29 травня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Ткачука О.С.
Суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К., Колодійчука В.М., Умнової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_5, третя особа: обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Александрія» про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та її витребування з незаконного володіння, за касаційною скаргою першого заступника прокурора м. Севастополя на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 3 жовтня 2011 року, ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 22 грудня 2011 року,-
У жовтні 2010 року прокурор Нахімовського району м. Севастополя Автономної Республіки Крим звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним державний акт серії ЯИ №079114 на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану у АДРЕСА_1, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 17 травня 2010 року та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, та витребувати вказану земельну ділянку на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_5
Позов мотивований тим, що відповідачем безпідставно, в порушення встановленого законом порядку та інтересів держави отримано у власність спірну земельну ділянку. Підставою видачі державного акту відповідачу вказано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №980-р від 2 квітня 2010 року. При проведенні прокурорської перевірки було з'ясовано, що 2 квітня 2010 року за №980-р було видано розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки із встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі садового товариства «Учкуєвка» обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Александрія», яке не вирішувало питання щодо надання відповідачу земельної ділянки у власність. Вказане розпорядження видане Севастопольською міською державною адміністрацією з перевищенням повноважень, оскільки розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Прокурор вказує на те, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, всупереч волі держави в особі уповноваженого на те органу - Севастопольської міської ради, що є підставою для витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 3 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
Прокурор, не погоджуючись з даними рішеннями місцевого та апеляційного судів подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що прокурором невірно обрано спосіб захисту порушеного права про визнання недійсним державного акту та із недоведеності позивачем порушень з боку відповідача при його отриманні. Прокурор звернувся до суду з вимогою про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину. Разом з тим, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Некоректним є застосування цього терміна до нормативно-правових актів. Крім того, суди дійшли висновку, що прокурор звернувся до суду з даним позовом безпідставно, оскільки у нього були відсутні повноваження на подання до суду позову в інтересах Севастопольської міської ради.
Враховуючи вимоги ст.11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та той факт, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №980-р від 2 квітня 2010 року не скасовано, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна, оскільки вони зроблені судами без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, оцінки наданих ними доказів, з огляду на наступне.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 2 квітня 2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією видано два розпорядження, у тому числі «Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки зі встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі садового товариства «Учкуєвка» обслуговуючого товариства «Дачно-будівельного кооперативу «Александрія».
Відповідно до вказаного розпорядження ОК «ДБК «Александрія» передано у власність земельну ділянку площею 18, 5 га, яка розташована за адресою: м. Севастополь, район «Учкуєвка».
Пунктом 4 вищевказаного розпорядження зобов'язано головне управління Держкомзему України у м. Севастополі у встановленому законом порядку забезпечити оформлення та державну реєстрацію державного акта на право власності обслуговуючого товариства «Дачно-будівельного кооперативу «Александрія» на земельну ділянку площею 18, 5 га.
Разом з тим, зазначеним вище розпорядженням не вирішувалося питання про надання земельних ділянок у власність громадян.
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 079114, виданого СМФ ДП «Центр Державного земельного кадастру», ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 8536900000:03:011:0062 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0, 1000 га, яка розташована у АДРЕСА_1.
Зазначена вище земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - м. Севастополь, на земельній ділянці, яка відведена для організації парку «Учкуєвка» по АДРЕСА_1.
Вказаний державний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, із зазначенням підстави - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 980-р від 2 квітня 2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Вказаним положенням визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до частин першої, другої, шостої, сьомої, дев'ятої цієї статті (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення індивідуального дачного будівництва, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з частиною першою статті 126 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В ході розгляду справи, суди попередніх інстанцій не врахували вказаних норм матеріального права, не надали їм належної оцінки з урахуванням фактичних обставин справи, не перевірили підстави видачі відповідачу державного акту на право власності на земельну ділянку.
Належним чином не перевірили доводи позивача про те, що видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (частиною першою статті 116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог статтей 116, 118 ЗК України, - недійсним.
Суди не визначилися з характером спірних правовідносин і застосували до спірних правовідносин положення законодавства, які застосуванню не підлягають.
Судами не перевірено обставин, які б свідчили про те, що відповідач звертався особисто до Севастопольської міської ради чи Севастопольської міської державної адміністрації із заявою про передачу земельної ділянки у власність.
В ході розгляду даної справи судами не дотримано вимог ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судами, як першої, так і апеляційної інстанцій, фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до поверхневого вирішення спору.
За таких обставин, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, у зв'язку із чим, відповідно до ст.338 ЦПК України їх слід скасувати з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
При новому розгляді справи судам необхідно врахувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 24 квітня 2013 року (№6-14цс13).
Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу першого заступника прокурора м. Севастополя задовольнити частково.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 3 жовтня 2011 року, ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 22 грудня 2011 року скасувати.
Справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ткачук О.С.
судді Висоцька В.С.
Гримич М.К.
Колодійчук В.М.
Умнова О.В.