Справа № 815/679/13-а
21 травня 2013 року
10год.11хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
За участю секретаря - Малени В.І.
За участю сторін:
Від позивача: Стоянова Л.І. - за довіреністю, Гончарова О.Л. - за довіреністю
Від відповідача: Павлов О.Д. - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Системи управління» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Судом розглядається справа за адміністративним позовом ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Системи управління», в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 15.01.2013р. №0000082250 та №0000092250.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень вимог ПК України, посилаючись на безпідставність висновків акту перевірки. Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій. На підтвердження суми бюджетного відшкодування сум ПДВ та фактичного здійснення господарської операції TOB «НВП «Системи Управління» було надано податковому органу усі необхідні первинні документи в підтвердження реальності виконання господарських операцій сторонами договору поставки. На момент вчинення господарських операцій з TOB „Укренергометалгруп" у вересні 2012 року у вказаного контрагента була повна податкова правосуб'єктність, підприємство було зареєстровано, знаходилось на податковому обліку, мало статус платника податку на додану вартість. Не відповідає дійсності твердження відповідача про відсутність TOB „Укренергометалгруп" за місцем реєстрації.
Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на встановлені порушення позивачем п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 та п п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість та податок на прибуток. Перевіркою встановлена безтоварність угоди позивача з його контрагентом та недоведеність її реальності.
В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені правові позиції по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 17.12.2012р. по 28.12.2012р. на підставі п.78.1.1 п.78.1 ст.78 п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 12.12.2012р. №3014 посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку TOB «НВП «Системи управління» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Укренергометалгруп» їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2012 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 28.12.2012 року №8028/22-5/31728376 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB «НВП «Системи управління» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Укренергометалгруп» їх реальності та повноти відображення в обліку за період: вересень 2012 року».
В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит вересня 2012р. з ПДВ на суму 67427,83грн. та внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати за вересень 2012р. на загальну суму ПДВ 67427,83 грн.; 2) вимог п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України: ТОВ безпідставно в декларації з податку на прибуток включено до складу витрат суми витрат по постачальнику TOB «Укренергометалгруп» на загальну суму 337139грн., в т.ч.: 3 квартал 2012р. - 337139грн., чим занижено податок на прибуток на суму 70799грн., в т.ч.: 3 квартал 2012р. - 70799грн.
На підставі акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013р. №0000082250, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток на суму 88499грн. (70799грн. - за основним платежем та 17700грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), у зв'язку з порушенням позивачем п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України; та від 15.01.2013р. №0000092250, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 84285грн. (67427,83грн. - за основним платежем та 16857грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, у зв'язку з порушенням позивачем п п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду наступного.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що TOB «НВП «Системи управління» завищено податковий кредит з ПДВ за вересень 2012р. на суму 67427,83грн. та завищено валові витрати по постачальнику TOB «Укренергометалгруп» у 3 кварталі 2012р. на загальну суму 337139грн.
Згідно з актом перевірки, підставами для висновку про заниження податку на прибуток, заниження податку на додану вартість за відповідний період, вказується наступне. Податковий кредит та валові витрати TOB «НВП «Системи управління» сформовано за взаємовідносинами з TOB «Укренергометалгруп» згідно договору поставки №0309/12-1 від 03.09.2012р. Однак, до перевірки надана товарно-транспортна накладна, згідно якої неможливо встановити місце розвантаження товару. До перевірки не надано Договір про проведення транспортування товару з ПП «Транском». В ході перевірки TOB «НВП «Системи управління» не надані банківські виписки. ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС складено акт №2444/22-5/37281576 від 11.12.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Укренергометалгруп» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період вересень 2012». Вказаним актом встановлено наступне. TOB «Укренергометалгруп» за юридичною адресою не знаходиться. Основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів за підприємством не встановлено. Чисельність працюючих на підприємстві згідно останнього звіту за формою 1\-ДФ складає - 2 особи. У зв'язку з тим, що на підприємстві відсутні основні засоби ведення фінансово-господарської діяльності, та підприємством не було надано первинні документи, які б підтверджували здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, фінансово-господарські операції проведені TOB «Укренергометалгруп» за вересень 2012р. мають ознаки безтоварності. Зазначені операції TOB "Укренергометалгруп" та контрагентів-постачальників не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Враховуючи вищевикладене та відсутність реальності угод по придбанню по ланцюгу постачання від TOB "Укренергометалгруп" у періоді вересень 2012р., неможливо підтвердити реальність угод з продажу товарів покупцям за вересень 2012 року.
