"03" червня 2013 р.Справа № 916/702/13
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Кравченко С.В.
за участю представників сторін :
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Дідок Н.П. за довіреністю від 13.06.2012р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком";
до відповідача: Військової частини А2171;
про стягнення 8790,04 грн., -
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" ( далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Військової частини А2171 ( далі - Відповідач) про стягнення 8790,04 грн., посилаючись на наступне.
26.04.2012 року між сторонами по справі укладено договір №486-37 оренди місць у стійках, U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв (далі -договір).
Згідно з п. 1.1 Договору Позивач передав Відповідачу у строкове платне користування частину технологічної стійки, яка розташована в м. Одеса, по вул. Балківська, 100 для розміщення обладнання.
Відповідно до п. 3.6 Договору Відповідач зобов'язаний перераховувати орендну плату в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Позивачем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Як зазначає позивач у позові, він щомісячно виставляв рахунки Відповідачу для оплати за оренду приміщення та компенсацію за використану електроенергію. Відповідно до п. 12.1 Договору його дія поширюється на правовідносини, які виникли з 19.04.2012 року.
Відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати за користування орендованими приміщеннями, починаючи з 19.04.2012 року, а саме:
за квітень 2012 року виставлено рахунок від 30.04.2012 № 510034/12-2304 за оренду нежитлових приміщень на суму 364,80 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив;
за травень 2012 року виставлено рахунок від 31.05.2012 № 510034/12-3295 за оренду приміщення 912, 00 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив;
за червень 2012 рахунок від 30.06.2012 № 510034/12-4212 за оренду місця в стійці 912,00 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив;
за липень 2012 рахунок від 31.07.2012 № 510034/12-4754 за оренду місця в стійці в розмірі 912,00 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив.
за серпень 2012 рахунок від 31.08.2012 № 510034/12-5765 за оренду місця в стійці в розмірі 912,00 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив.
за вересень 2012 рахунок від 30.09.2012 № 510034/12-6412 за оренду місця в стійці в розмірі 912, 00 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив.
за жовтень 2012 рахунок від 31.10.2012 № 510034/12-7178 за оренду місця в стійці в розмірі 912,00 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив.
за листопад 2012 рахунок від 30.11.2012 № 510034/12-7896 за оренду місця в стійці в розмірі 912, 00 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив.
за грудень 2012 рахунок від 31.12.2012 № 510034/12-8499 за оренду місця в стійці в розмірі 912,00 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив.
за січень 2013 рахунок від 31.01.2013 № 290 за оренду місця в стійці в розмірі 912,00 грн. Відповідач оплату рахунків не здійснив.
Як зазначає позивач у позові, таким чином, за період з 01.04.2012 по 01.02.2013 року, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором, з урахуванням індексу інфляції склала 8572,80 грн.
Відповідно до ч 1 ст. 762 ЦК України Відповідач за користування майном зобов'язаний сплачувати плату, розмір якої встановлено договором.
Відповідно до п. п. 1,7 ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах, звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня) іншими законом або договором.
На підставі п. 8.2 Договору Відповідачу у випадку несвоєчасного перерахування орендної плати, нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця, до дати погашення заборгованості.
Згідно розрахунку пеня складає 181,03 грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Позивач зазначає у позові, що Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу 3% річних в розмірі 36,21 грн.
Загальна сума заборгованості складає - 8790,04 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Посилаючись на ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525,526,625 ЦК України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 8572, 80 грн.; 3% річних - 36,21 грн.; пеню - 181,03 грн. та судовий збір.
15.04.2013р. відповідач надав до суду відзив на позов, у якому зокрема зазначив, що вини Військової частини А2171 в утворенні зазначеної заборгованості немає, так як кошти у військову частину на оплату наданих послуг вищестоящим командування не направлялись. Крім того, у відзиві на позов відповідач просить суд позивачу у позові відмовити, у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу. Як доказ оплати основної заборгованості відповідачем до відзиву на позов надані виписки банку по рахунку.
19.05.2013р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 181,03 грн., 3 % річних у розмірі 36,21 грн. та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.
В засіданнях суду оголошено перерви з 15.04.2013 р. до 15.05.2013 р., з 29.05.2013р. до 03.06.2013р., згідно вимог ст. 77 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2013р. продовжено строк розгляду спору по справі №916/702/13 на 15 днів.
Представник позивача у засідання суду не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК, причини неявки до суду позивач не повідомив. Тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.
Вислухавши представника відповідача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як випливає з матеріалів справи приведені Позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими ним доказами, а саме : вказаним Договором оренди місць №486-37 від 26.04.2012р., актом приймання - передачі майна від 26.04.2012р., рахунками на оплату оренди, , розрахунком заборгованості.
Крім того, відповідачем надані докази сплати основного боргу: виписки банку та платіжні доручення, згідно яких сплата основної заборгованості відповідачем проводилась після подачі позивачем позову до суду.
Відповідачем оплата наданих за договором послуг своєчасно проведена не була, що є порушенням зобов'язання.
Позивач при зверненні з позовом до суду та відповідно до заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути із відповідача пеню в сумі 181,03грн., 3% річних у розмірі 36,21 грн.
Згідно п.8.2 договору, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
Відповідно до ст.625 ГПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача пені, 3% річних суд приходить до висновку, що розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства.
Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.
Посилання Позивача на вищеприведені норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами вказаних кодексів регулюються правовідносини по даному спору.
Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.
Підсумовуючи викладене суд вважає вимоги Позивача, законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог (вх. суду №16699/13 від 29.05.2013р.)
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов щодо відсутності його вини у порушенні зобов'язання внаслідок не направлення вищестоящим командуванням коштів судом до уваги не приймаються, оскільки це суперечить ст. 625 ЦК України.
З огляду на положення частини другої статті 617 ЦК, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" - задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини А2171 (м. Одеса, Овідіопільська дорога, код ЄДРПОУ 08309566, пр 35214005003312, 35229001003312 в ГУДКСУ в Одеської області, МФО 828011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченко, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (65023 м. Одеса, вул. Коблевська, 39 рр 26004258 в ООД ПАТ «Укртелеком» банк «Аваль», МФО 328351, ідентифікаційний код 01186691) пеню у розмірі 181 (сто вісімдесят одна) грн. 03коп, 3% річних у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Повне рішення складено 10.06.2013р.
Суддя Никифорчук М.І.