10.06.13р. Справа № 16/904/237/2013
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ
до В-1: Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м.Дніпропетровськ
В-2: Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль
про стягнення 25 158 грн. 99 коп., розірвання договору від 07.06.2010р. №1039/37-14-29 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та зобов'язання повернути майно
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Шевцова В.В.
Представники:
від позивача: Грабильнікова Т.Л., представник за довіреністю № 105 від 02.01.12р.
від відповідача-1: Кобан Я.Р., представник за довіреністю № б/н від 25.04.13р.
від відповідача-2: не з'явився
Ухвалою господарського суду від 09.01.13р. (суддею Загинайко Т.В.) порушено провадження у справі № 16/904/237/2013 та прийнято позовну заяву до розгляду.
Ухвалою господарського суду від 07.05.13р. (суддею Загинайко Т.В.) продовжено строк розгляду справи до 28.05.2013р. та відкладено розгляд справи на 16.05.2013р.
Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 295 від 16.05.13р., у зв'язку із знаходженням судді Загинайко Т.В. на лікарняному, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, після чого справу № 16/904/237/2013 передано для розгляду судді Петренко Н.Е.
Ухвалою господарського суду від 17.05.13р. прийняти справу № 16/904/237/2013 до свого провадження суддею Петренко Н.Е. та призначити її розгляд у судовому засіданні на 04.06.13р.
04.06.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Повноважний представник відповідача-1 зазначає про те, що на даний час відповідач-1 немає заборгованості перед позивачем, у зв'язку з чим просить суд відмовити позивача в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В свою чергу, повноважний представник відповідача-2 вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, 04.06.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 10.06.13р.
В судовому засіданні 10.06.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -
07.06.10р. між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір оренди №1039/37-14-29 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно до умов п. 1 якого позивач передає, а відповідач-1 приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення № 192/1 на другому поверсі терміналу "В" загальною площею 10,2 кв.м. (далі - майно).
В п. 1.2. Договору зазначено про те, що майно знаходиться на балансі відповідач-2 та розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт.
Сторони погоджуються, що вартість майна за незалежною оцінкою станом на 30.09.2009 року становить 340 730,00 грн. без ПДВ (п. 1.3. Договору).
Як зазначено в п. 1.4. Договору, майно передається в оренду для розміщення офісу.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що відповідач-1 вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акту передачі-приймання майна. Акт передачі - приймання підписують відповідач-2 та позивач.
Відповідно до п. 3.1. Договору, оплата здійснюється відповідачем-1 з дати підписання відповідачем-2 та позивачем Акту передачі-приймання майна в оренду і припиняється з дати фактичного звільнення відповідачем-1 майна, що підтверджується підписанням відповідачем-2 та позивачем Акту передачі - приймання майна.
Орендна плата визначається за результатами конкурсу за базовий місяць розрахунку орендної плати (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) без врахування ПДВ становить 4 284,00 грн. (п. 3.2. Договору).
Згідно п. 3.4. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Орендна плата перераховується відповідачем-1 до державного бюджету та відповідачу-2 у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає відповідачу-1 відповідач-2.
Як зазначено у п. 3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та відповідачу-2 у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
В п. 3.10. Договору зазначено про те, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди відповідач-1 сплачує орендну плату до дня повернення майна за Актом передачі - приймання майна включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє відповідача-1 від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та відповідачу-2.
У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач-1 також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п. 3.11. Договору).
Відповідач-1 зобов'язується своєчасно у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2. Договору); щомісяця, до 15 числа, надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує відповідача-1, про перерахування орендної плати до державного бюджету України) і на вимогу позивача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння (п. 5.10. Договору).
Позивач має право, відповідно до п. 8.3. Договору, виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.
Крім того, п. 10.2. Договору передбачено, що відповідач-2 має права виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов Договору .
Відповідно до п. 13.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Спори, які виникають за Договором або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку (п. 13.5. Договору).
В п. 14.1. Договору зазначено про те, що цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 07.06.10р. до 06.05.13р. включно.
Пунктом 14.5. Договору передбачено, що за ініціативою однієї з сторін та уповноваженого органу управління Договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
На виконання умов Договору, 07.06.10р. відповідач-2 передав в оренду відповідачу-1 майно визначене Договором, що підтверджує Акт передачі-приймання орендованого майна (а.с.25).
Як зазначає позивач, внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань Державний бюджет України недоотримав передбачені Договором надходження у вигляді плати за оренду нерухомого майна, що належить до державної власності у розмірі 20630 грн.12 коп..
Позивач звертає увагу суду на те, що ним був направлений на адресу відповідача-1 лист з вих. № 13-14-1479 від 22.06.11р. (а.с.28) з проханням надати копію договору страхування та платіжного доручення про сплату страхового внеску, відповідно до умов укладеного між сторонами Договору, які на адресу позивача так і не надійшли.
Крім того, з метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача-1 лист з вих. № 13-14-85 від 16.01.12р.(а.с.29), відповідно якого позивач вимагав від відповідача-1 вжити відповідні заходи з погашення заборгованості по сплаті орендної плати.
Як зазначає позивач, вищезазначені вимоги були залишені віповідачем-1 без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим останній був змушений звернутися до суду.
За неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України були нараховані 3 % річних у розмірі 1 517 грн.59 коп.
Також, на підставі п. 3.7. та п. 3.11. Договору, позивачем була нарахована пеня у розмірі 948 грн. 26 коп. та штраф у розмірі 2 063 грн. 02 коп.
Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 заборгованість по орендній платі у розмірі 20 630 грн.12 коп., пеню у розмірі 948 грн. 26 коп., штраф у розмірі 2063 грн.02 коп., 3 % річних у розмірі 1 517 грн. 59 коп., всього 25 158 грн. 99 коп.
Крім того, посилаючись на п. 14.5. Договору, позивач просить суд розірвати Договір у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх обов'язків по Договору щодо оплати орендної плати та страхування орендованого майна та відповідно до умов п. 5.8. Договору повернути орендоване майно, шляхом виселення відповідача-1 та підписання акту приймання-передачі майна.
В свою чергу відповідач-1 вважає заявлений розмір позовних вимог таким, що не відповідає дійсності, посилаючись на те, що у розрахунку відсутні оплати у розмірі 3628 грн. 61 коп., 3 635 грн. 86 коп., 3 661 грн. 39 коп., згідно платіжних доручень від 26.03.2012р. №CO326U7FKS та № CO326U7FL4 та від 12.10.2012р. № C1012U9VGZ, а згідно платіжного доручення від 06.07.2012р. сума перерахування склала 3 661 грн. 39 коп., позивачем же зараховано тільки 3 589 грн. 86 коп. (а.с. 53-56).
Крім того, відповідач-1 зазначає про те, що він неодноразово звертався до бухгалтерії позивача з метою проведення акту звірки взаєморозрахунків, але йому необґрунтовано було відмовлено.
Таким чином, відповідач-1 вважає, оскільки позивачем невірно було зазначено суму основного боргу і невірно були проведені нарахування штрафних санкцій, а тому позивачу необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В процесі розгляду спору, відповідачем-1 було надано до суду докази повної оплати заборгованості по Договору, згідно виставлених рахунків (а.с.138-210), у зв'язку з чим останній просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем-1 належним чином виконані свої зобов'язання по Договору.
Позивач щодо обставини викладених відповідачем-1 про не зарахування позивачем оплати за оренду приміщення у розмірі 3 628 грн. 61 коп., 3 635 грн. 86 коп., 3 661 грн. 39коп., згідно платіжних доручень від 26.03.2012р. №CO326U7FKS та № CO326U7FL4 та від 12.10.2012р. № C1012U9VGZ зазначає про те, що оскільки відповідачем не надавалися копії платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку про зарахування до Державного бюджету зазначених коштів, тому розрахунок заборгованості перед бюджетом не зменився.
Відповідач-2 не заперечує проти того, що у відповідача-1 може існувати заборгованість перед Державним бюджет України по укладеному між сторонами Договору, адже останній не здійснює контроль за розрахунками відповідача-1.
З приводу твердження позивача про порушення відповідачем-1 умов Договору в частині обов'язкового страхування орендованого майна, то відповідач-2 зазначає про те, що відповідачем-1 було надано копію договору страхування майна, з якого вбачається, що відповідач-1 виконав взяті на себе зобов'язання по страхуванню орендованого майна згідно умов Договору.
Однак, незважаючи на вищевикладене, відповідач-1 має заборгованість перед Державним бюджет України та відповідачем-2 за надані послуги з оренди майна, з огляду чого відповідач-2 підтримує заявлені позивачем позовні вимоги, в тому числі, що стосується розірвання Договору, для недопущення нарощування заборгованості відповідачем-1 перед Державним бюджет України та відповідачем-2.
При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
В ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст.286 Господарського кодексу України зазначено про те, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Крім того, відповідно до п.5.2. Договору, відповідач-1 зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач-1 за період з липня 2010р. по листопад 2012р. повинен був відповідно до умов Договору сплатити до бюджету за оренду приміщення 95 271,63 грн. (а.с.27). Позивач зазначає про те, що відповідачем-1 було сплачено за оренду приміщення лише 74 641,51 грн., у зв'язку з чим у відповідача-1 виникла заборгованість у розмірі 20 630,12 грн. Але судом встановлено, що позивачем при подачі позову не враховано суми оплати за орендоване приміщення у розмірі:
- 3 628 грн. 61 коп. (платіжне доручення №CO326U7FKS від 26.03.2012р.(а.с.53));
- 3 635 грн. 86 коп. (платіжне доручення №CO326U7FL4 від 26.03.2012р.(а.с.54));
- 3 661 грн. 39 коп. (платіжне доручення № C1012U9VGZ від 12.10.2012р. (а.с.55));
- згідно платіжного доручення № С0706U8FNN від 06.07.2012р. сума перерахування склала 3 661 грн. 39 коп., позивачем же зараховано тільки 3 589 грн. 86 коп. (а.с. 56).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що станом на день звернення позивач з позовом до суду у відповідача-1 існувала заборгованість по орендній платі у розмірі 9 632,73 грн.
Але, відповідачем-1 надано суду докази, які підтверджують погашення зазначеної судом суми основного боргу (а.с. 206, 208, 210) після звернення позивача з позовом до суду, а саме 12.04.13р., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та відповідачу-2 у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Так, відповідно до умов п. 3.7. Договору, позивачем була нарахована пеня у розмірі 948,26 грн., розрахунок якої судом перевірено і визнано таким, що зроблено невірно, оскільки позивачем не були враховані суми оплати за орендоване приміщення у розмірі:
- 3 628 грн. 61 коп. (платіжне доручення №CO326U7FKS від 26.03.2012р.(а.с.53));
- 3 635 грн. 86 коп. (платіжне доручення №CO326U7FL4 від 26.03.2012р.(а.с.54));
- 3 661 грн. 39 коп. (платіжне доручення № C1012U9VGZ від 12.10.2012р. (а.с.55));
- згідно платіжного доручення № С0706U8FNN від 06.07.2012р. сума перерахування склала 3 661 грн. 39 коп., позивачем же зараховано тільки 3 589 грн. 86 коп. (а.с. 56).
Після перерахунку відповідно до умов чинного законодавства України та правовідносин, які склалися між сторонами, пеня складає 400,83 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 400,83 грн.
Крім того, п. 3.11. Договору передбачено, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач-1 також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
Так, на підставі 3.11. Договору, позивачем був нарахований для сплати відповідачу-1 штраф у розмірі 2 063,02 грн., розрахунок якого судом перевірено і визнано таким, що зроблено невірно, оскільки позивачем не були враховані суми оплати за орендоване приміщення у розмірі 10 997,39 грн. (а.с.53-56).
Оскільки судом встановлено, що станом на день звернення позивача з позовом до суду у відповідача-1 існувала заборгованість по орендній платі у розмірі 9 632,73 грн., то відповідно штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості складає 963,27 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 штрафу підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 963,27 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані для сплати відповідачу-1 3 % річних у розмірі 1 517,59 грн., в задоволенні яких суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивач зазначає про те, що з 07.06.10р. по 19.11.12р. у відповідача-1 існувала заборгованість в розмірі 20 630,12р., що не відповідає дійсності. Крім того, суд вважає, що позивач не надав обґрунтований розрахунок суми 3 % річних з урахуванням періоду на який посилається у своєму розрахунку.
Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.
Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.
При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.
Крім того, пунктом 14.5. Договору передбачено, що за ініціативою однієї з сторін та уповноваженого органу управління Договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 Цивільного кодексу України.
Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
Викладене є підставою для задоволення позову частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 651, 759, 762, 782, 783, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 286, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (49042, м. Дніпропетровськ, аеропорт, ЄДРПОУ 01130549) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ЄДРПОУ 19028107)
- пеню у розмірі 400,83 грн. (чотириста грн. 83 коп.), штраф у розмірі 963,27 грн. (дев'ятсот шістдесят три грн. 27 коп.) на наступні реквізити: р/р 3111909470001, одержувач ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код установи 37955989, призначення платежу: код доходу 22080300, символ звітності банку 094;
- витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 899,02 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 02 коп.) на наступні реквізити: р/р 35211012001567, одержувач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, МФО 821018, ГУ ДКСУ у Київській області, код установи 19028107.
Розірвати договір оренди №1039/37-14-29 нерухомого майна, що належить до державної власності від 07.06.10р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (49042, м. Дніпропетровськ, аеропорт, ЄДРПОУ 01130549), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ЄДРПОУ 19028107), Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, м. Бориспіль, ЄДРПОУ 20572069).
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (49042, м. Дніпропетровськ, аеропорт, ЄДРПОУ 01130549) повернути Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, м. Бориспіль, ЄДРПОУ 20572069) нежитлове приміщення № 192/1 на другому поверсі терміналу "В" загальною площею 10,2 кв.м., розташоване за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, міжнародний аеропорт "Бориспіль" шляхом виселення та підписання акту приймання-передачі майна.
В частині стягнення заборгованість по орендній платі у розмірі 9 632,73 грн. провадження у справі - припинити.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 11.06.13р.