Справа №406/2987/2012
Провадження №2/173/262/2013
07.06.2013
Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: відділ державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів ,-
До суду звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом про визнання батьківства стягнення аліментів до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на наступне: з відповідачем вона познайомилась наприкінці березня 2011 року, а з квітня 2011 року перебувала з ним в інтимних стосунках. З листопада 2011 року вона мешкала з відповідачем у своєї матері ОСОБА_3, по АДРЕСА_1 та вели спільне господарство
В період спільного проживання у них народивсь син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В зв»язку з відмовою відповідача визнати себе батьком дитини, відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Після народження дитини вона з відповідачем та їхніми дітьми від попередніх шлюбів мешкали у відповідача по АДРЕСА_2 приблизно пів року та вели спільне господарство.
В зв»язку з проблемами у вихованні інших старших дітей від попередніх шлюбів в неї з відповідачем виникали сварки та непорозуміння в сім»ї, в зв»язку з чим вона разом з дітьми пішла від нього.
З 13.08.2012 року та на теперішній час вона мешкає разом з дітьми окремо від відповідача у матері ОСОБА_3
Син проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, що й стало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання, призначене на 07.06.2013 року не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В судовому засіданні 08.02.2013 року позовні вимоги визнавав частково, не заперечуючи проти стягнення аліментів на утримання дитини, але просив стягнути аліменти в меншому розмірі, так як на його утриманні перебуває ще одна дитина від першого шлюбу, його перша дружина померла. Проти задоволення позовних вимог про визнання його батьківства щодо народженої позивачкою дитини заперечував, посилаючись на те, що з позивачкою він зустрічався періодично. Коли вони проживали разом, вона часто приймала участь в корпоративах, тому він сумнівається в тому, що він є батьком народженої нею дитини.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського РУЮ в судове засідання не з»явився, подавши заяву про слухання справи у відсутність його представника.
Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступними підставами:
Як встановлено в судовому засіданні позивач з березня 2011 року познайомилась з відповідачем, а з квітня 2011 року почала перебувати з відповідачем в інтимних стосунках. З листопада 2011 року позивач мешкала з відповідачем у своєї матері та вели спільне господарство.
Факт спільного проживання сторін підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_3
Так свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою позивачки, а відповідач є її напарником по роботі, товаришем та кумом. У відповідача померла дружина, і вона підтримувало його у тяжку хвилину. Потім ОСОБА_2, попросив її познайомити зі своєю сестрою ОСОБА_1. Вона їх познайомила, і з квітня 2011 року вони почали спільно проживати, спочатку зустрічались у неї, потім ОСОБА_2. почав їздити до позивачки. Проживав там, косив траву, допомагав по господарству. Потім він повідомив її, що ОСОБА_1 вагітна. Він разом з нею забирали позивачку з дитиною з пологового будинку. Після народження дитини її сестра та відповідач проживали деякий час разом, але потім посварились із-за своїх дітей, від перших шлюбів, та почали проживати окремо.
Із показань свідка ОСОБА_6, в судовому засіданні встановлено, що вона є сусідкою позивачки. Їй відомо, що позивач проживала спільно з відповідачем з 2011 року по серпень місяць 2012 року. Вони проживали разом постійно. Після народження у них дитини, ОСОБА_2, піклувався про дитину, носив сина на руках, возив в колясці на прогулянку. Навіть, коли вони розійшлись, відповідач приходив до ОСОБА_1 та носив дитину на руках.
Із показань свідка ОСОБА_3,. в судовому засіданні встановлено, що вона є матір»ю позивачки. Її донька зустрічалась з відповідачем, зустрічались вони гарно, відповідач зустрічав її з електропоїзда з роботи. Потім почали спільно проживати, спочатку проживали у неї, вона виділила їм кімнату. Через деякий час вона почала помічати, що її донька вагітна, що потім донька ї підтвердила. Потім її донька та відповідач пішли жити до нього. Народилась у них дитина, спочатку все було добре. Вони отримали гроші за народження дитини, поки гроші, отримані за народження дитини у них були, між ними все було добре. Потім гроші скінчились і між ними почались скандали. ОСОБА_1 приходила до неї, так як відповідач виганяв її з будинку. Потім зовсім перебралась жити до неї. Спочатку відповідач приходив та відвідував їх, а потім перестав приходити та приділяти увагу дитині. Народжена її донькою дитина дуже схожа на старшого сина відповідача.
Таким чином факт спільного проживання сторін та ведення ними спільного господарства знайшов своє підтвердження показаннями свідків.
Судом, встановлено,що в період спільного проживання у сторін народивсь син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини та вищенаведеними показаннями свідків.
