11.12.2006 Справа № 7/262-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Білецька Л.М., Науменко І.М.,
секретар судового засідання -Водопоєнко О.В., Клименко Ю.І.,
за участю представників сторін:
від позивача -Джафаров Б.Ю., довіреність від 23 січня 2006 року б/н;
від відповідача -Пристромко М.П., довіреність від 05 січня 2004 року № 8/2;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Кінтан Девелопментс Лімітед», м.Київ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2006 року у справі № 7/262-06
за позовом Дочірнього підприємства “Кінтан Девелопментс Лімітед», м.Київ
до Закритого акціонерного товариства “Кодакінвест», м.Дніпропетровськ
про внесення змін до договору, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2006 року у справі № 7/262-06 (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні позову ДП “Кінтан Девелопментс Лімітед» відмовлено.
При винесенні рішення господарський суд виходив із відсутності підстав для внесення змін до спірного договору про зворотну фінансову допомогу за заявою позивача, який не є стороною цього договору. Також судом зазначено, що істотної зміни обставин при зміні законодавства, що регулює правовідносини позики, не відбулося.
Не погодившись з рішенням суду, позивач -ДП “Кінтан Девелопментс Лімітед», звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати і прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач зазначає про невідповідність спірного договору про зворотну фінансову допомогу діючому ЦК України, оскільки він укладений між юридичними особами і не може бути безпроцентним, що свідчить про істотну зміну обставин і є підставою для зміни договору відповідно до ст.652 ЦК України. Також позивач вказує про безпідставність відмови судом у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач -ЗАТ “Кодакінвест», проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити. У поданому відзиві зазначає, що судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи з урахуванням встановленого ст.69 ГПК України строку вирішення спору та відсутності поважних причин нез'явлення представника позивача в судове засідання. Також відповідач вказує, що законом не передбачений обов'язковий платний характер договору позики, сплата відсотків не є істотною умовою такого договору, а тому істотної зміні обставин не було. Позивач не є фінансовою установою і не може надавати фінансові послуги у вигляді надання позики, яка передбачає отримання доходу.
В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 06 грудня 2006 року до 11 грудня 2006 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
23 листопада 2001 року між відповідачем -ЗАТ “Кодакінвест» (позичальник) та ДП “Топгаз-Дніпропетровськ» ЗАТ “Топгаз» (кредитор) укладений договір № 1 про зворотну фінансову допомогу /а.с.8/, згідно умов якого (п.1.1) кредитор зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову цільову позику, а позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений договором строк.
Як встановлено п.1.2 договору, в зв'язку з тим, що між сторонами за даним договором налагоджуються тісні взаємовигідні ділові стосунки, позика позичальнику надається на безвідсотковій основі.
Сума позики, у відповідності з п.2.1 договору, становить 30000 грн.; строк надання позики -до 31 грудня 2010 року (п.4.1 договору), починаючи з цієї дати позичальник зобов'язується повернути суму позики кредитору у повній сумі (п.5.1 договору).
Платіжним дорученням від 23 листопада 2001 року № 349 /а.с.9/ ДП “Топгаз-Дніпропетровськ» перераховано на користь відповідача ЗАТ “Кодакінвест» 30000 грн. як зворотна фінансова допомога згідно договору від 23 листопада 2001 року № 1.
01 липня 2005 року кредитором -ДП “Топгаз-Дніпропетровськ» ЗАТ “Топгаз» укладений договір № 02/07-ВП про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу - ДП “Кінтан Девелопментс Лімітед» (новий кредитор) право вимоги у відповідності з п.5.1 договору від 23 листопада 2001 року № 1 про зворотну фінансову допомогу, укладеного між первісним кредитором та відповідачем ЗАТ “Кодакінвест» (боржником).
У відповідності з п.п.3-4 договору № 02/07-ВП відступлення права вимоги до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання обов'язків по основному договору -сплати 30000 грн., стягнення штрафних санкцій, неустойки, індексу інфляції та трьох відсотків річних за порушення основного договору боржником.
Повідомлення про заміну кредитора направлено відповідачу 13 вересня 2005 року /а.с.11/.
Листом від 16 листопада 2005 року, за вих.№ 49101, позивач -ДП “Кінтан Девелопментс Лімітед» звернувся до відповідача ЗАТ “Кодакінвест» з пропозицією про зміну договору від 23 листопада 2001 року № 1, посилаючись на істотну зміну обставин, запропонував укласти угоду від 16 листопада 2005 року, якою змінити п.п.1.1 та 1.2 договору, виклавши їх в такій редакції:
“1.1. Кредитор передає у власність позичальникові грошові кошти (позику), а позичальник зобов'язується використати їх за цільовим призначенням і повернути у визначений даним договором строк.
