Справа № 0554/5091/2012
Іменем України
28 травня 2013 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі :
головуючого - судді ..........................................Дністрян О.М.
при секретарі.................................Проскуренко (Абліцовій) М.С., Коржові С.М.,
за участю позивача, представника позивача - адвоката ОСОБА_4, представника відповідача Шахтарської ОДПІ - Шевченка Т.О., представника відповідача Макіївської ОДПІ - Назаренка О.В., Сенникова А.А., представника відповідача ГУ ДКС України в Донецькій області - Руденко (Тарабан) Я.О., Петренко Г.О., прокурора - Матюшенко М.Л., Беспалової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарську цивільну справу за позовом ОСОБА_12 до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, витрат на юридичну допомогу, -
ОСОБА_12 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, витрат на юридичну допомогу, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 червня 2011 року старшим слідчим слідчого відділення податкової міліції Макіївської ОДПІ Бердниковою Л.В. було порушено відносно нього кримінальну справу за ч.3 ст.212 КК України, а 06 вересня 2011 року Центрально-Міським районним судом м.Макіївки ця постанова слідчого про порушення кримінальної справи була скасована, 10 жовтня 2011 року Апеляційним судом Донецької області дана постанова місцевого суду була залишена без змін. Також позивач зазначив, що 31 жовтня 2011 року заступником начальника того ж слідчого відділення Мороз Н.А. було порушено відносно нього кримінальну справу за ч.3 ст.212 КК України, а 25 травня 2012 року заступник начальника СВ закрила кримінальну справу за відсутністю в його діях складу злочину. Позивач вважає, що розслідуванням цих кримінальних справ йому спричинена майнова та моральна шкода, оскільки матеріалами кримінальних справ, порушених відносно нього встановлено, що до порушення податкова міліція Шахтарської ОДПІ прослуховувала його телефони; 20 липня 2011 року слідчий провів обшук за його місцем проживання, в результаті якого були вилучені належні йому грошові кошти в розмірі 382 000 грн. та бухгалтерські документи; 21 липня 2011 року накладено арешт на належний йому автомобіль ВАЗ-21340-110-20, реєстрацій номер НОМЕР_1; 22 липня 2011 року накладено арешт на належний йому житловий будинок з надвірними спорудами за адресою його проживання. Вилучені у нього гроші були повернуті йому слідством в березні 2012 року, а арешт з автомобіля та будинку було знято 10 лютого 2012 року, бухгалтерські документі йому не повернули. Крім того, позивач зазначив, що відносно нього слідством у липня та у листопаді 2011 року було обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд з постійного місця проживання в місті Шахтарську, яка обмежувала його право вільного пересування по території України та за кордон. В період слідства він захворів інфекційним захворюванням, а у зв'язку з обмеженням вільного пересування по території України та можливості виїхати за кордон для медичних консультацій та обстежень, він не зміг пройти належне лікування, крім того, пройти належне лікування він не зміг з тієї причини, що у зв'язку з вилученням у нього грошей в сумі 382 000 грн., він не мав можливості придбати необхідні лікувальні засоби, хоча при вилученні грошей він заявляв слідчому в протоколі обшуку, що ці гроші необхідні йому для проходження курсу лікування та надавав медичні документи про захворювання, але гроші були вилучені. На лікування захворювання ним було потрачено 72 287, 96 грн., але пройти повний курс лікування через відсутність грошових коштів, він не зміг, тому вважає, що фактично гроші в сумі 72 287, 96 грн. ним потрачені даремно з вини слідства, в результаті цього 01 грудня 2011 року його визнано інвалідом третьої групи. За цих підстав вважає, що йому спричинена матеріальна шкода через незаконні дії органів досудового слідства податкової міліції, оскільки він витратив на лікування свого захворювання кошти в сумі 72 287, 96 грн. без надання йому належної медичної допомоги у зв'язку з відсутністю грошових коштів на придбання необхідних ліків та можливості виїзду в інші медичні установи, що знаходяться в других регіонах України та за кордоном, тому вважає, що ці затрати він поніс впусту. Крім того, позивач вважає, що йому спричинено моральну шкоду, оскільки з вини посадових осіб податкової міліції Шахтарської та Макіївської ОДПІ відчував душевні страждання через незаконне проведення відносно нього оперативно-розшукових заходів, незаконного обшуку та вилучення у нього належних йому бухгалтерських документів та грошей, незаконного накладення арешту на його майно, незаконного обрання відносно нього запобіжного заходу - підписки про невиїзд з постійного місця проживання, що перешкоджало пройти йому належний курс лікування його захворювання, в тому числі з виїздом в інші регіони України та за кордон, що призвело до того, що він став інвалідом третьої групи. Цю моральну шкоду він оцінює в 1 000 000 грн. Також позивач зазначив, що 21 липня 2011 року він уклав договір з адвокатом ОСОБА_15 про надання йому юридичної допомоги у зв'язку з незаконними