Справа № 736/381/13-ц Провадження № 22-ц/795/1425/2013 Головуючий у I інстанції -Кутовий Ю. С. Доповідач - Бечко Є. М.
Категорія - цивільна
06 червня 2013 року м. Чернігів
у складі: головуючого - судді Бечка Є.М.,
суддів - Горобець Т.В., Хромець Н.С.,
при секретарі - Костюк Ю.Г.,
за участю - пр-ка відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на своє утримання,
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2013 року у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване у зв'язку з невірним встановленням обставин справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд невірно прийшов до висновку про те, що матеріальне становище позивача не дає можливості відповідачу надавати матеріальну допомогу колишній дружині та що встановлене статтею 70 ЗУ «Про виконавче провадження» обмеження розміру стягуваних аліментів у 50% заробітної плати не стосується аліментів на утримання дружини.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, так як воно винесене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд прийшов до висновку, що оскільки набуло чинності рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2013 року, яким з відповідача стягуються аліменти на утримання чотирьох неповнолітніх дітей від шлюбу з позивачкою у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, а розмір отримуваної заробітної плати відповідача не перевищує мінімальну заробітну плату, що згідно довідки МДПІ відповідач не перебуває на обліку як фізична особа підприємець і не має інших доходів, тому матеріальне становище відповідача не дає можливості останньому надавати колишній дружині матеріальну допомогу.
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції, так як він відповідає наявним матеріалам та встановленим обставинам справи та не спростований апелянтом.
Судом встановлено, що 14 березня 2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб. Від спільного подружнього життя є четверо неповнолітніх дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4. Сімейне життя з відповідачем не склалося, рішенням суду від 04.03.2013 року шлюб було розірвано.
На підставі рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2013 року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання чотирьох дітей у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця.
З 30 травня 2012 року позивачка стала інвалідом 2 групи, виявлене у неї захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС,інвалідність їй встановлена на строк до 01.04.2015 року.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 75 Сімейного кодексу України право на утримання( аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи.
Відповідно до ст. 76 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло в неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України закріплено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст. 70 Закону України « Про виконавче провадження» та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» максимальний розмір аліментів, який може бути стягнутий з боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи розмір отримуваної заробітної плати відповідача не перевищує мінімальної заробітної плати, інших доходів відповідач немає. Щомісячно з нього вже стягуються аліменти на утримання чотирьох дітей в розмірі 1/2 частина всіх видів заробітку, тому суд правильно дійшов до висновку, що матеріальне становище відповідача є недостатнім для сплати аліментів на утримання дружини.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: