Справа №: 106/803/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Володарець Н.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Горбань В. В.
"03" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіГорбань В.В.
СуддівМакарчук Л.В., Павловської І.Г.
При секретаріВостріковій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2013 року,
05 лютого 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Вимоги мотивовані тим, що 25.09.2009 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 17.10.2012 року шлюб між ним та ОСОБА_7 /після розірвання шлюбу Бєхтлова/ розірвано. У зв'язку з тим, що між ним та відповідачкою не було досягнуто згоди щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною, ОСОБА_6 звернувся до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим для визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим № 866/2 від 09.11.2012 року встановлено час для участі ОСОБА_6 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 10-00 год. суботи до 19-00 год. неділі та у будні дні за домовленістю з матір'ю. Посилається на те, що відповідачка чинить йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дочкою, рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 09.11.2012 року не виконує, а тому на підставі ст.ст. 157, 159 СК України просить зобов'язати ОСОБА_7 усунути перешкоди у спілкуванні з дочкою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та надати йому систематичні побачення відповідно до рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим № 866/2 від 09.11.2012 року, яким встановлено час для його участі у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 10-00 суботи до 19-00 неділі та у будні дні за домовленістю з матір'ю дитини.
Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 01 березня 2013 року залучено до участі у справі як третю особу - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Євпаторійської міської ради.
Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 05 квітня 2013 року залучено до участі у справі прокурора м. Євпаторії.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2013 року позов задоволено частково. Усунено ОСОБА_6 перешкоди у спілкуванні з дочкою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом визначення способу участі ОСОБА_6 у вихованні дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: періодичні побачення, можливість спільного відпочинку та спілкування з відвідуванням дитиною місця проживання батька щотижнево у суботу та неділю з 10-00 год. до 12-30 год. та/або з 15-30 год. до 20-30 год., а також у будні дні за попередньою домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_7, за її погодженням меню харчування дитини, проведення дозвілля з рахунком погодних умов, за винятком часу хвороби дитини, підтвердженої належним чином. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду в частині визначення способу участі батька ОСОБА_6 у вихованні дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінити, встановивши спосіб участі батька ОСОБА_6 у вихованні дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: періодичні побачення, можливість спільного відпочинку та спілкування з відвідуванням дитиною місця проживання батька щотижнево у суботу та неділю з 09-00 год. ранку до 20-30 год. вечора, а також у будні дні за попередньою домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_7, за винятком часу хвороби дитини, підтвердженої належним чином, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, їх представників, прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, суд першої інстанції виходив з того, що права батька ОСОБА_6 на виховання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, порушуються матір'ю ОСОБА_7 При цьому визнав встановленим, що сторони пройшли досудовий порядок врегулювання спору, проте не досягли згоди, рішення органу опіки та піклування стосовно побачень батька з дитиною не виконується в добровільному порядку, тому вимоги ОСОБА_6 щодо встановлення судом режиму спілкування з дитиною в судовому порядку, є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з визначенням способу участі батька у вихованні дочки, який відповідає її інтересам з урахуванням віку дитини, стану її здоров'я.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у шлюбі, від спільного проживання мають дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розлучення сторін проживає з матір'ю.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами виникли правовідносини з приводу вирішення батьками питань щодо виховання дитини. Зазначені правовідносини регулюються вимогами ст.ст. 157- 159 СК України, на яку правильно посилався суд першої інстанції при вирішенні даного спору.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дітей вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той, з ким проживає дитина, не вправі перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.
У разі, якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні дитини одного з батьків, який проживає окремо, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування (ч. 1 ст. 159, 158 та ст. 19 СК України), з участю батьків, виходячи з інтересів дитини.
Відповідно до ст. 159 СК України у випадках, коли один із батьків, з ким проживає дитина, не підкоряється рішенню органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Як вбачається з матеріалів справи, після розірвання шлюбу між сторонами дочка залишилася проживати з відповідачкою. Позивач намагається приймати участь у спілкуванні з дитиною, але відповідачка, з якою у нього складні стосунки після розлучення, перешкоджає йому в цьому. Рішенням органу опіки та піклування від 09.11.2012 року (а.с. 7) встановлено час та дні зустрічей батька з дочкою ОСОБА_8, а саме: з 10-00 години суботи до 19-00 години неділі та у будні дні за погодженням з матір'ю дитини (а.с. 7). Але зазначене рішення органу опіки та піклування відповідачкою в повному обсязі не виконується, за рекомендацією органу опіки та піклування позивач звернувся до суду для вирішення цього питання.