діями органів дізнання та досудового слідства податкової міліції відповідачів, 25 липня 2011 року за надання йому юридичної допомоги цим адвокатом він сплатив йому гонорар в сумі 5 000 грн. Просив суд стягнути з відповідачів за рахунок коштів державного бюджету на його користь спричинену матеріальну шкоду в сумі 72 287, 96 грн., моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн. та понесені ним розходи, пов'язані з наданням йому юридичної допомоги в сумі 5000 грн., а всього - 1 077 287, 96 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник позивача - адвокат ОСОБА_4 - також в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що відносно його довірителя було незаконно порушено дві кримінальних справи за невиплату податків, сам факт незаконного порушення кримінальної справи вже спричиняє моральну шкоду, а крім того ще й підписка про невиїзд, арешт на майно, при обшуку він заявляв, що хворіє, що знаходиться на лікуванні з приводу гепатиту «С», також казав, що ці гроші для лікування, що записано в протоколі обшуку, в ході слідства він просив повернути гроші, але коли гроші йому повернули, то він уже був визнаний інвалідом, тому вважає обґрунтованою суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 мільйону грн., крім того, вважає, що позивач даремно потратив 72 тисячі грн., оскільки не зміг пройти повного курсу лікування, також вважав, що підлягає стягненню сума в розмірі 5 000 грн. за надання його довірителю юридичної допомоги адвокатом.
Представник відповідача - Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - Шевченко Т.О. (довіреності № 91/10/10-03 від 14.03.2012р., № 4153/10/10-03 від 26.10.2012р.) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що до Шахтарської ОДПІ не входить слідчий відділ, тому вони не наділені повноваженнями порушувати кримінальні справи, а проводити розшукові та слідчі дії можуть тільки за дорученнями та вказівками слідчого в рамках досудового слідства, тому вони не можуть бути відповідачем по справі, Шахтарська ОДПІ не мала ніякого відношення до порушень кримінальних справ та слідчих дій, що проводилися у рамках їх розслідувань та якими позивач вважає порушені його права. Крім того, зазначив, що позивачем порушено порядок, встановлений ст.ст. 12, 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», щодо визначення розмірі відшкодування йому матеріальної шкоди. Також зазначив, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували той факт, що дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду визнані незаконними, а також які саме нормативно-правові акти порушені відділом податкової міліції Шахтарської ОДПІ. Просив відмовити в частині задоволення позову до Шахтарської ОДПІ про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди.
Представники відповідача - Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - Назаренко О.В. (довіреність № 4882/10/10-313 від 14.05.2012р.), Сенников А.А. (довіреність № 4634/10/10-213 від 10.05.2012р.) - в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, позивач взагалі не звертався до слідства з клопотанням щодо дозволу на виїзд за межі України. Просили відмовити в задоволенні позову.
Представники відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області - Руденко (Тарабан) Я.О. (довіреність № 24/1 від 01.02.2013р., свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 29.12.2012р.), Петренко Г.О. (довіреність № 15-09/262-3834 від 24.04.2013р.) в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що підставою для застосування положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» є доведена незаконність дій посадових осіб органу досудового слідства, а оскільки вина відповідачів не встановлена належним чином, тому позивач не має права на відшкодування майнової шкоди, також зазначили, що моральна шкода у визначеному розмірі позивачем значно завищена, крім того, за наявності правових підстав завдана позивачеві моральна шкода повинна бути стягнута з винних осіб, а не з Державного бюджету України. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Прокурор в судовому засіданні пояснила, що вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено яка шкода завдана, чим була викликана, причинний зв'язок між шкодою та протиправними діяннями, які наслідки, також значно завищена моральна шкода та взагалі необґрунтована. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови старшого слідчого СВ ПМ Макіївської ОДПІ Бердникової Л.В. № 22-11-05-49 від 23 червня 2011 року порушена кримінальна справа відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_12 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Згідно постанови Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 06.09.2011р. скасована вищезазначена постанова слідчого СВ ПМ Макіївської ОДПІ Бердникової Л.В. від 23 червня 2011 року про порушення кримінальної справи № 22-11-05-49 відносно ОСОБА_12 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Згідно ухвали Апеляційного суду Донецької області від 10.10.2011р. постанова Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 06.09.2011р. залишена без змін.