Також акт перевірки містить дані, що 17.12.2012р. (тобто в день початку перевірки) ТОВ надало до ДПІ додаток 1 Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012р., в якому відображено коригування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із поверненням товару TOB "Укренергометалгруп", одержаного від останнього за податковими накладними №1-№8.
Ґрунтуючись на цих даних, відповідач дійшов висновків, що TOB «НВП «Системи управління» фактично фінансово-господарські операції з TOB "Укренергометалгруп" у вересні 2012р. не здійснювало, у зв'язку чим порушено вимоги податкового законодавства та занижено податок на прибуток та податок на додану вартість.
Судом встановлено, що відносини між TOB «НВП «Системи управління» та TOB "Укренергометалгруп" ґрунтувались на договорі поставки №0309/12-1 від 03.09.2012р., згідно якого договору постачальник (TOB "Укренергометалгруп") зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець (TOB «НВП «Системи управління») прийняти та сплатити товар. - кабельно-провідникову продукцію.
Відповідно до п.1.2 Договору найменування товару і його кількість вказується в Видаткових накладних. Згідно з п.2.1 Договору ціна, вартість товару узгоджується сторонами у видаткових накладних.
За договором поставки ТОВ «НВП «Системи управління» отримало товар - кабельно-провідникову продукцію у кількості 2138м. на загальну суму 404567грн., у т.ч. ПДВ 20% - 67427,83грн. У рахунок оплати за відвантажену кабельно-провідникову продукцію ТОВ «Укренергометалгруп» отримало 18000грн., у т.ч. ПДВ 20% - 3000грн., згідно електронного платежу №493 від 10.10.2012р.
На виконання умов договору поставки TOB "Укренергометалгруп" виписано видаткові накладні та податкові накладні. На виконання умов договору сторонами складені відповідні видаткові накладні: №0309/01 від 03.09.2012 року; № №0409/01 від 04.09.2012 року; №0509/01 від 05.09.2012 року; №0609/01 від 06.09.2012 року; №0709/01 від 07.09.2012 року; №1009/01 від 10.09.2012 року; №1109/01 від 11.09.2012 року; №1309/01 від 13.09.2012 року; №1709/01 від 17.09.2012 року на загальну суму 404567грн.
ТОВ «Укренергометалгруп» виписані позивачу податкові накладні №9 від 17.09.2012р.; №8 від 13.09.2012р.; №7 від 11.09.2012р.; №6 від 10.09.2012р.; №5 від 07.09.2012р.; №4 від 06.09.2012р.; №3 від 05.09.2012р.; №2 від 04.09.2012р.; №1 від 03.09.2012р.
Транспортування товару проводилось за рахунок ТОВ «НВП «Системи управління» згідно договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №040201 від 02.04.2012р. з ПП «Транском» на підставі заявки про надання транспортних послуг.
Однак з наданих позивачем ТТН неможливо встановити місце розвантаження товару, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997№363.
Разом із цим, суду не надані також і докази, що підтверджують оприбуткування придбаної кабельно-провідникової продукції на складі позивача, або його зберігання на договірних умовах у інших осіб до моменту повернення товару.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за вересень 2012р. - 67427,83грн. Суми витрат по постачальнику ТОВ «Укренергометалгруп» позивачем віднесено до складу валових витрат у розмірі 337139грн. за 3 квартал 2012р.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада та 04 грудня 2012р. на вимогу ТОВ «Укренергометалгруп» у зв'язку з невиконанням ТОВ «НВП «Системи управління» умов оплати по договору №0309/12-1 від 03.09.2012р., було здійснено повернення отриманої у вересні 2012 р. кабельно-провідникової продукції на суму 322139,17грн. (без ПДВ), ПДВ - 64427,83грн., у зв'язку із чим були оформлені видаткові накладні на повернення та проведено коригування податкового кредиту, задекларованого у вересні 2012р., шляхом подання 17.12.2012р. розрахунку коригування до ПДВ.
