донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.06.2013 р. справа №908/806/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Марченко О.А.
суддівРадіонової О.О., Татенко В.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Стеценко А.В. - довіреність б/н від 02.01.2013р.; Топузлієв І.В. - директор згідно наказу №5 від 01.03.2012р.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрспецзем" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Укрспецзем", м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від17.04.2013р. (повний текст підписано 18.04.2013р.)
у справі№908/806/13-г (суддя Хуторной В.М.)
за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Консалтінг - Груп", м. Запоріжжя Державного підприємства "Укрспецзем" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Укрспецзем", м. Запоріжжя стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 79 572,18грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2013р. у справі №908/806/13-г позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Консалтінг - Груп", м.Запоріжжя до Державного підприємства "Укрспецзем" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Укрспецзем", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 79 759,36грн., з яких 39 054,39грн. - заборгованість з орендної плати та комунальних послуг за договором №78/11 від 28.11.2011р., 881,55грн. - 3% річних, 3 013,42грн. - пеня та 36 810,00грн. - штраф - задоволені частково та з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість з орендної плати та комунальних послуг у розмірі 39 054,39грн., 3% річних в розмірі 881,55грн., пеню в сумі 2 991,31грн., штраф в сумі 4 090,00грн. та судовий збір за подання позову в розмірі 1 720,02грн.
Державним підприємством "Укрспецзем" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Укрспецзем", м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення та справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області для вирішення питання про територіальну підсудність даної справи у зв'язку з тим, що судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що дана справа не підсудна господарському суду Запорізької області, оскільки юридична особа, як відповідач по справі, - це Державне підприємство "Укрспецзем", юридична адреса якого: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, 03151, а Запорізька регіональна філія Державного підприємства "Укрспецзем" - це відокремлений підрозділ, який діє від імені юридичної особи.
Представники позивача проти апеляційної скарги заперечують та просять рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що зазначили у наданому відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро - Консалтінг - Груп", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Укрспецзем" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Укрспецзем", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 79 572,18грн., з яких 39 054,39грн. - заборгованість з орендної плати та комунальних послуг за договором №78/11 від 28.11.2011р., 1 007,62грн. - 3% річних, 2 700,17грн. - пеня та 36 810,00грн. - штраф.
Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 17.04.2013р. збільшив суму позову та фактично просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 79 759,36грн., з яких 39 054,39грн. - заборгованість з орендної плати та комунальних послуг за договором №78/11 від 28.11.2011р., 881,55грн. - 3% річних, 3 013,42грн. - пеня та 36 810,00грн. - штраф.
Судом першої інстанції розглянуто позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.
Позовні вимоги до Державного підприємства "Укрспецзем" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Укрспецзем", м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №78/11 від 28.11.2011р. щодо сплати у встановлений строк орендної плати, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати та комунальних послуг в сумі 39 054,39грн. На вказану заборгованість згідно ст.625 ЦК України нараховані 3% річних та згідно п.п.9.2, 9.3 договору нарахована пеня та штраф.
Задовольняючи частково позовні вимоги до Державного підприємства "Укрспецзем" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Укрспецзем", м. Запоріжжя суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором оренди №78/11 від 28.11.2011р. При цьому, господарській суд дійшов висновку про невірний розрахунок пені, а також на підставі ст.233 ГУ України, ст.83 ГПК України зменшив розмір штрафу.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Так, 28.11.2011р. між ТОВ "Агро - Конасалтінг - Груп" (Орендодавець) та Запорізькою регіональною філією ДП "Укрспецзем" (Орендар) було укладено договір оренди №78/11 (далі - договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне корування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме, відповідно з технічним паспортом виготовленим ОП "Запорізьке МБТІ" нежитлові приміщення загальною площею 81,8 кв.м., що складаються з приміщень: №47 - 5,5 кв.м.; №48 - 21,2 кв.м.; №49 - 17,0 кв.м.; №50 - 16,5 кв.м.; №51 - 7,5 кв.м.; №52 - 6,3 кв.м.; №53 - 7,8 кв.м., яке розташоване на цокольному поверсі в окремо розташованій будівлі, за адресою: 69600, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 152 "В", яка є власністю Орендодавця і відноситься до нежитлового фонду та зобов'язується своєчасно сплачувати Орендодавцю орендну плату та комунальні послуги (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами цього договору та підписання акту приймання-передачі майна, в якому зазначається його технічний стан на момент передачі (додаток №3 до цього договору).
Пунктом 2.4 договору передбачено, що у разі припинення дії або розірванні сторонами цього договору орендар зобов'язаний повернути майно орендодавцю та підписати акт приймання-передачі не пізніше наступного робочого дня від дати припинення дії або розірванні сторонами цього договору.
Як встановлено господарським судом, до укладеного договору між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі майна від 01.01.2012р., відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлові приміщення загальною площею 81,8 кв.м., що складаються з приміщень: №47 - 5,5 кв.м.; №48 - 21,2 кв.м.; №49 - 17,0 кв.м.; №50 - 16,5 кв.м.; №51 - 7,5 кв.м.; №52 - 6,3 кв.м.; №53 - 7,8 кв.м., яке розташоване на цокольному поверсі в окремо розташованій будівлі, за адресою: 69600, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 152 "В". Вказаний акт підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.
