ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/2962/13 03.06.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "
до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"
про стягнення 1479,50 грн.
Головуючий суддя Полякова К.В.
Суддя Картавцева Ю.В.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: Пасіка Є.Ю. (дов. № 864/18 від 10.04.2013)
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про стягнення у порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 1479,50 грн.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність особи винної у пригоді.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2013 порушено провадження у справі № 910/2962/13 та призначено її до розгляду на 21.03.2013 року.
05.03.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від Моторно-транспортного (страхового) бюро України надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 18.02.2013 року.
21.03.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові документи, витребувані ухвалою суду від 18.02.2013 р.
У зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 11.04.2013 , про що судом винесено відповідну ухвалу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 визначено для розгляду справи № 910/2962/13 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Картавцева Ю.В. та Гумега О.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.04.2013 справу №910/2962/13 прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів та призначено її до розгляду на 23.05.2013 року.
13.05.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від Шевченківського районного суду м. Києва надійшли копії адміністративної справи № 3-8605/11, щодо притягнення Стрикун О.Г. до адміністративної відповідальності, витребувані ухвалою суду.
Ухвалою суду від 23.05.2-13 розгляд справи відкладено на 03.06.2013 через нез"явлення до судового засідання представників сторін.
Під час судового засідання 03.06.2013 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зауваживши, що ним подані всі докази, які мають значення для вирішення справи по суті.
Відповідач не забезпечив явку свого представника до судового засідання, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
01.07.2011 між Aакцонерною Страховою компанією "АХА Страхування" (Страховик), правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", та Стрикун Ольгою Григорівною (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування № 3558310/05AB (а. с. 9-12), відповідно до умов якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля марки «HYUNDAI Matrix», державний номер АА 8648 КН.
28.07.2011 о 12-54 год. по бул. Т.Шевченка, 22-24 у м. Київ сталася дорожньо- транспортна пригода за участю транспортних засобів, а саме транспортного засобу марки «MITSUBISHI Galant», номерний знак ВА 9943 AT, який на момент скоєння ДТП, знаходився у володінні Муха О.М. та під керуванням Жихарєва Олега Миколайовича та автомобіля страхувальника. Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме Довідкою № 8851949 (а. с. 14).
На підтвердження своєчасного звернення страхувальника до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування до матеріалів справи додано заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а. с. 16-17).
На підставі рахунку № 14 від 29.07.2011 (а. с. 21), у якому визначено суму фактичних витрат щодо відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 2959,00 грн., Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» складено страховий акт № 2011/U/OMOD03772/UIA8213 від 19.08.2011 (а. с. 18) та здійснено розрахунок страхового відшкодування у розмірі 2959,00грн. (а. с. 19).
23.08.2011 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» виплатило Стрикун О.Г. страхове відшкодування у розмірі 2959,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 23711 від 23.08.2011 року (а. с. 20).
Позивач стверджує, що Стрикун О.Г. та Жихарєв О.М. несуть відповідальність перед ним в рівних частинах тобто по 50% від суми страхового відшкодування, як перед особою, яка отримала право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки внаслідок здійснення виплати страхового відшкодування.
Як на підставу своїх тверджень Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» полається на постанову Шевченківського районного суду міста Києва в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності Жихарєва О.М. та довідку ДАЇ про обставини ДТП, з яких вбачається наступне: обидва учасники ДТП однаково порушили правила маневрування та при здійсненні зміни напрямку руху не переконались, що це буде безпечно для себе та інших учасників дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Таким чином на думку позивача, особою, відповідальною за завдані позивачу збитки, у даному випадку є Жихарєв О.М. в розмірі 50% від суми страхового відшкодування, виплаченого страхувальником Стрикун О.Г., відповідно до вимог ст. 1188 Цивільного кодексу України.
Оскільки цивільно-правова відповідальність Жихарєва О.М. на момент вчинення ДТП застрахована Приватним акціонерним Товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» за полісом № АА/2331346, позивач звернувся із заявою про регресні вимоги за вих.. № 1128АР від 17.02.2012 (а. с. 25) до ПрАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», яка отримана відповідачем 27.02.2012, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення.
Незважаючи на факт отримання відповідачем вище вказаної заяви про регресні вимоги, позивач на день розгляду справи коштів або відповіді від Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» не отримав.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Тобто, виходячи з положеннь зазначеної статті Цивільного кодексу України, законодавець розрізняє завдання шкоди самим володільцям цих джерел та іншим особам.
Так, у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Аналогічна позиція містить в ухвалі Верховного суду України від 21.12.2005 (судова колегія з цивільних справ).
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).
Нормами статті 62 Конституції України закріплено принцип презумпції невинуватості: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду». Загалом нормативне опесередкування презумпції невинуватості при розгляді справ про адмістративні правопорушеня має фрагментарний характер - особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, доки її вина не буде доведена у передбаченому законом порядку і зафіксована постановою, що набула чинності.
З метою всебічного з'ясування всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди, судом в межах розгляду справи, здійснені запити до Шевченківського районного суду міста Києва щодо надання копій адміністративних справ, порушених за ознаками складу адміністративного правопорушення відносно Жихарєва О.М. та Стрикун О.Г.
Дослідивши надані до суду матеріали, колегією суддів встановлено, що адміністративну справу щодо Жихарєва О.М. (№3-8604/11) закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, про що Шевченківським районним судом міста Києва винесено відповідну постанову.
Разом з тим, провадження по справі № 3-8605/11 про притягнення Стрикун О.Г. до адміністративної відповідальності закрито за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Надавши юридичну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд критично оцінює твердження позивача, щодо наявності спільної вини у рівних частинах гр. Жихарєва О.М. та гр. Стрикун О.Г. у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої транспортний засіб марки «HYUNDAI Matrix», державний номер АА 8648 КН зазнав механічних пошкоджень, з огляду на його посилання на постанову суду та довідку ДАЇ, виходячи з наступного.
Постанова суду у справі про адмінстартивне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідні обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказам є Довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем до суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність вини особи, що є страхувальником відповідача - Жихарєва О.М. у завданні шкоди власнику транспортного засобу марки «HYUNDAI Matrix», державний номер АА 8648 КН, у зв"язку із чим, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» відсутні підстави, щодо вимоги стягнення 50% виплаченого страхового відшкодування розміром 1479,50 грн. у порядку зворотної вимоги.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відтак, суд відмовляє у задоволенні позову. Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 1479,50 грн. - відмовити повністю.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 03.06.2013 у присутності представника позивача.
Повний текст рішення складено - 10.06.2013 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя К.В. Полякова
Суддя Ю.В. Картавцева
Суддя О.В. Гумега