Згідно постанови заступника начальника СВ ПМ Макіївської ОДПІ Мороз Н.А. № 22-11-05-63 від 31 жовтня 2011 року порушена кримінальна справа відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_12 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Згідно постанови заступника начальника СВ Макіївської ОДПІ Мороз Н.А. від 25.05.2012р. за відсутністю складу злочину кримінальна справа № 22-11-05-63, порушена відносно СПД ФО ОСОБА_12 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - закрита.
20 липня 2011 року у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи № 22-11-05-49 відносно ОСОБА_12 було обрано запобіжний захід - підписка про невиїзд, а також на підставі постанови Центрально-Міського районного суду м.Макіївки від 14.07.2011р. старшим слідчим СВ ПМ Макіївської ОДПІ був здійснений обшук в будинку АДРЕСА_1, за місцем проживання позивача. Згідно протоколу обшуку було знайдено та вилучено, зокрема, грошові кошти на суму 382 000 грн., на які згідно постанови заступника начальника СВ ПМ Макіївської ОДПІ від 04.11.2011р. накладено арешт, який було знято 16.02.2012р. згідно постанови старшого слідчого СВ ПМ Макіївської ОДПІ, а грошові кошти повернуті позивачу.
Згідно постанови старшого слідчого СВ ПМ Макіївської ОДПІ від 21.07.2012р. надано право підозрюваному ОСОБА_12 захищати свої інтереси за участю адвоката ОСОБА_15 та допущено його до участі у досудовому слідстві, крім того, адвоката ОСОБА_15 було допущено до участі у кримінальній справі № 22-11-05-63 в якості захисника ОСОБА_12 згідно постанови заступника начальника СВ ПМ Макіївської ОДПІ від 22.11.2011р. Згідно квитанції від 25 липня 2011 року ОСОБА_12 сплачено гонорар адвокату ОСОБА_15 в сумі 5 000 грн.
10.02.2012 р. знято арешт з належного ОСОБА_12 автомобіля ВАЗ-21340-110-20, реєстрацій номер НОМЕР_1, який було накладено згідно постанови старшого слідчого СВ ПМ Макіївської ОДПІ № 3538/10/09-013 від 21.07.2011р. (відповідь ВРЕР з обслуговування м.Шахтарськ, м.Кіровське, Амвросіївського та Шахтарського районів № 9/21-1498 від 25.07.2012р.).
10.02.2012 р. знято арешт з належного ОСОБА_12 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який було накладено згідно постанови старшого слідчого СВ ПМ Макіївської ОДПІ від 22.07.2011р. (відповідь КП БТІ м.Шахтарську № 9/21-1044 від 25.07.2012р.).
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 13 міжнародної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина має право на ефективний засіб захисту .
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальними підставами для відшкодування матеріальної та моральної шкоди є сукупність обставин, а саме: наявність шкоди, протиправність особи, наявність причино-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою (протиправною бездіяльністю) особи, а також наявність вини за виключенням, яке міститься у ч.2 ст. 1167 ЦК України.
Обставини, при наявності яких можливе відшкодування шкоди (в тому числі моральної), завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, містяться у ст.ст. 1166-1167, 1176 ЦК України та ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства і суду» від 01.12.1994 року №226/94-ВР з наступними змінами та доповненнями до нього.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (в редакції від 11.07.2009р., що діяла на час виникнення спрних правовідносин), шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «;Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства, - відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду чи іншому рішенні суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; 3) відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, з підстав зазначених у п.2 ч.1 цієї статті; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (в редакції від 11.07.2009р., що діяла на час виникнення спірних правовідносин), у наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених п.п. 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
За таких обставин суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 5000 грн., сплачена ним адвокату ОСОБА_15 (квитанція від 25.07.2011р.) у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги (договір про надання адвокатських послуг від 21.07.2011р., постанови старшого слідчого СВ ПМ Макіївської ОДПІ від 21.07.2012р. та заступника начальника СВ ПМ Макіївської ОДПІ від 22.11.2011р. про допуск адвоката ОСОБА_15 в якості захисника ОСОБА_12).