1.2 У зв'язку з тим, що між сторонами за даним договором налагоджуються тісні взаємовигідні ділові стосунки кредитор має право на одержання від позичальника процентів від суми позики в розмірі 9,5 процентів річних. Проценти виплачуються позичальником щомісяця 10 числа до дня повернення позики.» /а.с.12, 13/.
У зв'язку з неотриманням відповіді від відповідача позивач звернувся до господарського суду з позовом про внесення змін до вказаний пунктів договору від 23 листопада 2001 року про зворотну фінансову допомогу № 1.
Висновок господарського суду про відмову в задоволенні позову судова колегія вважає вірним.
В обґрунтування позовних вимог ДП “Кінтан Девелопментс Лімітед» посилається на істотну зміну обставин у зв'язку із набранням чинності ЦК України, положення якого (ст.1048) передбачають сплату процентів за договором позики.
Згідно ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, -змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
При цьому, як встановлено ч.4 вказаної статті, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для зміни умов спірного договору про зворотну фінансову допомогу від 23 листопада 2001 року № 1, оскільки будь-якої зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні цього договору, не відбулося.
Зміна обставин передбачає погіршення стану сторони (сторін) договору або порушення балансу інтересів сторін внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх факторів, які не залежать від волі сторін.
Набрання чинності Цивільним кодексом України, який передбачає сплату позичальником процентів позикодавцю за договором позики, не тягне будь-якого порушення прав чи інтересів сторони спірного договору та не свідчить про погіршення стану сторони за договором відносно положення, яке існувало для кожної сторони на момент укладення договору.
Спірним договором його сторонами обумовлено надання безвідсоткової цільової позики, що відповідало інтересам та волевиявленню сторін, та не суперечить як діючому на той час, так і чинному законодавству.
Глава 32 ЦК УРСР, яка регулювала правовідносини позики, не передбачала права позикодавця на отримання процентів на суму позики.
У відповідності з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч.2 ст.1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Судова колегія відхиляє як неспроможні викладені в апеляційній скарзі твердження позивача з посиланням на ч.2 ст.1048 ЦК про те, що договір позики, укладений між юридичними особами, не може бути безпроцентним.
Право позикодавця на одержання від позичальника процентів за договором позики не є безумовним, частиною 1 ст.1048 прямо передбачено, що інше може бути встановлено договором або законом. Частиною 2 цієї статті передбачені виключні випадки безпроцентності договору позики, які не можуть бути застосовані до спірного договору.
Господарським судом вірно зазначено про відсутність передбачених ч.2 ст.652 ЦК України обов'язкових умов для розірвання договору за істотною зміною обставин, а також відсутність факту винятковості та наявності умов для зміни договору за рішенням суду, передбачених частиною 4 цієї статті, які б свідчили про недопустимість його розірвання.
Виходячи із положень ст.ст.651, 652 ЦК України, ініціювання питання щодо внесення змін до договору є виключним правом сторін цього договору.
Позивач -ДП “Кінтан Девелопментс Лімітед» не є стороною спірного договору від 23 листопада 2001 року № 1, а тому не має права на внесення змін до нього.
Як встановлено ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В зв'язку з укладенням між ДП “Топгаз-Дніпропетровськ» ЗАТ “Топгаз» та ДП “Кінтан Девелопментс Лімітед» договору про відступлення права вимоги позивач набув право вимоги виконання боржником обов'язку по поверненню суми позики та стягнення донарахованих сум у разі порушення боржником цього обов'язку.
Таким чином, позивач, як кредитор, є стороною у зобов'язанні щодо повернення боржником переданих йому на підставі договору від 23 листопада 2001 року № 1 сум, проте позивач не є стороною цього договору.
Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити про невідповідність договору про відступлення права вимоги від 01 липня 2005 року № 02/07-ВП умовам п.8.2 договору від 23 листопада 2001 року № 1 про зворотну фінансову допомогу, згідно якого передача стороною своїх зобов'язань (прав та/чи обов'язків) за договором третім особам допускається лише за письмово згодою іншої сторони /а.с.22/.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, що господарським судом повно, всебічно і об'єктивно оцінені обставини справи з наданням їм належної правової оцінки, рішення господарського суду відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.
Посилання позивача на порушення судом норм процесуального права судової колегією відхилені як необґрунтовані.
Позивач був своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що останнім не заперечується і підтверджується його клопотанням про відкладення розгляду справи /а.с.26/, неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджала розгляду господарським судом даної справи і прийняттю рішення за наявними в справі доказами.
Як встановлено ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застування норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Рішення господарського суду про відмову в задоволенні позову є вірним.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2006 року у справі № 7/262-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Кінтан Девелопментс Лімітед» -без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
І.М.Науменко