11.12.2006 Справа № 15/258
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Джихур О.В.(доповідач)
суддів: Коршуна А.О., Виноградник О.М.
секретар судового засідання: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від відповідача: Лисенко Сергій Васильович, довіреність №6437/07 від 28.12.05, представник;
від позивача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином .
розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія", м. Кіровоград та відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго",м.Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2006 року у справі №15/258
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю"Єлисаветградська транспортна компанія", м. Кіровоград
до: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго",м.Кіровоград
про визнання договору недійсним .
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2006 року (суддя -Мохонько К.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія", м. Кіровоград задоволено частково. Визнано недійсним п.п.2.1,2.1 угоди про порядок погашення заборгованості №929-ш від 03.10.2005 року, п.п.7.2,7.3,7.4,8.1.7, 8.1.8 договору про постачання електричної енергії №36К від 31.03.2005 року укладеного між ВАТ "Кіровоградобленерго" його структурним підрозділом Кіровоградською філією та ТОВ "Єлисаветградська транспортна компанія". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що п.п.7.2,7.3,7.4,8.1.7.,8.1.8 суперечать ч.2 ст.18 Закону України “ Про міський електричний транспорт» П.п. 7.5, 7.6., 7.7. договору №36К від 31.03.2005 року стосуються усунення наслідків аварії у системах електропостачання і їх наявність в договорі не впливає на безпеку експлуатації електричних мереж як позивача, зокрема, так і інших споживачів електроенергії в цілому. П.п. 2.1.,2.2. угоди від 03.10.2005 року не відповідають п.п.7.1,7.5 розділу 7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року №28 (з наступними змінами та доповненнями), п.2.2 угоди пов'язаний з п.2.1 угоди.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду позивач та відповідач його оскаржують.
ВАТ "Кіровоградобленерго" вважає рішення не обґрунтованим прийнятим без всебічного , повного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для прийняття законного рішення. Посилається на те, що згідно п.5 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються засади організації та експлуатації енергосистем, яким сьогодні є закон України “Про електроенергетику» Визнання недійсним п 7.2 договору не відповідає ст. 203,215 ЦКУ, Правилам користування електроенергією, п.6.3. в яких встановлена відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування Пункт 7.3 договору відповідає п.8.7 ПКЄЄ п.7.4 договору відповідає ч.2,3 ст 24 Закону “Про електроенергетику», яким передбачено, що енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої енергії обмежити його електросопживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.
Угода про порядок погашення заборгованості №929-Ш від 03.10.2005 року не суперечить ч.5 ст26 Закону України “Про електроенергетику», оскільки діюче законодавство не містить прямої заборони щодо сплати санкції визначеною вказаною нормою в розстрочку, припущення позивача, що відключення можуть призвести до технологічних аварій та інших надзвичайних ситуацій спростовуються п.п.7.15,7.17 ПКЄЄ.
ВАТ "Кіровоградобленерго" просить рішення в частині задоволення вимог скасувати, позов залишити без розгляду.
Заперечуючи рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, ТОВ "Єлисаветградська транспортна компанія", вказує, що згідно п.2 ст. 18 Закону України “Про міський електричний транспорт» забороняється відключення об'єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання, у зв'язку з чим всі інші підстави для відключення (припинення) від енергопостачання, передбачені в п.п. 3.1.2, 7.5, 7.6, 7.7 договору №36 від 31.03.2005 року суперечать положенням вказаного Закону.
Висновки господарського суду по п.п 7.5, 7.6,7.7 договору від 31.03.2005 року не відповідають обставинам справи.
Позивач просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним п.п. 3.1.2, 7.5, 7.6., 7.7 договору від 31.03.2005 року №36 К, позов задовольнити повністю.
В судове засідання не з'явився представник позивача, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином 17.11.2006 року.
Перевіривши рішення на предмет відповідності діючому законодавству, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Між позивачем та управлінням розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради укладений договорі про організацію надання транспортних послуг від 15.14.2004 року. Договір укладено з метою забезпечення перевезення пасажирів, в тому числі всіх пільгових категорій., що користуються електротранспортом в м. Кіровограді, надійного та якісного їх обслуговування на умовах виконання сторонами вимог чинного законодавства. Договір діє з 15 грудня 2004 року по 15 грудня 2009 року. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.
Як свідчать матеріали справи ТОВ "Єлисаветградська транспортна компанія" здійснює діяльність регулярного електротранспорту, займається перевезеннями пасажирів, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ від 20.07.2006 року (а.с.40), характеристикою підприємства (а.с.30), договором про організацію надання транспортних послуг від 15.12.2004 року (а.с.22)
Відповідно до ч.2 ст 18 Закону України “Про міський електричний транспорт» забороняється відключення об'єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.
Враховуючи режим роботи позивача - “ цілодобовий безперервний», про що зазначено в характеристики підприємства (а.с.30)забороняється відключення об'єктів міського електротранспорту від електропостачання на протязі всієї доби.
Таким чином п.п. 7.2,7.3.,7.4,8.1.7,8.1.8 договору про постачання електричної енергії №36 К від 31.03.2005 року суперечать ч.2 ст.18 Закону України “Про міський електричний транспорт» і повинні бути визнані недійсними.
Незважаючи на те, що Закон України “Про Електроенергетику» не містить будь -яких виключень для міського електротранспорту, колегія суддів враховує, що міський електричний транспорт -складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів (абз 5 п1 ст 1 Закону “ Про міський електричний транспорт») Таким чином міський електротранспорт потрібен для життєзабезпечення міст та інших населених пунктів.
Згідно ч.1 та 2 ст 20 вказаного Закону тимчасове припинення або обмеження надання транспортних послуг може застосовуватися у випадках передбачених правилами дорожнього руху, правилами експлуатації трамвая та тролейбуса і правилами експлуатації метрополітену, надання транспортних послуг може обмежуватися або припинятися тільки в умовах надзвичайного чи воєнного стану.
Припинення постачання електроенергії має наслідком припинення надання транспортних послуг.
Колегія суддів цілком погоджується з висновками господарського суду, що відсутні підстави для визнання недійсним п.3.1.2 договору №36 К від 31.03.2005 року, тому що розділ 7 договору є дійсним, пункти 7.1,7.5,7.6,7.7, якого стосуються усунення наслідків аварій у системах електропостачання і необхідність включення зазначених пунктів до договору впливає на безпеку експлуатації електричних мереж як позивача, так і інших споживачів електроенергії.
03.10.2005 року між сторонами укладено угоду про порядок погашення заборгованості №929-Ш.
Згідно угоди боржник (позивач) визнав перед кредитором (відповідачем) свої боргові зобов'язання станом на 03.10.2005 року в сумі 1273687 грн 94 коп, що становить розмір п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договорної величини електроспоживання і зобов'язується розрахуватися в термін до 12.02.2007 року відповідно до розрахунків.
Пунктом 2.1 вказаної угоди передбачено, що у випадку несплати боржником своєї заборгованості в строки зазначені в п.1.2 Угоди відповідач має право відключити об'єкт позивача від енергопостачання з додатковим попередженням за три робочі дні починаючи з наступного дня після порушення боржником встановлених термінів сплати своєї заборгованості. Поновлення постачання електричної енергії здійснюється після погашення всієї суми заборгованості по даній угоді.
Умови угоди щодо відключення об'єктів божника від енергопостачання також суперечить ч.2 ст. 18 Закону України “Про міський електричний транспорт», тому п 2.1 угоди і п. 2.2, як такий, що випливає з п.2.1 також слід визначити недійсним.
Судова колегія не погоджується з наведеними підставами на яких ґрунтується висновок господарського суду щодо недійсності вказаних пунктів угоди.
Господарський суд в даному випадку послався на розділ 7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЄ України від 31.07.1996 р №28 в редакції Постанови НКРЄ України від 17.10.2005 року №910. Але угода укладена 03.10.2005 року, тобто до набуття чинності постанови НКРЄ України в останній редакції.
Згідно ч4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Органом державного регулювання в електроенергетиці є Національна комісія з регулювання електроенергетики України (ч.2 ст. 11 Закону України “Про електроенергетику»)
Національна комісія з регулювання електроенергетики затвердила типові договори в якості додатку до правил користування електричною енергією.
Колегія суддів вважає, що договір про постачання електроелектричної енергії №36 К від 31.03.2005 року відповідає змісту типового договору, окремі положення якого конкретизовані і приведені у відповідність з нормами Закону України “Про міський електричний транспорт».
За викладених обставин доводи скаржників до уваги не приймаються, у зв'язку з чим рішення господарського суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2006 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2006 року у справі №15/258 -залишити без змін.
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна компанія", м. Кіровоград та відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго",м.Кіровоград -без задоволення
Головуючий суддя
О.В.Джихур
Суддя
О.М.Виноградник
Суддя
А.О.Коршун