Факт спільного проживання та народження дитини підтверджується і наданими суду позивачкою фотознімків. На яких зображені і позивачка і відповідач з народженою дитиною. З фотознімків вбачається, що вони зроблені в різні пори року, що на думку суду свідчить про те, що сторони спільно проживали протягом тривалого часу, а не короткий проміжок часу, чи від випадку до випадку. Фотознімки зроблені як в оселі, так і на вулиці. З них вбачається, що відповідач з любов»ю, турботою та навіть з гордістю ставиться до народженої дитини: обережно тримає хлопчика на руках, посміхається до нього, пригортає до себе, тобто виявляє до дитини батьківські почуття, що на думку суду свідчить про ставлення відповідача до народженої дитини саме як батька до сина, тобто як до власної , а не чужої дитини.
В зв»язку з відмовою відповідача визнати себе батьком дитини, відомості про батька дитини в свідоцтві про народження були записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Той факт, що відповідач відмовляється визнавати своє батьківство, знайшов своє підтвердження в суді, так як відповідач пояснив, що в нього є сумніви стосовно свого батьківства до народженої позивачкою дитини. тому батьком він себе не визнає.
Відповідно до ч. 2 ст.125 СК України якщо батько, мати дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
1) за заявою батька та матері дитини;
2) за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до цивільного процесуального кодексу України.
Надані позивачем та наведені вище докази: показання свідків, фотознімки підтверджують походження дитини: ОСОБА_4, від відповідача
Крім того, з метою визначення батьківства відповідача відносно до народженої позивачкою дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, судом було призначено судову генетичну експертизу.
Відповідно до висновку судово-генетичної експертизи № 80 від 26.04.2012 року встановлено, що відповідно законам успадкування в генотипі дитини присутні тільки алелі, які виявляються у біологічної матері та біологічного батька. Молекулярно-генетичним аналізом встановлено: у дитини серед досліджених локусів не виявлено алелів умовного батьківства ( не материнського) походження, які б не виявились у припустимого батька.
Таким чином встановлено, що громадянин ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого громадянкою ОСОБА_1
Вірогідність того, що ОСОБА_2, дійсно є біологічним батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв»язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,99999%.
Відповідно до досліджених в суді доказів в їх сукупності знайшло своє підтвердження походження народженої позивачкою дитини: ОСОБА_4, від відповідача, тобто факт батьківства відповідача - ОСОБА_2, по відношенню до дитини - ОСОБА_4
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачки в частині визнання батьківства підлягають задоволенню - відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 належить визнати батьком дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов»язавши ВДРАЦСРС Верхньодніпровського РУЮ, внести відповідні зміни до актового запису про народження малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Так як позивач не просить змінити дитині прізвище та по батькові, то в цій частині актовий запис про народження дитини залишити без змін.
Так як суд визнає відповідача ОСОБА_2, батьком дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов"язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття..
Судом встановлено, що дитина проживає разом з матір"ю, та перебуває на повному утриманні позивачки, що підтверджується довідкою селищної ради
Відповідач, матеріальну допомогу на утримання сина в добровільному порядку не надає. За таких обставин суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утриманні сина.
Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.
Вирішуючи питання розмір аліментів суд враховує матеріальне положення сторін: позивачка не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач має постійну роботу та заробіток. Тому суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти у частці від його заробітку. Враховуючи той факт, що на утриманні відповідача перебуває ще одна дитина від першого шлюбу, і мати дитини померла, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (прибутку).
Відповідно п. 1 ст. 367 ЦПК України рішення піддати негайному виконанню в межах платежу за один місяць
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Судом встановлено, що позивачкою понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 107.30 коп., що підтверджується наданою суду квитанцією та 4240.92 грн.. оплата за проведену експертизу та 42.41 грн,. збір по оплаті, що також підтверджується наданими суду квитанціями. Так як позовні вимоги в частині визнання батьківства задоволені в повному об»ємі і понесені позивачкою судові витрати стосуються саме даних вимог, то з відповідача на користь позивач підлягає стягненню: 107.30 за сплачений судовий збір та 4282.92 грн., оплату за проведення судово - генетичної експертизи
Також з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в суму 229 грн. 40 коп., стосовно задоволених позовних вимог про стягнення аліментів, так як позивач звільнена від сплати судового збору в цій частині позовних вимог відповідно до ЗУ «Про судовий збір»
На основі ст. 125, 128 180, 182, 183 СК України. керуючись ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Зобов"язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області внести відповідні зміни до актового запису № 7 від 27.02.2012 року, , проведеної виконкомом Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області- записавши батьком ОСОБА_4 - громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , відомості про матір та прізвище і по батькові дитини залишити без змін
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Верхівцево Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (прибутку) але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 13.11.2012 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 229 грн., 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: 107.30 за сплачений судовий збір та 4282.92 грн., оплату за проведення судово - генетичної експертизи
Відповідно п. 1 ст. 367 ЦПК України рішення піддати негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд.
Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем протягом 10 днів з моменту його отримання, шляхом подачі заяви про його скасування до Верхньодніпровського районного суду
Головуючий.