Крім того, суд вважає безпідставною вимогу позивача про відшкодування йому матеріальної шкоди в розмірі 72 287, 96 грн., яку він мотивував тим, що через відсутність грошових коштів та можливості виїзду в інші медичні установи, що знаходяться в других регіонах України та за кордоном, він даремно витратив цю суму (72 287, 96 грн.) на лікування свого інфекційного захворювання, оскільки законодавством не встановлено порядку відшкодування зазначеної шкоди, а саме: пункти 1-4 статті 3, частин 1-4 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (в редакції від 11.07.2009р., що діяла на час виникнення спірних правовідносин), містять в собі вичерпний перелік матеріального відшкодування, зокрема, воно полягає у відшкодуванні заробітку та інших доходів, які він втратив внаслідок незаконних дій; майна (в тому числі грошей, грошових вкладів і відсотків по ним, цінних паперів та відсотків по ним, частки у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибутку, який він не отримав відповідно до цієї частки, інших цінностей), яке конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно - розшукову діяльність, а також майна, на яке накладено арешт; штрафів, стягнутих на виконання вироку суду, судових витрат та інших витрат, сплачених громадянином; суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги. Крім того, позивачем взагалі не надано доказів, що лікування, яке він отримував було неефективним, що йому було рекомендовано якесь інше лікування в медичних установах в других регіонах України чи за кордоном, що він чи його родичі, близькі особисто чи через сучасні засоби зв'язу зверталися в інші медичні установи в інших регіонах України чи за кордоном для лікування його інфекційного захворювання, про визначення вартості такого лікування, що він взагалі звертався до слідчих органів з заявою, що йому необхідно виїхати на лікування за межі області чи за кордон. З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_12 в частині відшкодування йому матеріальної шкоди в розмірі 72 287, 96 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться в разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Суд вважає доведеним, що позивачеві незаконним притягненням до кримінальної відповідальності завдано моральної шкоди, оскільки відповідно до норм КПК України під час ведення розслідування з приводу підозри у скоєні кримінального злочину особа обмежується у певних правах та зазнає певні обмеження життя, зокрема, відносно позивача було обрано запобіжний захист - підписку про невиїзд з постійного місця проживання, проведено обшук, арештовано майно, прослуховувалсь телефонні розмови, все це призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода, завдана позивачу, підлягає відшкодуванню на підставі п.1-1 та п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (в редакції від 11.07.2009р., що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за рахунок держави.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільних законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2013 року становить 1147 грн.
Судом встановлено, що позивач перебував під слідством 10 місяців 11 днів, а саме: з 23 червня 2011 року - дня порушення кримінальної справи № 22-11-05-49 відносно позивача ОСОБА_12 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - по 10 жовтня 2011р. - день винесення ухвали Апеляційним судом Донецької області, якою постанова Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 06.09.2011р. про скасування вищезазначеної постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_12 за ч.3 ст.212 КК України, залишена без змін (3 місяці 17 днів); а також з 31 жовтня 2011 р. - дня порушення кримінальної справи № 22-11-05-63 відносно позивача ОСОБА_12 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - по 25 травня 2012 р. - день винесення постанови про закриття кримінальної справи № 22-11-05-63 за ст.6 п.2 КПК України, порушеної відносно ОСОБА_12 за ст.212 ч.3 КК України (6 місяців 24 дні). Тому враховуючи розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи (1147 грн.), на відшкодування моральної шкоди позивачу підлягає стягненню сума у розмірі 11 890, 57 грн.
За таких обставин та керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, враховуючи фактичні обставини справи, характер та обсяг душевних страждань, які зазнав позивач, важкість вимушених змін та характер додаткових зусиль для організації життя, суд вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди може бути задоволений частково - у сумі 11 890, 57 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_12 за рахунок коштів державного бюджету України у відшкодування моральної шкоди 11 890, 57 грн. та 5000 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги, а всього стягнути - 16 890 (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто ) грн. 57 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Cуддя: О.М. Дністрян.