Частиною 2 ст. 159 СК України передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час його спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
При розгляді справи суд першої інстанції відповідно до правил ст.ст. 157-159 СК України правильно виходив із того, що питання про участь позивача у вихованні дитини слід вирішити так, щоб це відповідало її інтересам.
При обранні способу участі батька у вихованні дочки, суд першої інстанції в повній мірі врахував положення ч. 2 ст. 159 СК України та дійшов обґрунтованого висновку, що зустрічі позивача з дитиною мають бути щотижневі, а саме у суботу та неділю з 10-00 години 12-30 години та/або з 15-30 години до 20-30 години, а також у будні дні за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, за її погодженням меню харчування, проведення дозвілля з рахунком погодних умов; за винятком часу хвороби дитини, підтвердженої належним чином. При цьому, визначаючи зазначений час спілкування позивача з малолітньою дочкою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що він є найбільш зручним ніж визначений органом опіки та піклування за його рішенням, враховуючи вік дитини, якій на час вирішення спору є менше трьох років і вона потребує визначеного режиму, зокрема харчування та відпочинку, що відповідає інтересам малолітньої дитини.
При розгляді справи позивач довів, що він як батько, після розірвання шлюбу не відмовився від свого обов'язку виховання дитини, але вільного спілкування не має і не намагався здійснювати свої батьківські права всупереч інтересам дитини (ст. 157 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
При вирішенні спору, судом першої інстанції не встановлено жодного випадку стосунків батька з дочкою, які б свідчили, що це суперечить інтересам малолітньої дитини.
Навпаки, образи та протиправна поведінка батьків між собою через розлучення не сприяють інтересам малолітньої дитини.
З урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що саме в інтересах дитини обом батькам потрібно здійснити необхідні дії для того, щоб спілкування було спокійним і виваженим насамперед між собою у присутності дитини, яка має природну потребу і право спілкування з батьком.
Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які могли б спростувати висновки суду.
Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з'ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що при вирішенні спору, судом першої інстанції не взято до уваги думку представника органу опіки та піклування та прокурора м. Євпаторії, які рекомендували надати батьку час для спілкування з дитиною у вихідні дні згідно з рішенням виконкому Євпаторійської міської ради від 09.11.2012 року, за виключенням часу передачі дитини батьку на ніч, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, вирішуючи спір, судом першої інстанції було враховано думку представника органу опіки та піклування та прокурора, а також вік малолітньої дитини, яка потребує спеціального режиму відпочинку та харчування, пояснення позивача, який в судовому засіданні зазначив, що при перебуванні в нього дочки жодного режиму та графіку він не дотримувався, у разі небажання дитини він не примушував її до денного відпочинку, якщо їх прогулянка тривала цілий день, то вони обідали у кафе. Саме виходячи з зазначених обставин та з метою запобігання порушення режиму малолітньої дитини та негативного впливу на її здоров'я, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності встановлення часу спілкування позивача з малолітньою дочкою з 10-00 години до 12-30 години та/або з 15-30 години до 20-30 години, тобто з перервою з 12-30 години до 15-30 години для перебування дитини вдома з матір'ю для обіду та денного відпочинку у відповідності зі звичним для малолітньої дитини режимом дня.
Довід скарги про те, що встановлений судом режим спілкування батька з дитиною з можливістю відвідування місця проживання батька щотижнево у суботу та неділю з 10-00 години до 12-30 години та/або з 15-30 години до 20-30 години є негуманним по відношенню до самої дитини, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки він спростовується матеріалами справи. У засіданні суду апеляційної інстанції позивач не заперечував, що він проживає у будинку, який розташований неподалеку від будинку відповідачки. Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що перебування дитини у період з 12-30 години до 15-30 години вдома з матір'ю для обіду та денного відпочинку буде відповідати інтересам малолітньої дочки з урахуванням її віку та стану здоров'я.
Інші доводи апеляційної скарги не свідчать про безумовні підстави для скасування правильного по суті спору рішення суду, а тому не приймаються судовою колегією до уваги.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи в цій частині позову вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення не має.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Горбань В.В. Макарчук Л.В. Павловська І.Г.