Справа № 2/229/16/2013
05 червня 2013 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сєрікової О.О.
при секретарі Ракітіній Н.Г.
за участю представника
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача
адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківки цивільну справу за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, заподіяної джерелом підвищеної безпеки,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди, в якому вказав такі обставини.
Йому на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.2006 року належить автомобіль DAF 95 реєстраційний номер НОМЕР_1.
З 21.02.2005 року він зареєстрований в Державному реєстрі як фізична особа-підприємець.
20.02.2008 року між ним та відповідачем укладений Трудовий договір, згідно з умовами якого ОСОБА_2 був зобов'язаний виконувати роботу водія при перевезенні вантажів на автомобілі DAF 95.
Діючи в рамках трудового договору, відповідач 17.10.2009 року приблизно о 10 год. на 77 км. автодороги Київ-Харків, керуючи автомобілем DAF 95 реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухаючись в сторону м. Київа, не справившись з керуванням, допустив зіткнення з автомобілем МАН реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого пасажирка автомобіля DAF ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні пошкодження, а автомобілі механічні пошкодження.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди було порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9.б, 12.1, 13.1, Правил дорожнього руху України, відповідно до чого була порушена кримінальна справа за ч.1 ст. 286 КК України.
Набравшим законної сили вироком Баришівського районного суду Київської області від 13 липня 2010 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченим ст.286 ч.1 КК України і засуджений до покарання у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.
При розгляді кримінальної справи цивільний позов до відповідача не заявлявся, оскільки він згоден був відремонтувати автомобіль в добровільному порядку.
Однак в добровільному порядку відповідач спричинену матеріальну шкоду йому не сплатив, тому він вимушений звертатися до суду.
Вартість спричиненої йому матеріальної шкоди згідно з висновком спеціаліста складає 613 361 грн., вартість проведеної спеціалістом оцінки складає 800 грн.
Крім того, він поніс витрати, які зв'язані з транспортуванням пошкодженого автомобіля з майданчика для зберігання транспортного засобу Баришевського РВ ГУМВС України в Київській області до міста Дружківки, що склало 14000 грн.
Витрати по сплаті судового збору складають 3354 грн.
Просить задовольнити його позовні вимоги, стягнувши з відповідача на його користь матеріальну шкоду та всі понесені ним витрати, всього -631 515.35 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі і пояснила, що просить стягнути з відповідача на користь позивача спричинену матеріальну шкоду в сумі 613361.35грн.,витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 800 грн.,витрати по транспортировці транспортного засобу в сумі 14000 грн., судовий збір в сумі 3354грн., всього - 631 515.35 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги і пояснив, що дійсно він скоїв ДТП, в результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача, а саме його права частина. Він не заперечує той факт, що був засуджений вироком Баришівського районного суду Київської області за ст. 286 ч.1 КК України.
Вони договорились з позивачем, що він відновить пошкоджений автомобіль за свій рахунок.
Автомобіль залишився на стоянці в Баришівському районі міста Київа. Він домовився про ремонт пошкодженого автомобіля в місті Дніпропетровську за 10000 грн., але грошей у нього не було, тому автомобіль так і залишився в Баришівському районі.
Він розрахувався з позивачем, оскільки віддав йому 14000 грн. і вважав, що ніяких претензій до нього ніхто не пред'явить.
Він не згоден з висновками автотоварознавчого дослідження, оскільки сума відновлюваного ремонту дуже висока і просив призначити авто товарознавчу експертизу для оцінки вартості відновлюваного ремонту по автомобілю.
В судовому засіданні 05 червня 2013 року відповідач пояснив, що він не згоден із висновком експертної автотоварознавчої експертизи і вважає, що вартість спричиненої матеріальної шкоди завищена. Він розрахувався з позивачем за матеріальну шкоду, але доказів на підтвердження цього факту у нього немає. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що його довіритель відшкодував в добровільному порядку матеріальну шкоду, яка завдана позивачу. Між позивачем і відповідачем існували особливі взаємовідносини і він вважає, що з моральної точки зору в задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів, та обладнання ..., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, є джерелом підвищеної небезпеки.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених ст. 61 ЦПК України. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Винність водія ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується вироком Баришівського районного суду Київської області від 13 липня 2010 року, за яким він засуджений за ч.1 ст.286 КК України. Вирок суду набрав чинності.(а.с.6-7).
Згідно з висновком авто товарознавчої експертизи №60/2013 від 08 квітня 2013 року ринкова вартість автомобіля DAF 95 реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДПТ складає 60807.60 грн.
Вартість відновлюваного ремонту автомобілю складає 366334.47 грн. Вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобілю складає 60807.60 грн. (а.с.100-123)
Вартість висновку спеціаліста складає 800грн(а.с.13).
Відповідно до п.15 постанови №4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлюваного ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначаються за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Оскільки відповідно до висновку атотоварознавчої експертизи вартість відновлюваного ремонту перевищує його ринкову вартість, то суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума матеріальної шкоди, яка становить ринкову вартість автомобілю DAF 95 реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 60807.60коп.
Договором-заявкою на перевезення вантажу від 10.06.2012 року та актом виконаних робіт від 15.06.2012 року підтверджується буксирування автофургону DAF з міста Березань Київської області до міста Дружківки, сума витрат на яке склала 14000грн (а.с.9-10). Суд вважає, що ці витрати в сумі 14000 грн необхідно стягнути з відповідача.
Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати в сумі 3354грн., а також витрати на проведення авто товарознавчого дослідження в сумі 800грн.
В іншій частині позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. 6, 10, 11, 60, 61, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст.1166, 1177, 1187 ЦК України,
суд
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 60807грн. 60коп., витрати по транспортуванню в сумі 14000 грн., вартість товарознавчого дослідження в сумі 800 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3354грн., всього - 78961грн.( сімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн.16коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили через 10 днів з дня його проголошення, якщо впродовж цього строку не подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом в разі подання апеляційної скарги.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів після проголошення рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті і проголошені в судовому засіданні 05 червня 2013 року.
Повний текст рішення прийнятий в нарадчій кімнаті 10 червня 2013 року.
Суддя: О. О. Сєрікова