Справа № 148/3199/13-а
Іменем України
11 червня 2013 року Тульчинський районний суд Вінницької області
В складі: головуючого судді Робак С.О.
при секретарі Кокошко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ УМВС України у Вінницькій області, третьої особи - інспектора роти ДПС УДАІ м. Вінниці Вирстюка Сергія Васильовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся в суд з позовом до відділу ДАІ УМВС України Вінницькій області, третьої особи -інспектора роти ДПС УДАІ м. Вінниці Вирстюка Сергія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою серії ВН1 № 185825 по справі про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором роти ДПС УДАІ м. Вінниці Вирстюком С.В. 17 березня 2013 року, його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 455 грн.
Вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Так, підставою для винесення такої постанови стало те, що 17 березня 2013 року працівником ДАІ м. Вінниці Вирстюк С.В. відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що він, 17 березня 2013 року о 15.10 год., керуючи автомобілем «Mitsubici», д/н НОМЕР_1 здійснив зупинку в зоні дії знаку 5.41 ( місце зупинки автобуса ), а саме здійснив стоянку на автобусній зупинці.
Дійсно, 17 березня 2013 року він на вказаному автомобілі перебував з родиною в м. Літин. При в'їзді у вказаний населений пункт у його тещі ОСОБА_3 погіршився стан здоров'я і вона попросила його зробити зупинку, що він і зробив. Про те зупинився не на автобусній зупинці , а за метрів 30-40 від неї. Перед ним стояв екіпаж ДАІ, якого він бачив, але не звернув уваги. Коли він зупинився, ОСОБА_3 вийшла з автомобіля, а він залишився в автомобілі. Через хвилин 15 до нього підійшли працівники ДАІ які звинуватили його в тому, що він порушив правила зупинки. Він заперечив порушення ПДР. Через деякий час працівник ДАІ приніс йому два документи, один з яких був заповнений, а інший бланк був не заповнений і сказав написати пояснення, що він і зробив, зазначивши, що з протоколом не згоден і розписався в місцях де вони йому вказали. Після цього віддали йому його документи, які перед цим забрали і сказали їхати. При цьому ніяких фото чи відео матеріалів, які б свідчили про вчинення ним правопорушення інспектор ДАІ не надав, очевидці чи поняті до участі в оформленні адміністративної справи не притягувались, пояснення, які б підтверджували його вину у них не відбирались В його присутності постанова в справі про адміністративне правопорушення не виносилась і йому ні протокол про адміністративне правопорушення ні постанова не вручались. Вперше про винесену постанову він дізнався 12.04.2013 року в відділі ДВС Тульчинського району, а тому не міг в установлений законом десятиденний термін звернутись до суду за захистом своїх прав. Так як пропустив строк оскарження постанови з поважних причин, то просить поновити строк звернення до суду.
Таким чином, його притягнуто до адміністративної відповідальності без представлення будь-яких достовірних доказів його вини та за правопорушення якого він не вчиняв.
Відповідач при винесенні постанови з усіх можливих доказів скористався виключно лише протоколом про адміністративне правопорушення, наявність якого є обов'язковою умовою для притягнення особи до відповідальності і в той же час такий доказ як пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідачем взагалі не було прийнято до уваги.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача - відділу ДАІ УМВС України у Вінницькій області та третя особа- інспектор роти ДПС Вирстюк С.В. в судове засідання не з'явились і суд вважає можливим розглянути справу в їх відсутність на підставі наявних в справі матеріалів.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, так як він доведений в судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач свою вину в порушенні Правил дорожнього руху, а саме, що він порушив правила зупинки не визнав, а відповідач не надав суду доказів, які б спростували пояснення позивача. Крім того, ОСОБА_1 стверджує про те, що вказаний в якості свідка в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 на місці зупинки його автомобіля не був. Інспектор роти ДПС УДАІ м. Вінниця Вирстюк С.В. ніяких інших доказів, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 до матеріалів адміністративної справи не приєднав.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтвердили, що ОСОБА_1 зупинив автомобіль більше як на 30 метрів від автобусної зупинки, про що він і говорив інспектору ДАІ, але останній почав складати протокол. Відстань від автобусної зупинки до зупинки автомобіля ніхто не міряв і працівник ДАІ після складання протоколу ніяких документів ОСОБА_1 не давав.
Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ були порушені вимоги ст.ст. 256, 268 КУпАП, а саме не були роз'яснені правопорушнику його права, не ознайомлений з матеріалами справи, ні протокол, ні постанова останньому не вручались, чим було порушено його право на захист.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 71ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав суду, що на його виконанні знаходилась постанова про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу. По даній постанові ним було відкрито виконавче провадження і копія постанови направлена боржнику. Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржник з'явився в відділ ДВС і сказав, що з постановою про накладення штрафу не згідний і що буде її оскаржувати, а також попросив її копію, яку він йому дав.
Так як про винесену постанову в справі про адміністративне правопорушення від 17.03.2013 року ОСОБА_1 стало відомо 12 квітня 2013 року після отримання ним з відділу ДВС Тульчинського району постанови про відкриття виконавчого провадження, а в суд з даним позовом позивач звернувся 18.04.2013 року, то суд вважає, що останнім пропущений строк звернення до суду з поважних причин і його слід поновити.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 160- 163, 171-2 КАС України, ст.ст. 287, 288, 289 КпАП України, суд, -
ОСОБА_1 поновити строк звернення до суду.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії ВН1 № 185825 винесену інспектором роти ДПС УДАІ м. Вінниці Вирстюком Сергієм Васильовичем від 17 березня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 455 грн. - скасувати, а адміністративну справу провадженням закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: