іменем україни
29 травня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Мартинюка В.І.,
Кадєтової О.В., Наумчука М.І.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариство «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариство «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 жовтня 2012 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 26 листопада 2012 року,
У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариство «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПАТ «СК «Універсальна») про відшкодування шкоди.
Зазначала, що 3 листопада 2011 року з вини відповідача
ОСОБА_4, цивільна відповідальність якого застрахована у ПАТ «СК «Універсальна», сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої належний їй на праві власності автомобіль марки «Toyota Rav-4», державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.
Посилаючись на те, що вартість матеріального збитку становить
25 848 грн. 73 коп., ОСОБА_3 просила стягнути вказану суму зі страхової компанії, а також 515 грн. за проведення оцінки розміру збитків.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 жовтня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ПАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_3 суму матеріального збитку в розмірі 25 338 грн. 73 коп. та 515 грн. за проведення оцінки вартості матеріального збитку.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 26 листопада 2012 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від
17 жовтня 2012 року змінено, зменшено стягувану суму до 24 420 грн.
65 коп. У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ «СК «Універсальна» просить рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 17 жовтня 2012 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 26 листопада 2012 року скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позов та стягуючи суму страхового відшкодування, яка в тому числі складається і з суми податку на додану вартість, суд першої інстанції виходив із того, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачена виплата страхового відшкодування без урахування податку на додану вартість у разі пошкодження транспортного засобу.
Суд апеляційної інстанції фактично погодився з такими висновками суду першої інстанції й зменшив суму матеріального збитку на розмір шкоди, пов'язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу, яку відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує.
Проте погодитися з такими висновками судів не можна виходячи з наступного.
Судом установлено, що 3 листопада 2011 року близько 11 год. 00 хв. у
м. Херсоні на перехресті вулиць Сорокіна та Ломоносова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Toyota Rav-4», державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачеві, яким керував на відповідній правовій підстав ОСОБА_5, та автомобіля марки «Volkswagen Jetta», державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_4
Згідно з висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1088-к від 14 грудня 2011 року зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПАТ «СК «Універсальна» ( поліс № АА/1197246).
До обов'язків страховика, як це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», належить здійснення страхової виплати у разі настання страхового випадку.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
За змістом вказаної норми у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без ПДВ, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Листом МТСБУ вих. № 9849/4-4-10 встановлено: «Абзацом першим пункту 17 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, передбачено: «У звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість (ПДВ). Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюється з урахуванням включення або не включення до неї суми податку на додану вартість».
Отже, при проведенні автотоварознавчого дослідження вартість робіт та деталей зазначається з урахуванням ПДВ або без його врахування.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові зобов'язання у особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій, направлених на отримання послуги. Таким чином, автотоварознавче дослідження не є підставою для виникнення податкових зобов'язань з надання послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання можуть виникнути лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником податку ПДВ.
Тобто, у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов'язання не виникають.
Відповідно до звіту № 481 про оцінку автомобіля «Toyota Rav-4», державний номер НОМЕР_1, вартість матеріального збитку, заподіяного власникові в результаті пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди становить 25 848 грн. 73 коп., з урахуванням податку на додану вартість.
Заперечуючи проти позову, ПАТ «СК «Універсальна», зазначало про неправомірність включення до суми страхового відшкодування податку на додану вартість, який у випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу, або проведення його особою, яка не є платником цього податку, не сплачується.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 4 ст. 60 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження витрат, понесених внаслідок оплати робіт по відновленню його автомобіля платником податку на додану вартість, то висновки суду про наявність у відповідача обов'язку по виплаті позивачеві страхового відшкодування з урахуванням суми податку на додану вартість є передчасними.
Зазначені порушення процесуального закону унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення з передачею справи на новий розгляд.
Ураховуючи те, що апеляційний суд у порушення положень ст. 307, 308 ЦПК України помилок, допущених судом першої інстанції, не усунув, рішення апеляційного суду відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Інші доводи касаційної скарги є тотожними доводам апеляційної скарги та в повній мірі спростовані висновками апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариство «Страхова компанія «Універсальна» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 26 листопада
2012 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариство «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування шкоди передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кадєтова
В.І. Мартинюк
М.І. Наумчук