Справа № 173/825/13-к
Номер провадження1-кп/173/59/2013
іменем України
04 червня 2013 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого Бурхан С.М.
при секретарі Малоок Л.В.
за участю прокурора Горб Л.С.
адвоката ОСОБА_1 обвинуваченого ОСОБА_2.
законного представника обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
законного представника потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження № 12012040430000088 по обвинуваченню:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Дніпровське, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, раніше не судимого, який навчається: ДЦППКБА м. Верхньодніпровськ, 1 курс, та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2, 05 жовтня 2012 року, близько 21:00 години, знаходився на лавочці біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, разом з ОСОБА_7, де відпочивали. В цей час до них підійшли їх знайомі, ОСОБА_8, та ОСОБА_4, після чого ОСОБА_2, сидячи на лавці, умисно, став висловлюватись нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_4, та маючи намір, безпосередньо спрямований на спричинення ОСОБА_4, тілесних ушкоджень, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх подальших наслідків, умисно, цілеспрямовано, наніс один удар рукою по руці ОСОБА_4 Після чого, ОСОБА_2, продовжуючи переслідувати свій злочинний намір спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх подальших наслідків, умисно, цілеспрямовано, наніс ОСОБА_4, не менше 4 ударів ногами, взутими у взуття, в область голови, від яких ОСОБА_4 закривався руками та відходив назад, і удари попадали по руках ОСОБА_4. Коли останній відходив назад, спіткнувся через бордюру, та впав на землю обличчям уверх, а ОСОБА_2, в цей час, підійшовши до ОСОБА_4, з правої сторони від нього, і продовжуючи свій злочинний намір спрямований на спричинення ОСОБА_4, тілесних ушкоджень, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх подальших наслідків, умисно, цілеспрямовано, наніс один удар ногою, взутою у взуття, в праву сторону тулубу, в правий бік, від якого у ОСОБА_4 перехопило дихання та він відчув гострий біль. Після цього ОСОБА_7 підійшов та відвів ОСОБА_2 від ОСОБА_4.
В результаті умисних дій ОСОБА_2, згідно висновку експерта СМЕ № 14-Е від 22.01.2013 року, ОСОБА_4 заподіяне тілесне ушкодження у вигляді: закритої тупої травми позачеревного простору з розривом правої нирки та розвитком позачеревної гематоми, з приводу чого було проведено оперативне втручання. Виявлене у ОСОБА_4 тілесне ушкодження відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, могло бути утворено від дії тупого твердого предмета або предметів, якими могли бути кулаки рук, взуті у жорстке взуття ноги.
Для спричинення, виявленого при судово-медичній експертизі ОСОБА_4, тілесного ушкодження необхідно нанести, як мінімум один-два удари.
Утворення виявленого при судово-медичній експертизі тілесного ушкодження внаслідок ізольованого падіння з висоти власного зросту є не можливим.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України визнав частково, стверджує, що наніс потерпілому лише два удари ногою у плече, суду показав, що 05 жовтня 2012 року близько 21:00 години разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 сидів біля будинку останнього. У вказаний час до них підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Потерпілий образив його, він піднявся з лавки, підійшов до ОСОБА_4 і став навпроти. ОСОБА_4 замахнувся на нього рукою, однак промахнувся та відійшов, а він наніс йому два удари правою ногою в ліве плече, від чого потерпілий почав відходити назад, перечепився через бордюру та впав на клумбу спиною, а він відійшов у сторону і більше ударів ОСОБА_4 не наносив. ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_4 та хотів його підняти, однак потерпілий сказав, що йому важко дихати, що він трішки полежить і сам встане. ОСОБА_7 взяв ОСОБА_4 під руки та став підіймати. Потерпілий присів, а він підійшов до нього і запитав чи все у того в порядку, на що ОСОБА_4 відповів, що все гаразд. Через 2 хвилини ОСОБА_4 піднявся, вони всі разом погуляли ще близько 20 хвилин, після чого розійшлись. Окрім нього ОСОБА_4 ніхто не бив. Про те, що потерпілий знаходиться у лікарні, він дізнався через тиждень. У лікарню до ОСОБА_4 він не приходив і його станом здоров'я не цікавився.
