04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"04" червня 2013 р. Справа№ 925/67/13-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Рєпіної Л.О.
Суліма В.В.
за участі представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області по справі № 925/67/13-г від 19.02.2013 року (Повний текст рішення складено і підписано 25.02.2013) (суддя - Кучеренко О.І.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Черкаської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент містобудування Черкаської міської ради
про визнання договору частково недійсним
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради про визнання договору частково недійсним.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.02.2013 у справі № 925/67/13-г в задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюваний п. 8 Договору суперечить п. 42 зазначеного Договору та нормам чинного законодавства.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про користування позивачем землею у період з прийняття рішення про укладення договору оренди з позивачем та фактичним підписанням та реєстрацією Договору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 04.06.2013.
29.05.2013 від Черкаської міської ради надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 19.02.2013 у справі № 925/67/13-г без змін та застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, які повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень відповідача, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
05.07.2007 Черкаською міською радою прийнято рішення №2-780 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_3 земельних ділянок в оренду», відповідно до якого міська рада затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку приватному підприємцю ОСОБА_3 та вирішила надати земельні ділянки в оренду на 1 рік без права продовження під існуючі торгові кіоски, які знаходиться по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4.
09.11.2007 між Черкаською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено Договір оренди землі (надалі - Договір від 09.11.2007).
Відповідно до п. 1 Договору від 09.11.2007 орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.07.2007 № 2-780 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, що за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, які знаходяться по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4.
Відповідно до п.8 Договору від 09.11.2007 він укладений на 1 рік без права продовження.
Договір від 09.11.2007 зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.01.2008 за №040877500028.
24.07.2008 Черкаською міською радою прийнято рішення №4-582 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 05.07.2007 № 2-780 «Про надання приватному підприємцю ОСОБА_3 земельних ділянок в оренду» (по АДРЕСА_1 та ін.), яким вирішила змінити термін оренди земельної ділянки на 5 років та виключивши слова «без права продовження».
30.12.2008 між Черкаською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено Договір оренди землі (далі - Договір від 30.12.2008).
У відповідності до п 1. Договору від 30.12.2008 орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.07.2007 № 2-780 та від 24.07.2008 р. № 4-582 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, які знаходяться по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4.
Сторони у п. 8 Договору від 30.12.2008 погодили, що договір укладений строком на 5 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 05.07.2007 року №2-780). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Договір зареєстрований у Черкаському міськрайонному відділі Черкаської регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.12.2009 за №040980100040.
05.04.2012 Черкаською міською радою прийнято рішення №3-753 «Про затвердження схеми розміщення тимчасових споруд та внесення змін до рішень Черкаської міської ради», яким затверджено комплексну схему розміщення тимчасових споруд у м. Черкаси, позивач звернувся до Управління планування та архітектури департаменту містобудування з листом від 13.08.2012, у якому просив включити тимчасову споруду в комплексі із зупинкою громадського транспорту до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у м. Черкаси.
Управління планування та архітектури департаменту містобудування листом від 04.09.2012 повідомило позивача, що йому відмовлено у подальшому розміщенні стаціонарної тимчасової споруди у комплексі із зупинкою громадського транспорту «Палац дитячої та юнацької творчості» по АДРЕСА_1 оскільки відповідно до вимог рішення Черкаської міської ради від 05.04.2012 №3-753 розміщення тимчасових споруд обмежується в охоронних зонах пам'ятників історії культури і архітектури, в зонах історичного центру міста і охоронних зонах регулювання забудови і згідно вимог вищезазначеного рішення тимчасові споруди необхідно демонтувати.
30.10.2012 Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою щодо подальшого розміщення кіоску в комплексі з зупинкою громадського транспорту «Палац дитячої та юнацької творчості» по АДРЕСА_1.
Листом від 10.12.2012 №14360-01-14 директор департаменту містобудування повідомив позивача про те, що відповідно до пункту 8 договору оренди термін дії договору сплив 05.07.2012, а також про те, що в семиденний термін орендар повинен демонтувати тимчасові споруди.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Нормами ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Частиною 2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
В судовому засіданні встановлено, що 09.11.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі, згідно якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати в оренду відповідачу земельні ділянки строком на один рік без права продовження. 30.12.2008 між відповідачем та позивачем було укладено договір оренди землі, яким визначені аналогічні умови щодо надання у користування тих самих земельних ділянок та змінено п.8 Договору, яким встановлено, що договір укладено на 5 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 05.07.2007 №2-780).
Як зазначено в ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони, тощо.
У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що вимоги позовної заяви та апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що Договір від 30.12.2008 пройшов державну реєстрація лише 18.12.2009, відтак і строк його дії почався з цього моменту, а тому положення оспорюваної частини п. 8 Договору від 30.12.2008 суперечить вимогам чинного законодавства, порушує права позивача та охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.ч. 1,2 ст. 631 Цивільного кодексу України)
При укладанні Договору від 30.12.2008 сторони погодили, що строк дії договору становить 5 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 05.07.2007 №2-780) і будь-яких заперечень щодо такого визначення строку дії договору позивач суду не надав.
Крім того, колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта, що у період з 05.07.2007 (дати прийняття рішення про надання земельних ділянок в оренду) до 18.09.2009 (дати державної реєстрації Договору від 30.12.2008) позивач не міг користуватись землею, оскільки позивачем не надано доказів повернення земельних ділянок з оренди по закінченні строку дії Договору від 09.11.2007, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зміст оспорюваного пункту Договору від 30.12.2008 не обмежує право позивача на користування земельними ділянками, оскільки позивач фактично не припиняв користуватися орендованими земельними ділянками з часу укладення першого Договору оренди від 09.11.2007.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність порушень діючого законодавства при вчиненні пункту 8 Договору від 30.12.2008, а тому підстави для задоволення позову та апеляційної скарги відсутні.
Щодо заяви відповідача, яка міститься у запереченні на апеляційну скаргу (надійшла 29.05.2013), про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
У Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» розглядалось питання, чи може бути застосована судом апеляційної інстанції позовна давність за заявою сторони у спорі, якщо таку заяву не було зроблено в місцевому господарському суді?
Так у п. 32 вказаного листа зазначається, що згідно з частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. За змістом зазначеної норми відповідну заяву має бути зроблено в суді першої інстанції до моменту прийняття ним рішення по суті заявлених вимог. Інше означало б можливість скасування апеляційною інстанцією рішення місцевого господарського суду (внаслідок застосування позовної давності та в зв'язку з цим необхідності відмови в позові) за відсутності підстав для такого скасування, передбачених статтею 104 ГПК.
Враховуючи викладене, заява про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин задоволенню не підлягає.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 19.02.2013 по справі № 925/67/13-г залишити без змін.
Матеріали справи № 925/67/13-г повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Тарасенко К.В.
Судді Рєпіна Л.О.
Сулім В.В.