Коригування податкового кредиту проведено позивачем на підставі одержаних від постачальника у зв'язку із поверненням йому товару розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, проте доказів реєстрації ТОВ «Укренергометалгруп» цих розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних суду не надано.
Таким чином розрахунки коригування до податкових накладних при відсутності підтвердження їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складені з порушенням п.19, п.21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, тому не надавали позивачу права на коригування сум податкового кредиту, задекларованого у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012р., у грудні 2012р. (абз.8 п.201.10 ст.201 ПК України).
Позивач стверджує, що на момент перевірки товар було повернуто ТОВ «Укренергометалгруп» з огляду на його неоплату TOB «НВП «Системи управління». При цьому були оформлені контрагентом розрахунки коригування до податкових накладних, які в свою чергу не були включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних, податковий кредит не був скоригований позивачем станом на дату початку перевірки. Та лише у день початку перевірки 17.12.2012р. TOB «НВП «Системи управління» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС був наданий додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» (за вересень 2012р).
Відповідно до п.140.2 ст.140 ПК України у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Згідно ст.191 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Відповідно до п.192.3 ст.192 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Суд зазначає, що при здійсненні господарської діяльності основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Однак аналіз наданих позивачем доказів дає підстави вважати відсутньою ділову мету господарських операцій позивача та TOB "Укренергометалгруп", з огляду на те, що товар не було оплачено позивачем, порядок його оплати взагалі не було визначено сторонами, з боку TOB "Укренергометалгруп" рахунки на оплату поставленого товару не виставлялися, та сам товар було повернуто постачальнику. Отже за результатами вчиненої господарської діяльності не вбачається спрямованості оформлених документально господарських операцій на одержання прибутку.
Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.
Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, але в даній справі позивачем не доведено реальне придбання товару у контрагента TOB „Укренергометалгруп".
Дослідивши підставність висновків акту перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Системи управління», суд встановив, що позивачем не доведена у встановленому законом порядку реальність спірних господарських операцій (їх товарність) на спростування позиції ДПІ.
Висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток у зв'язку з порушенням п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України суд вважає обгрунтованим.
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Згідно з п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу
При цьому, підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Позивачем суду не надано документальних доказів, які б доводили реальність одержання товару за договором №0309/12-1 від 03.09.2012р., а також які б свідчили про зв'язок витрат позивача з придбання з веденням його господарської діяльності, тобто письмових доказів, які б свідчили про вчинення дій, які приносять дохід, що є необхідною ознакою валових витрат.
При цьому суд бере до уваги, що тягар доказування між сторонами розподіляється відповідно до ст.71 КАС України таким чином, що суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення, для чого обґрунтовує правильність висновків про порушення платником податку вимог податкового законодавства на підставі документів та податкової інформації, що досліджувались та використовувались в ході перевірки.
Натомість, процесуальним обов'язком позивача в даній справі є доведення фактичного здійснення господарських операцій, їх реальності, змін у складі активів підприємства у зв'язку з їх проведенням, що зумовлює необхідність надання доказів, які прямо або побічно це підтверджують. TOB «НВП «Системи управління» в порушення вимог ч.1 ст.71 КАС України ця обставина не доведена.
Отже, ДПІ правомірно донарахувала податок на прибуток з відповідними штрафними санкціями оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 15.01.2013р. №0000082250 та податок на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 15.01.2013р. №0000092250.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Системи управління» задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Системи управління» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 27.05.2013р.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
З оригіналом згідно:
Суддя М.М. Аракелян
У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Системи управління» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Повний текст постанови складено 27 травня 2013 року.