За приписами п.3.1 договору, розмір орендної плати за користування майном, зазначеним в п.1.1 цього договору, без врахування комунальних послуг, за перший місяць оренди складає - 4 090,00грн. у т. ч. ПДВ в місяць, виходячи з вартості оренди одного квадратного метру майна - 50 грн., в т. ч. ПДВ.
Відповідно до п.3.2 договору, розмір орендної плати розраховується в порядку, визначеному розділом 12 цього договору, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.
Коригування розміру орендної плати на індекс інфляції відповідно до п.3.2 цього договору здійснюється за відповідною письмовою заявою орендодавця. Письмова заява про коригування розміру орендної плати на індекс інфляції надсилається орендодавцем на адресу орендаря, зазначену в п.13.2 цього договору (п.12.1 договору).
Згідно із п.12.2 договору, сторони дійшли згоди, що орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, збільшену на індекс інфляції, з дати, зазначеної в письмовій заяві орендодавця про коригування розміру орендної плати на індекс інфляції.
Оскільки відповідної заяви позивача про коригування розміру орендної плати на індекс інфляції матеріали справи не містять, позивачем не зазначено про існування такої заяви, тому розмір місячної орендної плати повинен визначатись на умовах п.3.1 договору.
Відповідно до вимог, передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата та платежі за комунальні послуги у повному обсязі перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно до 7 числа (включно) місяця наступного за тим, що підлягає оплаті, на підставі рахунків, які Орендар не пізніше 3 числа (включно) наступного місяця оренди, зобов'язаний отримати від Орендодавця. Сторони домовились, що Орендар при отриманні рахунку, повинен зробити запис про його отримання на копії рахунку, яка залишається у Орендодавця. Одночасно з рахунком Орендодавець передає Орендарю довідку-розрахунок розподілення витрат на комунальні послуги та акт здачі прийняття виконаних робіт за минулий місяць (про що Орендар зобов'язаний зробити запис про отримання цих документів на копії рахунку, що залишається у Орендодавця), які Орендар зобов'язаний підписати і повернути відповідні екземпляри Орендодавцю протягом 3-х днів з моменту їх одержання. У разі неповернення Орендодавцю акту здачі-прийняття виконаних робіт протягом 3-х днів з моменту одержання, цей акт здачі-прийняття виконаних робіт вважається таким, що схвалений та підписаний Орендарем без зауважень та претензій до Орендодавця.
Орендар зобов'язався своєчасно та у повному розмірі сплачувати орендну плату та платежі за комунальні послуги (п.5.2 договору).
Цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами акту приймання - передачі майна та діє до 31 грудня 2012р. (п.10.1 договору).
30.09.2012р. між сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди №78/11 від 28.11.2012р. з 30.09.2012р. та в цей же день за актом приймання-передачі Орендарем було передано Об'єкт оренди Орендодавцю.
За твердженням позивача, відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах орендну плату та комунальні послуги не вносив, внаслідок чого за останнім склалася заборгованість за оренду приміщення за період з лютого 2012р. по вересень 2012р. включно в розмірі 32 720,00грн. та за комунальні послуги - в розмірі 6 334,39грн., що підтверджує наданими до матеріалів справи рахунками, довідками-розрахунками та актами здачі-приймання виконаних робіт за спірний період, а також актами звірки взаєморозрахунків від 05.07.2012р., 01.10.2012р.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, оскільки доказів оплати заборгованості з орендної плати та комунальних послуг за договором оренди в загальному розмірі 39 054,39грн. відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо правомірності задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та комунальних послуг за період з лютого 2012р. по вересень 2012р. включно в розмірі 39 054,39грн.
Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 881,55грн. за період прострочення з 29.11.2011р. по 27.02.2013р. (з урахуванням термінів оплати, визначених п.3.3 договору).
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи прострочення оплати, апеляційна інстанція погоджується з правильністю висновків господарського суду щодо правомірності нарахування суми 3% річних в розмірі 881,55грн. за заявлений позивачем період, які підлягають стягненню на користь останнього.
На ряду з зазначеним, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3 013,42грн. та штрафу в розмірі 36 810,00грн.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.
Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно до п.9.2 договору, у випадку порушення Орендарем наступних пунктів цього договору: п.1.3, п.2.4, п.3.3, п.5.7, п.6.5, п.9.3, п.10.5, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі орендної плати, вказаної у п.3.1 цього договору (4 090,00грн.).
Пунктом 9.3 договору сторони узгодили, що у випадку порушення Орендарем строків сплати орендної плати та платежів за комунальні послуги, встановлених цим договором, Орендар зобов'язаний сплати Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення сплати орендної плати та комунальних послуг, включаючи день оплати.
На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня в розмірі 3 013,42грн. (застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ та з урахуванням положень ст.232 ГК України) та штраф в розмірі 36 810,00грн.
