Справа № 243/5104/13-ц
Провадження у справі № 2/243/2019/2013
Іменем України
11 червня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Мінаєв І.М.
при секретарі судового засідання Копійко Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №2 Слов'янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування,
До Слов'янського міськрайонного суду у травні 2013 року звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те. що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача та відповідача. При житті мати розпорядилася належним її майном і заповіла позивачу квартиру АДРЕСА_1, а відповідачу заповіла квартиру АДРЕСА_2. У спірній квартирі заявник зареєстрований та проживав на час відкриття спадщини, заяву про відмову у прийнятті спадщини не подавав. Він звертався до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою нотаріусу йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Прохав визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, суд зі згоди позивача вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності ( статті 13,41 Конституції України).
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Згідно ст. 331 ч. 2 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту закінчення будівництва та прийняття нерухомого майна до експлуатації.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 152 Н від 14.07.1998р., право власності зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янська 15.07.1998р. ( а. с. 5-8), тобто спадкодавець ОСОБА_3 набула та зареєструвала за собою право власності на спірну квартиру в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків ( спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємцям).
Ст. 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права й обов'язки спадкодавця, які не припинилися в момент його смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла у м. Тольятті Самарської області Росія, про що зроблено актовий запис № 3226 від ІНФОРМАЦІЯ_2 у відділі ЗАГС Автозаводського району міського округу Тольятті управління ЗАГС Самарської області, дублікат свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 06.12.2011 року ( а. с. 9).
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
З матеріалів спадкової справи № 271/2005, заведеної після смерті ОСОБА_3, вбачається, що згідно заповіту від 16.07.1998р., реєстровий номер № 804, спадкоємцем за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, є син спадкодавця ОСОБА_1; згідно заповіту від 11.10.1999р., реєстровий номер № 16809, спадкоємцем за заповітом на квартиру АДРЕСА_2, є дочка спадкодавця ОСОБА_2.
ОСОБА_2 05.04.2013р. подала нотаріально посвідчену заяву ( в реєстрі № 4 - 1862), в якій зазначила, що на квартиру АДРЕСА_1, як спадкоємець за законом, не претендує, оформляти свої спадкові права не бажає, згідна на розпорядження вказаним спадковим майном на розсуд ОСОБА_1 ( а. с. 11).
Згідно ст. 216 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20\5 від 03.03.2004р., нотаріусові для одержання свідоцтва про право на спадщину необхідно надавати правовстановлюючий документ на ім'я спадкодавця й витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.
В той же час, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування " при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи обґрунтованої відмови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (п.24). У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження (п.23).
Відповідно до п. 3. 1 узагальнення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Постановою державного нотаріуса Першої Слов'янської державної нотаріальної контори від 04.03.2013р. ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ( а. с. 12).
Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 після відкриття спадщини (ІНФОРМАЦІЯ_2) не подав заяву про відмову від прийняття спадщини за заповітом, фактично користувався спадковим майном та був у цій квартирі зареєстрований з 08.09.1999 року, фактично набув у власність спадкове майно у вигляді спірної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_3, іншим шляхом (в органах БТІ та нотаріату), ніж в судовому порядку, поновити та реалізувати свої спадкові права позивач не має можливості, відповідач в дотримання принципу диспозитивності цивільного процесу ( ст. 11 ЦПК України) не надала суду доказів на її право на обов'язкову частку у спадщині, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 62, 63, 64, 209, 212-215, 225-226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_1 - як на майно, отримане ним в порядку спадкування за заповітом після смерті його матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копі заочного рішення.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв