громадян у гуртожитках, які передані за договорами оренди незаконними та усунути перешкоди щодо реєстрації громадян у гуртожитках.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав посилаючись при цьому на наступне.
Позивач не є власником житла, а є тільки орендатором згідно договору оренди між ним та ДАХК «ЧСЗ» від 01.09.2002р., яким не передбачено повноваження сторін стосовно реєстрації громадян. Позивач не має права здавати житлову площу в піднайом та укладати угоди від свого імені? оскільки не є власником гуртожитків. За період дії договору оренди до РВ ММУ не надходили документи про те, що при передачі гуртожитків новому власнику залишався чинним договір оренди. Гуртожитки за адресою вул. Паризької Комуни, 26/3 та 26/4 не оформлені ні за ким. Довіреність за підписом директора ЗАТ МСЗ «Наваль» Ятеля О.В. №12/13 видана 30.06.2004р. на ТОВ «Черноморсоцсфера», в той час, коли саме товариство «Наваль» створено 20.09.2004р. Рішенням суду від 30.10.2006р. було припинено право власності ЗАТ «МСЗ»Наваль» та зобов'язано повернути майно до ДАХК «ЧСЗ»документи на нового власника не оформлені.
У відповідності зі ст.150 КАС України у судовому засіданні 07.12.2006р. оголошувалась перерва.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд -
01.09.2002 року ДАХК «ЧСЗ» (орендодавець) та ТОВ «Чорноморсоцсфера» (орендар) уклали договір оренди майна, за умовами якого орендар взяв на себе обов'язок передати в оперативну оренду належне йому майно, що знаходилось на балансі заводу, а орендар зобов'язався сплачувати орендну плату та повернути майно по закінченню строку дії договору.
Перелік майна яке було передано в оренду визначено в додатку №1 до договору.
Орендоване майно було передано по акту прийому-передачі від 01.09.2002р.
Серед переданого в оренду майна були будинки гуртожитків, що мають наступні адреси в м. Миколаєві: вул. Водопровідна,19, вул. Паризької комуни, 26/3, вул. Паризької комуни, 26/4, вул. Киівська, 5, вул. Бутоми, 9, вул. Бутоми, 11, вул. Бутоми, 13, вул. Бутоми, 15, вул. Терасна, 7-а.
Пунктом 5.3. договору його учасники зафіксували право орендаря передавати орендовані приміщення або їх частину в суборенду фізичним або юридичним особам з наступним повідомленням про це орендодавця в 10-ти денний термін та додатком копії договору.
Положення цього пункту договору оренди яким передбачено право орендаря в суборенду орендовані приміщення, спростовує заперечення відповідача стосовно того, що позивач не має права здавати в піднайм житлову площу.
Строк дії договору сторони встановили до 1 вересня 2012 року.
Пунктом 9.6. договору його учасники погодили, що дія договору припиняється в разі збігу строку, на який його було укладено; достроково за згодою сторін або за рішенням суду. Взаємовідносини, що не врегульовані договором, регламентуються діючим законодавством.
Згідно положень статуту позивача, одним з основних видів його діяльності є надання послуг по проживанню в гуртожитках.
Глава 58 ЦК України регулює відносини найму (оренди).
Згідно ст. 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Статтею 770 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Частина друга названої статті дає право сторонам встановити у договорі, що разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.
Але, договором оренди №790/05/10/2643 від 01.09.2002р. його учасники такої можливості не передбачили.
За загальним правилом, для нового власника переданої у найм речі, який навіть не знав про наявність договору найму, його умови зберігають силу.
Таким чином, незважаючи на зміну власників гуртожитків, які були передані в оренду позивачеві, до наступних власників переданого у найм майна, переходили всі права та обов'язки за договором найму від 01.09.2002р.
Виходячи з викладеного, суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що в період 2002-2006 р.р. мала місце зміна власників гуртожитків і припинення права власності ЗАТ «МСЗ «Наваль»на майно, одержане від ЗАТ «Наваль»як внесок до статутного фонду, виключає можливість позивача здійснювати реєстрацію фізичних осіб в гуртожитках, які він орендує.
За таких обставин, є також є недоречними заперечення відповідача щодо відмови в реєстрації з причин необхідності переоформлення документів на нового власника.
Крім цього, позивачем надано до суду проекти договорів оренди орендованого майна з новими власниками, що свідчить про його намагання вирішити з ними питання оренди майна.
Таким чином, в діях позивача відсутні факти порушень діючого законодавства та умов договору оренди.
Сам договір оренди від 01.09.2002р. ніким не оспорювався, на час розгляду справи є чинним та надає право заявникові здійснювати реєстрацію фізичних осіб за місцем знаходження гуртожитків.
Як вбачається з матеріалів справи, передача ТОВ “Чорноморсоцсфера» помешкань гуртожитків в суборенду фізичним особам здійснюється ним на підставі договору про надання ліжко-місць.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №35 від 16.01.2003р. такий договір може бути підставою для реєстрації фізичної особи за місцем проживання у гуртожитку.
Таким чином, право на реєстрацію особи за місцем проживання у гуртожитку виникає лише на підставі договору про надання ліжко-місць, укладеному з власником (титулярним власником) майна, та лише на визначений строк -строк дії зазначеного договору.
Статтею.33 Конституції України, кожному громадянину, який на законних підставах перебуває в Україні гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання в Україні, який не обмежується ні яким терміном.
Положеннями ст.ст. 2, 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», передбачено, що особам, які на законних підставах перебувають в Україні гарантується вільний вибір місця проживання, при цьому єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи є її заява про реєстрацію, на підставі якої органи реєстрації повинні здійснювати реєстрацію. Реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Постановою Кабінету Міністрів України №985 від 28.07.2004р. затверджено зразок заяви для реєстрації місця проживання, який передбачає зазначення підстав для реєстрації місця проживання заявника, до яких відноситься ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації, заява повинна містити згоду власника (співвласників) житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника.
Таким чином, у разі відсутності у фізичної особи правових підстав для реєстрації місця проживання, необхідною умовою для реєстрації є згода власника житла, яку він делегував орендарю, що зафіксовано в п. 5.3 договору оренди від 01.09.2002р.
Статтею.4 Закону України “Про власність» та ст.317 ЦК України, якими передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджується належним йому майном.
Надання дозволу на реєстрацію місця проживання заявника без згоди власника порушувало б його право та суперечить принципу непорушності права власності.
Відповідно до ст.48 Закону України “Про власність», власник може вимагати усунення будь-яких порушень свого права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Але таких претензій з боку власника (власників) гуртожитків до позивача не надходило.
Таким чином, суд не вбачає порушень чинного законодавства щодо реєстрації фізичних осіб в орендованих ним гуртожитках.
Що стосується заперечень відповідача щодо строку видачі довіреності ЗАТ МСЗ «Наваль» на ТОВ «Черноморсоцсфера», яка датована 30.06.2004р., то довіритель та повірений визнали помилку в даті її складання.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі уточнених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 118, 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати дії МВС України в Миколаївській області в особі Заводського РВ ММУ УМВС щодо відмови в реєстрації громадян у гуртожитках належних ТОВ «Чорноморсоцсфера»на підставі договору оренди.
3. МВС України в Миколаївській області в особі Заводського РВ ММУ УМВС усунути перешкоди у реєстрації громадян у гуртожитках ТОВ «Чорноморсоцсфера» на підставі договору оренди.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
К.Л.Василяка