Наразі, розглянувши розрахунок позивача, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені на суму в розмірі 2 991,31грн. за загальний період прострочення з 29.11.2011р. по 27.02.2013р.
Крім того, апеляційний суд підтримує висновок суду першої інстанції, що до стягнення з відповідача підлягає штраф в розмірі 4 090,00грн., однак вважає помилковим позицію місцевого суду про можливість зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу на підставі ст.83 ГПК України, ст.551 ЦК України, з огляду на наступне.
За приписом ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Оскільки порушення відповідачем умов договору стосується неналежного виконання ним п.3.3 договору (як зазначено у позові), тому відповідно до вищевикладеного та враховуючи умови п.9.2 договору, яким сторонами передбачено стягнення штрафу у розмірі орендної плати, вказаної у п.3.1 цього договору (4 090,00грн.), належний до стягнення розмір штрафу становить 4 090,00грн.
Таким чином, оскільки позивачем безпідставно заявлено до стягнення штраф в розмірі 36 810,00грн., тому стягненню з відповідача підлягає штраф в розмірі 4 090,00грн., а позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 32 720грн. підлягають залишенню без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії. Зокрема, посилання скаржника на те, що дана справа не підсудна господарському суду Запорізької області, оскільки юридична особа, як відповідач по справі, це Державне підприємство "Укрспецзем", юридична адреса якого: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, 03151, а Запорізька регіональна філія Державного підприємства "Укрспецзем" - це відокремлений підрозділ, який діє від імені юридичної особи - колегія суддів не приймає з огляду на наступне:
Так, згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України місцеві господарські суди (господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. Компетенція зазначених судів щодо розгляду справ розмежовується за предметними та територіальними ознаками. Загальні правила територіальної підсудності справ визначені статтею 15 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень частини 2, частини 4 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин 1-3 цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу. Як передбачено ч.4 ст.28 Господарського процесуального кодексу України повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції.
Статтею 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Вони можуть відкривати рахунки в установах банків відповідно до закону.
Правові засади створення і діяльності відокремлених підрозділів регулюються, також, і нормами Цивільного кодексу України. Так, відповідно до статті 95 цього кодексу філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
При цьому, відповідно до п.п.2.2, 2.3 Положення про Запорізьку регіональну філію Державного підприємства "Укрспецзем", затвердженого наказом Державного підприємства "Укрспецзем" від 20.05.2010р. №46-1, філія здійснює свою діяльність від імені підприємства відповідно до чинного законодавства України в межах повноважень, визначених цим Положенням, статутом підприємства, наказами, розпорядженнями та довіреностями, виданими генеральним директором підприємства. Філія має круглу печатку, кутовий штамп зі своєю назвою і кодом ЄДРПОУ філії, поточний рахунок в установах банків.
Пунктом 4.1.2 вищевказаного Положення передбачено, що філія має право самостійно укладати від імені підприємства з юридичними та фізичними особами України угоди (договори), у тому числі на виконання підрядних, субпідрядних робіт та інші угоди (договори), не заборонені чинним законодавством України, з урахуванням обмежень, викладених в цьому Положенні.
Згідно із п.4.1.5 Положення філія також має право подавати позови від імені підприємства до юридичних та фізичних осіб у відповідні суди, користуватися всіма процесуальними правами відповідної сторони процесу позивача, відповідача, третьої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, орендарем за договором оренди №78/11 від 28.11.2012р. є саме Запорізька регіональна філія Державного підприємства "Укрспецзем"; договір підписаний з боку орендаря виконуючим обов'язки директора ЗРФ ДП "Укрспецзем" Коломієць О.О. та скріплений печаткою ЗРФ ДП "Укрспецзем". Повноваження вказаної особи на підписання спірного договору відповідачем не заперечувались та не оскаржувались.
Таким чином, колегія суддів, враховуючи приписи частин 2, 4 статті 15 та частини 4 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, які територіальну підсудність справи за місцезнаходженням відособленого підрозділу пов'язують з двома умовами: виникнення спору при виконанні господарського договору відособленим підрозділом та наявність у цього підрозділу повноважень на процесуальне представництво юридичної особи, підтверджене установчими або іншими документами, вважає, що судом першої інстанції правильно визначено територіальну підсудність справи виходячи із того, що позов виник з питань діяльності саме відокремленого підрозділу.
Одночасно, згідно із п.1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".
Всупереч вказаним правилам, судом першої інстанції в резолютивній частині рішення боржником визначено Державне підприємство "Укрспецзем", без зазначення його відокремленого підрозділу.
Тобто, місцевим судом допущена помилка, яка може бути виправлена на підставі ст.89 ГПК України. Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що також місцевому суду у резолютивній частині рішення слід розмежити суми стягнення за основний борг з урахуванням комунальних послуг та 3% річних, оскільки за своєю правовою природою вказані стягнення не є однаковими.
Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2013р. у справі №908/806/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін за наведеними в постанові мотивами, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрспецзем" в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Укрспецзем", м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 17.04.2013р. у справі №908/806/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
У судовому засіданні 04.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови підписано 07.06.2013р.
Головуючий О.А. Марченко
Судді: О.О. Радіонова
В.М. Татенко