Провадження № 1-кп/217/13/2013
Ун.№ 217/260/2013-к
07 червня 2013 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:
головуючого: судді Соболєвої І.П.,
при секретарі: Сильчевої Ю.С.,
за участю прокурора: Комарницької М.І.,
представника потерпілих : ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду м.Авдіївка кримінальне провадження, зареєстроване у єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12012050140000041 від 23.11.2012 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, уродженця місто Авдіївка Донецької області, українця, громадянина України,з середньою освітою, не одруженого, працюючого ПП «Дізайн і будівництво» на посаді водія, військовозобов*язаного, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, суд -
02 листопада 2012 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ2101» реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Чкалова в м.Авдіївка в темний час доби, по горизонтальній ділянці дороги, з сухим асфальтобетонним покриттям, без вибоїн і ям, з конкретною видимістю, у напрямку переулку Лікарняний в місті Авдіївка, був осліплений невстановленим транспортним засобом, який рухався на зустріч йому з включеним дальнім світлом фар і порушуючи вимоги п.12.2 ПДР України, згідно якого «у темний період доби і в умовах недостатньої видімісті швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб в межах видімісті дороги» і п.12.3 ПДР України, згідно якого « у межах випадку виникнення безпеки для руху чи перешкоди, яку водій об'єктивно може виявити, він повинен негайно прийняти міри для зменшення швидкості руху плоть до повної зупинки транспортного засобу чи безпеки для інших учасників руху чи об'їзду перешкоди», необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, не вибрав безпечну швидкість руху і траєкторію руху керованим їм транспортним засобом, щоб мати можливість повністю контролювати його рух і безпечно управляти їм розраховуючи, що з навиками управління легковим автомобілем, що є у нього, він зможе безпечно здолати дану дільницю дороги, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які знаходились на обочині проїзної частини з велосипедом в руках, який з обох сторін був обладнаний світовідрожаючими ліхтарями.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №261 від 12.01.2013 року і експертизи №303 від 10.01.2013 року потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження, що відносяться до середнього ступеня тяжкості, які вимагають для свого лікування термін понад 21 день.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю, щиро розкаявся, суду пояснив, що дійсно у зазначений час, при зазначених обставинах він керуючи транспортним засобом «ВАЗ2101» реєстраційний номер НОМЕР_3, скоїв ДТП, під час якої наїхав пішоходів.
Представник потерпілих ОСОБА_1 повноваження якої судом перевірені, в судовому засіданні підтримала цивільні позовни, наполягала на їх задоволенні, вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставини провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, та роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме-фактичні обставини щодо дати, часу місцю, способу скоєння злочину, форми умислу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, причинивши потерпілим середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого-його щире каяття, усвідомлення своєї вини.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, однак в результаті його скоєння постраждали дві особи. Крім того, суд враховує особу винного, наявність пом'якшуючих вину обставин, той факт, що обвинувачений працює, має постійний дохід, суд вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, працює, частково відшкодував майнову шкоду, правопорушення скоїв з необережності, крім того в судовому засіданні він негативно оцінив власну протиправну поведінку та обіцяв в подальшому не порушувати закон, а також враховуючи його матеріальне становище, суд вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_2 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом.
Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 16286 гривень 61 копійку та моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень підлягає задоволенню, як заснований на законі.
Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 9548,61 гривень та моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень підлягає задоволенню, як заснований на законі.
Підлягають стягненню з обвинуваченого судові витрати за проведення експертизи.
Керуючись ст..ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 3400 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 16287 гривень 61 копійок, та моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 9548 гривень 61 копійок, та моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-досідного експерно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Донецькій області витрати за проведення експертизи у розмірі 490 гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: