№2-о/257/2/13
03 червня 2013 року Київський районний суд міста Донецька Донецької області в складі:
головуючого - судді Ополинської І.Г.,
при секретарі - Дємєнчук К.Ю.,
з участю заявника - ОСОБА_1,
представника заявника - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в місті Донецьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - Виконавчий комітет Київської районної у м. Донецьку ради про встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме : факту родинних відносин зі ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його сестра ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна у м.Донецьку. З метою отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 він звернувся до органів РАГС, але йому відмовили, посилаючись на те, що він не довів спорідненість з померлою особою. Потім від звертався до Шостої Донецької нотаріальної контори для оформлення спадщини та з тих саме причин йому було відмовлено у оформленні прав на майно. Тому він звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин і просив встановити що померла ОСОБА_3 є його рідною сестрою.
В судовому засіданні заявник надав пояснення, які аналогічні викладеним в позові. Просив суд заяву задовольнити та встановити факт родинних відносин між ним та його померлою сестрою ОСОБА_3
У судовому засіданні представник заявника - ОСОБА_2, який діяв на підставі перевірених судом повноважень (договору), підтримав заявлені заявником вимоги, в обґрунтування яких надав пояснення, які повністю аналогічні тим, що викладені в заяві і просив їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Виконавчого комітету Київської районної у м. Донецьку ради в судове засідання не з»явися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Просив розглядати справу під його відсутності.
При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності представника заінтересованої особи.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка донька заявника ОСОБА_1 суду пояснила, що ОСОБА_3 є рідною сестрою її батька. ОСОБА_3 проживала одна, в неї не було дітей, у зв»язку із чим, її батько ОСОБА_1 доглядав останню. Потім свідок згадала, що її рідна тітка все ж таки змінювала своє прізвище під час реєстрації шлюбу, однак підтверджуючих такі дані документів немає.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 пояснила що вона є дружиною заявника. У її чоловіка дійсно була рідна сестра - ОСОБА_3, з якою у неї склалися хороші стосунки, вони разом із чоловіком допомагали останній, робили в її квартирі ремонт, замінювали сантехнику, купували продукти харчування та готували їжу. Після смерті ОСОБА_3 хоронили її разом із рідною сестрою чоловіка - ОСОБА_5, з якою на даний час склалися неприязні стосунки, у зв'язку з поділом нерухомого майна. Зазначила, що ОСОБА_3 проживала без сім'ї, одна.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6, пояснила що вона є сусідкою заявника, також, пояснила що у заявника була рідна сестра - ОСОБА_3, подробиці її особистого життя не відомі, чи була в неї сім»я, чи змінювала вона своє прізвище, їй не відомо.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7, пояснив що він є сусідом заявника та надав пояснення, які аналогічні поясненням ОСОБА_6
Вислухав пояснення представника заявника, свідків, дослідив матеріали справи, суд дістається висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Виходячи з положень ст. 256 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами.
У відповідності до положень п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення » №5 від 31.03.1995 р. суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, в тому числі, коли підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення » №5 від 31.03.1995 р. рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК. Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.
Відповідно до положень ст.ст. 234-235 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком правил змагальності.
Відповідно до загальних правил, встановлених ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України до заяви про встановлення юридичного факту додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та обов»язків сторонами, у тому числі й в частині подання ними доказів та заявлення клопотань. Діючи відповідно до положень ст.235 ЦПК України, суд вживав відповідні заходи щодо всебічного, повного та об»єктивного з»ясування обставин справи. Разом з тим, заявник розпорядившись своїми правами на власний розсуд, діючи у порушення вимог ст.258 ч.2 ЦПК України не надав суду жодного переконливого доказу у підтвердження викладених ним в заяві обставин.
В судовому засіданні встановлено, що факт родинних стосунків, який заявник просить встановити безпосередньо породжує юридичні наслідки: встановлення цього факту необхідне заявникові для одержання в органах РАГС свідоцтва про смерть, а в органах що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину після смерті.
Однак, суду не надано жодного доказу та документу, який підтверджував би, що ОСОБА_3 є його рідною сестрою, не зазначено та не додано відповідних документів про неможливість одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, не вказано якими доказами цей факт підтверджується, не надано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів.
Так, в матеріалах справи відсутня відповідь відділу РАЦС щодо неможливості видачі свідоцтва про смерть та відсутня відповідь з Шостої Донецької нотаріальної контори.
Крім того, аналізуючи пояснення свідків, суд відноситься до них критично, оскільки жоден свідок не підтвердив тих даних на які посилався заявник та його представник, не вказав, що ОСОБА_3 змінювала своє прізвище, та що саме таке відбулося у з в'язку з її реєстрацією шлюбу. Хоча донька заявника змінила свої показання в суді в казав, що зі слів її батька їй відомо про зміну прізвища її тітки, однак жодного підтверджуючого документу суду надано не було.
Таким чином, суд позбавлений можливості навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи та чітко викласти встановлений факт, у зв'язку з їх відсутністю.
Враховуючи вищевикладене, а саме ті обставини, що заявником не надано доказів, які б обґрунтовували заявлені вимоги, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10,11,60,212, 213,214,215,256 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1, зацікавлена особа - Виконавчий комітет Київської районної у м. Донецьку ради про встановлення факту родинних відносин - відмовити.
Повний текст рішення складений 07 червня 2013 р.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд міста Донецька протягом десяти днів після його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І.Г.Ополинська