Незважаючи на те, що обвинувачений винним себе визнав частково, суд вважає, що його вина у скоєнні злочину, при обставинах, вказаних в описовій частині вироку, встановлена сукупністю доказів, досліджених та перевірених судом.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 05 жовтня 2012 року увечері, він гуляв разом з ОСОБА_8. Коли проходили поряд з будинком, де знаходились ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, то вони покликали їх привітатись. У ОСОБА_8 з ОСОБА_2 були якісь проблеми, які ніяким чином його не стосувались. Потім ОСОБА_2 став погрожувати їм побиттям та висловлюватись у їх бік нецензурною лайкою. Він мовчки став по інший бік лавки, а ОСОБА_2, опираючись на праву ногу намагався кулаком нанести йому удар у сонячне сплетіння, однак він відбив його удар та став у стійку, після чого ОСОБА_2 знову сів на лавку. Приблизно через 30-40 секунд після цього, ОСОБА_2 знову встав з лавки і намагався нанести йому удари ногами по голові, які він відбивав руками. Ударів було близько 3-4, які ОСОБА_2 наносив один за одним. Відходячи назад, він впав, а ОСОБА_2 підійшов до нього та наніс йому один удар ногою у правий бік. Від нанесеного удару в бік він відчув різкий біль, йому стало важко дихати. Встати йому допоміг ОСОБА_7. Він трішки поприсідав, а потім почали з'ясовувати, навіщо ОСОБА_2 почав його бити. Приблизно через 10 хвилин, з ОСОБА_8 вони піднялись вгору, до іншого будинку, де він посидів на лавці, оскільки болів бік, а потім пішли додому. Більше цього вечора він ніде не гуляв. Вночі, близько 02:00 години у нього почались сильні болі, а вранці він звернувся в лікарню, де його госпіталізували. В лікарні він знаходився 1 місяць. За цей час обвинувачений до нього жодного разу не приходив і ніякої допомоги не надавав. Він ОСОБА_2 не ображав. Після отриманої травми у нього періодично тягне бік та виникають гості болі. Раніше він займався спортом: легкою атлетикою та бігом, однак в даний момент спортом займатися не може, оскільки від фізичних навантажень у нього сильно починає боліти бік.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що точної дати, коли все сталося, не пам'ятає. В той вечір він разом з ОСОБА_4 гуляли та зустріли ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які сиділи на лавці. Вони підійшли до них, привітались та почали спілкуватися. Потерпілий стояв мовчи і нікому нічого не говорив. В ході розмови, ОСОБА_2, від якого було чутно запах спиртного, та який вів себе неадекватно, почав погрожувати, що буде їх бити. На його запитання, за що він їх битиме, той нічого не відповів. Потім ОСОБА_2 заспокоївся і вони продовжили розмовляти. Коли він сидів на лавці, а ОСОБА_4 стояв ззаду лавки, а саме стояв за його спиною. Він розмовляв з ОСОБА_9, який сидів поруч з ним на лавці, та ОСОБА_7, який стояв біля лавки, спершись об дерево. ОСОБА_2 в цей час встав з лавки та зайшов назад, за його спину, туди, де стояв ОСОБА_4. Потерпілий нічого не говорив і не робив, а просто стояв мовчки. Він встав з лавки, оскільки подумав, що ОСОБА_2 підійде до нього ззаду та почне його бити, тобто реалізовувати свої попередні погрози. Коли він встав з лавки та повернувся, то побачив, як ОСОБА_4 увертаючись від удару обвинуваченого, спіткнувся та впав на землю, закривши голову руками, а ОСОБА_2 відразу наніс йому один удар ногою в бік. Від нанесеного удару ОСОБА_4 почав стогнати та говорив, що йому важко дихати. ОСОБА_7 підбіг до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і почав їх розбороняти. На його питання, навіщо ОСОБА_2 побив ОСОБА_4, той відповів, що через те, що потерпілий просто «рипнувся», тобто хотів захищатися. Потім ОСОБА_7 сказав ОСОБА_4, щоб той поприсідав та віддихався. Після цього він з ОСОБА_4 пішли до будинку культури, де купили води, потерпілий попив і вони пішли додому. По дорозі ОСОБА_4 йшов шкандибаючи, говорив, що в нього болить бік, але біль потихеньку проходить. Потерпілого він довів до самого під'їзду будинку. Наступного дня ОСОБА_4 зателефонував йому та повідомив, що знаходиться у лікарні, оскільки в нього сильно болить у боку, в який його вдарив ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що в той вечір, коли все сталося, він був вдома. До нього зайшли ОСОБА_2 і ОСОБА_7. Він вийшов до під'їзду свого будинку, де вони відпочивали. Потім до них підійшов ОСОБА_4 та ОСОБА_8. В ході спілкування він бачив, як ОСОБА_4 замахнувся рукою на ОСОБА_2, однак не вдарив. Потім ОСОБА_2 і ОСОБА_4 зайшли за лавку, де обвинувачений наніс декілька ударів потерпілому правою ногою в ліве плече. ОСОБА_4 впав на землю. В цей час ОСОБА_7 підійшов до хлопців та почав їх розбороняти. ОСОБА_2 підняв ОСОБА_4 з землі та відійшов до лавки. Після того, як ОСОБА_4 впав, то заплакав, і сказав, що йому важко дихати. ОСОБА_7 порадив ОСОБА_4 поприсідати. Він не бачив, щоб ОСОБА_2 наносив удар ногою в бік ОСОБА_4. Потім вони розійшлись по домам.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що увечері того дня, коли все сталося, він з ОСОБА_2 випили близько 2 літрів пива та пішли до ОСОБА_9, де сиділи на лавці біля будинку останнього. Потім до них підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_8. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виник конфлікт, через те, що вони щось не поділили, що саме, йому невідомо. В ході даного конфлікту ОСОБА_2 наніс удар кулаком ОСОБА_4 в плече, після чого вони зайшли за лавку, на якій він сидів. Потім почув шум бійки, яка продовжилась між ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Коли обернувся, то побачив, що ОСОБА_4 лежить на землі, а ОСОБА_2 стоїть біля нього. Він встав з лавки та сказав ОСОБА_2, щоб той відійшов від ОСОБА_4. Потім він підійшов та підняв ОСОБА_4 з землі, який важко дихав. Він порадив потерпілому поприсідати, щоб тому стало легше. ОСОБА_4 поприсідав. Хвилин через 10 після цього, він запитав у потерпілого, чи все гаразд, на що ОСОБА_4 відповів, що нормально. Більше ОСОБА_4 ніхто не бив. Потім вони розійшлись.
З даних протоколу проведення слідчого експерименту від 09.01.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_4, встановлено, що під час проведення даного експерименту, ОСОБА_4 розказав та показав де, при яких обставинах, яким чином ОСОБА_2 заподіяв йому тілесне ушкодження. /а.с.34-37/.
З даних висновку судово-медичної експертизи № 14-е від 22 січня 2013 року встановлено, що у ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді закритої тупої травми поза черевного простору з розривом правої нирки та розвитком позачеревної гематоми, з приводу чого було проведено оперативне втручання, яке відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, могло бути утворено від дії тупого твердого предмету або предметів, якими могли бути кулаки рук, взуті в жорстке взуття ноги або інші предмети з подібними властивостями, давність його утворення може відповідати терміну, вказаному в описовій частині постанови.
Можливість утворення, виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_4, ушкоджень, за механізмом, вказаним в допиті потерпілого і в ході проведення слідчого експерименту не виключається.
Для спричинення виявленого при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 тілесного ушкодження необхідно нанести, як мінімум, один-два удари.
Утворення, виявленого при судово-медичній експертизі, тілесного ушкодження внаслідок ізольованого падіння з висоти власного зросту є неможливим. /а.с.39-40/
Таким чином, оскільки всі досліджені судом докази логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного, не містять протиріч, суд, оцінивши їх окремо та в сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого доказана у повному обсязі.
Невизнання своєї вини обвинуваченим, та його доводи про те, що він наніс потерпілому лише два удари правою ногою в ліве плече, а коли той впав на землю, то удар у бік він йому не наносив, суд розцінює як використання обвинуваченим свого права на захист та не приймає до уваги з наступних підстав:
Так, потерпілий ОСОБА_4 і свідок ОСОБА_8 дали суду свідчення логічні та послідовні. Свідчення, дані ними окремо, співпадають у цілому. Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вказали на те, що увечері, 05 жовтня 2012 року гуляли, а коли підійшли до компанії хлопців, в якій знаходився і обвинувачений ОСОБА_2, то останній почав погрожувати їм побиттям, що в подальшому й реалізував, почавши наносити удари ногами по голові потерпілому, від яких той відбивався руками, а потім спіткнувся та впав на землю. ОСОБА_2 наніс потерпілому, який лежав на землі, один удар ногою в правий бік, від якого той відчув різкий біль і йому стало важко дихати. Після отриманої травми, потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_8 пішли додому. Свідок ОСОБА_8 стверджує, що відвів потерпілого ОСОБА_4 до самого дому, а наступного дня той зателефонував йому та повідомив, що знаходиться у лікарні, так як у нього болить бік. Крім того, сам обвинувачений ОСОБА_2 стверджує, що окрім нього, потерпілого ОСОБА_4 ніхто не бив, також це підтверджує і свідок ОСОБА_7. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 14-е від 22 січня 2013 року можливість утворення, виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_4, ушкоджень, за механізмом, вказаним в допиті потерпілого і в ході проведення слідчого експерименту не виключається. Для спричинення виявленого при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 тілесного ушкодження необхідно нанести, як мінімум, один-два удари. Утворення, виявленого при судово-медичній експертизі, тілесного ушкодження внаслідок ізольованого падіння з висоти власного зросту є неможливим. А тому суд не знаходить підстав піддавати сумніву свідчення потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 з приводу обставин злочину та механізму спричинення тілесного ушкодження потерпілому, тому приймає свідчення вказаних осіб за основу доказів.
Таким чином, даючи оцінку свідченням допитаних по кримінальному провадженні осіб, в сукупності з зібраними по кримінальному провадженню доказами, суд вважає правильною кваліфікацію діям обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КК України - умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.
Призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 характеризується посередньо, скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких, внаслідок його дій потерпілому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до втрати здоров'я.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить неповнолітній вік обвинуваченого
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обговорюючи питання стосовно позовних вимог представника потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування заподіяних матеріальних збитків в розмірі 20 000 гривен та моральної шкоди - 50 000 гривень з представника обвинуваченого - ОСОБА_3 на її користь, суд вважає, що відповідно до ст. 1166, 1167 ГУ України, вимоги представника потерпілого - ОСОБА_5 в частині стягнення на її користь матеріальної шкоди - 20 000 гривень не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано жодних документів, які б підтверджували заявлені нею вимоги. Що ж стосується моральної шкоди, то суд вважає, що дані вимоги представника потерпілого підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає сума в розмірі 20 000 гривень, оскільки потерпілий переніс сильний психологічний стрес, фізичну біль, в результаті дій обвинуваченого потерпілому заподіяно тяжке тілесне ушкодження, яке призвело до втрати здоров'я та можливості вести такий спосіб життя, який був у нього до отримання травми.
З метою виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження скоєння нових злочинів з його боку, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він визнаний винним.
Керуючись ст. ст., 369- 371,373 -376 КПК України; суд,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК УКРАЇНИ та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з відбуванням покарання у спеціальній кримінально - виховній установі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді домашнього арешту.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заподіяну моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Згідно ч.6 ст. 376 КК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: