79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.06.13 Справа № 5015/6208/11
Господарський суд Львівської області в складі судді Петрашко М.М. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом АТ "Укр-АВТО" ДП "Львівський регіональний центр "Захід-Авто", м.Львів
до відповідача Фізичної-особи підприємця ОСОБА_3, м.Пустомити Львівської області.
про стягнення 10 682,31 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Зданкевич О.З. - юрисконсульт (довіреність №22 від 20.05.2013р.);
від відповідача не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено АТ "Укр-АВТО" ДП "Львівський регіональний центр "Захід-Авто"до Фізичної-особи підприємця ОСОБА_3про стягнення 10 682,31 грн., з яких 6 954,34 грн. сума основного боргу, 2 329,08 грн. 25% річних, 676,87 грн. інфляційні втрати та 722,02 грн. пеня.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.12.2011р., на підставі ст.ст. 17, 86 ГПК України, справу №5015/6208/11 надіслано за територіальною підсудністю до господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.04.2013р., на підставі ст.ст. 15, 17, 86 ГПК України, матеріали даної справи надіслано за територіальною підсудністю до господарського суду Львівської області.
25.04.2013р. господарським судом Львівської області, згідно вимог ст.2-1 ГПК України, проведено автоматизований розподіл, внаслідок якого справу №5015/6208/11 передано для розгляду судді Петрашко М.М., інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.
Ухвалою суду від 29.04.2013р. прийнято справу до розгляду та призначено її до судового розгляду на 22.05.2013р. Ухвалою суду від 22.05.2013р. розгляд справи відкладено на 06.06.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.
Представник позивача надав докази відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на адресу вказану у Витязі з ЄДРПОУ № 16462869, а саме: 81100, АДРЕСА_1. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та просив розглянути справу по наявних у ній матеріалах.
Відповідач явку в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 29.04.2013р. та 22.05.2013р. не виконав, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 81100 0231833 3 від 24.05.2013р. - вручено 27.05.2013р. Крім того відповідач був належним чином повідомлений про прийняття справи до розгляду та призначення її до судового розгляду вперше на 22.05.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 81100 0226700 3 від 29.04.2013р. - вручено 03.05.2013р. Однак, станом на 06.06.2013р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.
Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності відповідача по наявних матеріалах, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
05.02.2008р. між Львівським регіональним центром «Захід-Авто» (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір №08/08 (далі по тексту -договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався систематично передавати у власність покупцеві мастильні матеріали та автозапчастини (надалі - товар) окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п.2.1. договору покупець формує та надає замовлення на товар, із зазначенням коду товару та необхідної кількості за позиціями та бажаних строків продажу товару. Замовлення можуть бути передані або надіслані продавцю в оригіналі, а також в копії за факсимільним зв'язком, електронною поштою або телефонограмою
Згідно із п.2.2. договору продавець підтверджує замовлення з урахуванням товарних позиій, які є в наявності на складі або можуть бути доставлені покупцю у відповідні строки.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що замовлення є попереднім документом стосовно погодження між сторонами кількості та асортименту товару.
Відповідно до п.2.4. договору остаточна ціна (з урахуванням можливої знижки), асортимент та кількість товару зазначається у накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із п.3.1. договору продавець продає покупцю товар окремими партіями в строк, кількості, асортименті та за ціною, остаточно погоджених сторонами, на підставі видаткових накладних, якщо інше не буде обумовлене сторонами.
Пунктом 3.2. договору сторони домовились про те, що датою продажу є дата видаткової накладної продавця
Відповідно до п.4.1. договору покупець зобов'язується сплатити вартість кожної партії товарів у строк до 19 календарних днів від дати продажу.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до видаткових накладних №411 від 26.03.2010р., №143 від 14.04.2010р., №149 від 13.05.2010р., №148 від 13.05.2010р. та №282 від 21.05.2010р. позивач надав, а відповідач прийняв товар та зобов'язався відповідно до п.4.1. договору оплатити послуги по поставці мастильних матеріалів та автозапчастин.
У позовній заяві вказано, що станом на 12.10.2011р. згідно даних бухгалтерського обліку заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 954,34 грн.
Відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 суми основного боргу у розмірі 6 954,34 грн.
Пунктом 7.4. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки.
Отже, крім основного боргу, на підставі п.7.4. договору позивач просить стягнути на його користь з відповідача 722,02 грн. пені.
Згідно із п.7.3. договору у разі несвоєчасної оплати товару покупець за вимогою продавця сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також штраф у розмірі 25% річних від простроченої суми (у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України).
Відтак, позивач також нарахував відповідачу на підставі п.7.3. договору та ст.625 ЦК України 2 329,08 грн. 25% річних та 676,87 грн. втрат від інфляції.
Отже, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 10 682,31 грн., з яких 6 954,34 грн. сума основного боргу, 722,02 грн. пеня, 2 329,08 грн. 25% річних та 676,87 грн. інфляційні втрати.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За умовами ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору №08/08 від 05.02.2008р. підтверджується наступними накладними №411 від 26.03.2010р., №143 від 14.04.2010р., №149 від 13.05.2010р., №148 від 13.05.2010р. та №282 від 21.05.2010р.
Позивач стверджує, що сума основного боргу за даним договором становить 6 954,34 грн. Однак з матеріалів, які знаходяться у справі вбачається інше.
По накладній №411 від 26.03.2010р. відповідачу відпущено товару на суму 1 338,68 грн., по накладній №143 від 14.04.2010р. - на суму 2 411,74 грн., по накладній №149 від 13.05.2010р. - на суму 611,78 грн., по накладній №148 від 13.05.2010р. - на суму 621,94 грн. та по накладній №282 від 21.05.2010р. - на суму 2 244,86 грн.
Отже відповідачу було відпущено товару на загальну суму 7 229,00 грн.
Як вбачається із долученої позивачем до матеріалів справи банківської виписки, відповідачем 02.11.2010р. здійснено платіж по договору 08/08 від 05.02.2008р. на суму 400,00 грн.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 6 829,00 грн. основного боргу.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокремасплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, суд, здійснивши перерахунок розміру пені, керуючись вищевикладеними нормами закону, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 619,42 грн. пені.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару покупець за вимогою продавця сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також штраф у розмірі 25% річних від простроченої суми (у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України).
Відтак, здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат та 25% річних, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 643,20 грн. втрат від інфляції та 2 329,08 грн. 25% річних.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.
Сплата державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підтверджується платіжними дорученням №742 від 13.10.2011р. на суму 106,82 грн. та №741 від 13.10.2011р. на суму 236,00 грн., які відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 611,612,625, 627, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної-особи підприємця ОСОБА_3 (81100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства "Укр-АВТО" Дочірнього підприємства "Львівський регіональний центр "Захід-Авто" (79069, м.Львів, вул.Шевченка, будинок 329,код ЄДРПОУ 19331863) 6 829,00 грн. основного боргу, 619,42 грн. пені, 2 329,08 грн. 25% річних, 643,20 грн. інфляційних втрат, 106,82 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.
5.Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України та набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 11.06.2013р.
Суддя Петрашко М.М.