Справа: № 2а-9010/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
06 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Беспалова О.О.,
суддів Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі Кравчук М.В.,
за участю представника позивача Комягіна С.С., представника відповідача Кабанова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу садівницького товариства «Слава» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до садівницького товариства «Слава» про стягнення податкового боргу,-
ДПІ у Вишгородському районі звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до садівницького товариства «Слава», в якому просила стягнути з СТ «Слава» на користь бюджету суму податкової заборгованості в розмірі 10 280,81 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню, виходячи з нижчевикладеного.
Як вбачається з матеріалів справи, СТ «Слава» самостійно подало податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, в якому сума податку на землю, яка підлягає сплаті становила 18 343,20 грн.; податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік, в якому сума податку на землю, яка підлягає сплаті за 2010 рік становить 3 679,07 грн.
За серпень-грудень 2009 року та січень-липень 2010 року сума податкового зобов'язання визначена податковим розрахунком сплачена не була, в наслідок чого утворився податковий борг у розмірі 10 065,32 грн.
За несвоєчасне погашення узгодженого зобов'язання позивачем відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 01.03.2001 року № 77 відповідачу було нарахована пеня у розмірі 215,49 грн.
Відповідачу були направлені податкові вимоги від 03.12.2008 року № 1/1019 на суму 282,27 грн., та від 16.01.2009 року № 2/23 на суму 1 107,51.
Заступником начальника ДПІ у Вишгородському районі було прийнято рішення від 16.02.2009 року № 7 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, на час виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
У відповідності до п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідач зазначає, що у поданій звітності ним було допущено арифметичні помилки, а тому до податкового органу було подано нові розрахунки, які не були прийняті. Оскільки доказів оскарження неприйняття уточнюючих розрахунків відповідачем не надано, колегії суддів не бере до уваги вказане посилання відповідача, як на підставу несплати узгодженого податкового боргу.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ст. 6 Закону врегульовано процедуру направлення боржникам податкових вимог.
Так, п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що друга податкова вимога була надіслана відповідачу у січні 2009 року, а борг за твердження позивача виник у серпні 2009 року, при цьому позивачем не надано доказів того, що надіслані позивачу податкові вимоги не були погашені.
Також, у відповідності до вимог Закону у разі збільшення податкового боргу позивач повинен був направити СТ «Слава» податкову вимогу, яка б містила консолідований борг, доказів направлення податкової вимоги з консолідованим податковим боргом також не надано.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено правомірності своїх вимог, а тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
У відповідності до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу садівницького товариства «Слава» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до садівницького товариства «Слава» про стягнення податкового боргу -задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до садівницького товариства «Слава» про стягнення податкового боргу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Суддя Губська О.А.
Суддя Грибан І.О.
(Повний текст постанови виготовлено 11.06.2013 року)
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.